Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
27 березня 2025 року Справа №640/3630/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №640/3630/21 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Медіа січ» (01011, м.Київ, Печерський узвіз, 19, код ЄДРПОУ 42513021) до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Київська міська державна адміністрація (03680, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36, корп. 2), ОСОБА_1 (01601, м.Київ, вул. Хрещатик, 32-а) про визнання бездіяльності протиправною щодо не розгляду звернення та зобов'язання вчинити дії щодо звільнення,
Позивач, Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання «Медіа січ», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва, треті особи: Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_1 з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Віталія Кличка, яка полягає у не звільненні ОСОБА_1 з посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами розгляду звернення "ГО "ВО "МЕДІА СІЧ" від 20.01.2021;
- зобов'язати Київського міського голову Віталія Кличка звільнити ОСОБА_1 з посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами розгляду звернення ГО "ВО "МЕДІА СІЧ" від 20.01.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/3630/21 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
23.01.2025 адміністративна справа № 640/3630/21 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 прийнято до провадження адміністративну справу, розгляд справи вирішено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання "Медіа січ" засобами поштового зв'язку 20.01.2021 звернулась до Київського міського голови Віталія Кличка із зверненням, у якому просило розглянути його протягом п'ятнадцяти днів з дня його отримання, що передбачено ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", а також звільнити ОСОБА_1 - директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з займаної посади. Разом з тим, позивач не отримував відповіді на вищевказане звернення, а директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації станом на день звернення із цим позовом не звільнений із займаною посади.
На думку позивача, в діях Київського міського голови Віталя Кличка вбачаються очевидні ознаки бездіяльності, яка полягає у не звільненні ОСОБА_1 з посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами розгляду звернення ГО "ВО "МЕДІА СІЧ".
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 09.02.2021 № 002-207 надав відповідь на звернення від 20.01.2021 заявнику.
Вважає, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів діями суб'єкта владних повноважень.
Також зазначає, що розпорядженням Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича від 29.03.2021 № 160 ОСОБА_1 звільнено з посади Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.04.2021. Надалі, наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.04.2021 № 89-к ОСОБА_1 припинив виконання обов'язків директора Департаменту.
У зв'язку з наведеними, просив відмовити у задоволенні позову.
Від третіх осіб надійшли пояснення по справі, за змістом яких представники зауважили на відсутності порушеного права позивача. Просили відмовити у задоволенні позову.
Суд дослідив матеріали справи та дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.
Водночас таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Особливості правового статусу громадських організацій та їх право на звернення до суду із адміністративного суду були також предметом дослідження Верховним Судом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 14.03.2018 у справі № 815/219/19 та від 31.03.2021 у справі № 640/21611/19, громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об'єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв'язку з її метою та правами людей (її членів), що об'єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об'єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав. Вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з'ясувати:
- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;
- мету громадської організації та її безпосередній зв'язок з предметом позову;
- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;
- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;
- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
Також Верховний Суд наголосив на тому, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством. Зокрема, на захист екологічних інтересів суспільства відповідно до Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Згідно з ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіряючи наявність у ГО "Всеукраїнське об'єднання "Медіа січ" права на звернення до суду з позовом про зобов'язання Київського міського голови звільнити ОСОБА_1 із посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням вказаних висновків Верхового Суду, суд враховує, що основною метою діяльності позивача як громадської організації є сприяння у боротьбі із корупцією в органах державної влади та місцевого самоврядування на всіх рівнях, про що позивачем зазначалось в позовній заяві.
Разом з тим, зазначена мета створення і напрямки діяльності є загальними та не свідчать про наявність безпосереднього зв'язку між предметом спору й інтересами організації чи її членів. Також позивач не довів, що має право на звернення до суду в інтересах суспільства.
Суд враховує, що зверненню до суду із адміністративним позовом передувало направлення Київському міському голові Кличку В.В. заяви від 20.01.2021 з вимогою з вимогою про звільнення ОСОБА_1 із посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Позивач в адміністративному позові зазначає, що порушене у такому зверненні питання не було вирішене, адже ОСОБА_1 продовжує обіймати відповідну посаду.
Водночас доводів щодо порушення порядку чи строків розгляду заяви від 20.01.2021, встановлених Законом України «Про звернення громадян», позовна заява ГО "Всеукраїнське об'єднання "Медіа січ" не містить.
Також позивачем у межах цієї справи не заявлялися вимоги про визнання протиправною бездіяльності, яка б полягала у не здійсненні розгляду заяви від 20.01.2021. Натомість громадська організація підкреслює, що оскаржувана бездіяльність полягає саме у не звільненні ОСОБА_1 із посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Отже, адміністративний позов ГО "Всеукраїнське об'єднання "Медіа січ" спрямований на захист інших прав та інтересів, ніж передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Разом з тим, повідомлені позивачем в адміністративному позові підстави для звернення до суду є абстрактними та не свідчать про безпосередню заінтересованість громадської організації чи її членів у вирішенні питання, що є предметом позову. Судом не встановлено підстав для висновку, що розгляд і вирішення заявлених вимог матиме юридично значимі наслідки для ГО "Всеукраїнське об'єднання "Медіа січ", а саме - матиме безпосередній вплив на її суб'єктивні права й обов'язки.
Крім того, судом враховано, що 01.04.2021 Оленич П.С. припинив виконання обов'язків директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується розпорядженням Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича від 29.03.2021 № 160 та наказом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.04.2021 № 89-к, копії яких містяться в матеріалах справи.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявність порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду як обов'язкових умов для здійснення їх захисту судом.
У рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Суд констатує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.03.2020 у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 у справі №640/13941/20.
Суд також враховує позицію Верховного Суду щодо правових наслідків виявлення відсутності у позивача законного інтересу в спірних правовідносинах, викладену в постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17.
У вказаному судовому рішенні зазначено, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження. Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової зацікавленості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової зацікавленості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження. Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Відсутність у ГО "Всеукраїнське об'єднання "Медіа січ" матеріально-правовий інтересу в оскарженні бездіяльності Київського міського голови, яка, на думку позивача, полягає у не прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є очевидною та не вимагає додаткового встановлення фактичних обставин справи і уточнення підстав звернення до суду.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись статтями 238, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Медіа січ» (01011, м.Київ, Печерський узвіз, 19, код ЄДРПОУ 42513021) до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Київська міська державна адміністрація (03680, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36, корп. 2), ОСОБА_1 (01601, м.Київ, вул. Хрещатик, 32-а) про визнання бездіяльності протиправною щодо не розгляду звернення та зобов'язання вчинити дії щодо звільнення.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст. 256 КАС України, і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 27.03.2025.
Суддя Т.В.Загацька