28 березня 2025 року Справа 640/4941/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши клопотання представника ОСОБА_1 про проведення почеркознавчої експертизи у справі №640/4941/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович про визнання неправомірними дій, визнання рішення неправомірним,-
24.02.2021 р. до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, Мін'юст), Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі Бондарева Ігоря Валерійовича (далі - відповідач-2), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача-2, що полягають у проведенні невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. без дослідження та аналізу фактичних обставин по порушенню прав ОСОБА_1 , викладених у скарзі від 05.09.2020 р. та складання за її результатами довідки від 12.10.2020 р.;
- визнати рішення відповідача-1 за результатом перевірки, здійсненої відповідачем-2 щодо відсутності зловживань у діяльності приватного виконавця Трофименка М.М. у виконавчому провадженні №58949019, неправомірним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.04.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/4941/21. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляд по суті на 18.05.2021 р. о 13:30 год.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ від 13.12.2022 р. Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/4941/21.
29.01.2025 р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/4941/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 р. адміністративна справа розподілена судді Неклеса О.М. для розгляду.
Згідно реєстру передачі справ судді, адміністративна справа №640/4941/21 отримана суддею Неклеса О.М. 30.01.2025 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. прийнято справу №640/4941/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства юстиції України, відповідача-2: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в особі Бондарева Ігоря Валерійовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович про визнання неправомірними дій, визнання рішення неправомірним,- до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/4941/21 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 р. замінено відповідача-2 - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (код ЄДРПОУ 43316700) в особі Бондарева Ігоря Валерійовича на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700).
24.03.2025 р. до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 (адвокат Вітровчак В.А.) про проведення почеркознавчої експертизи з додатками.
Частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду клопотання представника ОСОБА_1 , суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною 1 статті 167 КАС України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
В свою чергу частиною 7 статті 44 КАС України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 44 КАС України).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 9 ст. 44 КАС України).
Таки чином, нормами КАС України встановлено обов'язок учасника справи у разі звернення до суду із заявою, клопотанням та іншими процесуальними документами, надати суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Разом з тим, в порушення вимог вищезазначених норм, до клопотання представника позивача не додано доказів направлення його примірників з додатками іншим учасникам справи.
Окрім того, слід зауважити, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», однак клопотання представника Вітровчак О.О. про проведення почеркознавчої експертизи було направлено до суду засобами електронного зв'язку у відсканованому вигляді (без підпису) та скріплено електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) Вітровчака В.А.
Відповідно до ч. 13 ст. 18 КАС України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» №1416-ІХ від 27.04.2021 р., положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 р. №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Абзацом 3 підп.15.17 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті “Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Частина 7 статті 44 КАС України, вказує, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Абзацом 2 частини 8 статті 18 КАС України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 16 розділу ІІІ Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Беручи до уваги вищенаведене, з 05.10.2021 р. адвокати зобов'язані зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку та вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі.
Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №540/461/21 в ухвалі від 02.11.2021 р.
Так, у цій ухвалі Верховний Суд зазначив наступне:
«Відомості про формування представником позивача касаційної скарги у підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.
…Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу без використання сервісу «Електронний суд», що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду касаційної інстанції».
Суд звертає увагу, що у даному випадку на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи у відсканованому вигляді (без підпису Вітровчака В.А), яке скріплено ЕЦП Вітровчак В.А. та направлене до суду засобами електронного зв'язку, а не у електронній формі через підсистему "Електронний Суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Наведене дозволяє суду дійти висновку, що вказане вище клопотання не є підписано у спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки адвокат Вітровчак В.А. повинен був подати його через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено п.16 розділу ІІІ Положення.
Одночасно із цим, слід зауважити, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Водночас, клопотання представника позивача про проведення почеркознавчої експертизи подано до суду не через ЄСІТС, а за допомогою засобів електронного зв'язку з використанням власного електронного підпису, що суперечить вищенаведеним нормам.
Частиною 2 статті 167 КАС України передбачено, що у разі якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що не направлення копії клопотання про проведення почеркознавчої експертизи з додатками іншим учасникам справи порушує основний принцип судочинства - змагальність сторін та офіційне з'ясування всіх обставин справи, закріплений статтею 9 КАС України, й такі недоліки не дають можливості розглянути його по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення такого клопотання заявнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44, ч. 2 ст. 167, ст.ст. 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_1 від 24.03.2025 р. про проведення почеркознавчої експертизи у справі №640/4941/21, - повернути без розгляду.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса