28 березня 2025 рокуСправа №160/3964/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3964/20,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/3964/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання протиправної відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області викладеного у формі листа № П-3318/6/1201-19/1201.4.2/20326-19 від 21.10.2019 р.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7, код ЄДРПОУ 37806243) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних та прийняти законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства з врахуванням висновків суду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 р. - скасовано та прийнято нову постанову.
Визнано протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-Х11 “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»( в редакції від 23.02.2007 р. № 719-У) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Зобов'язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-Х11 “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» ( в редакції від 23.02.2007 р. № 719-У) із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До суду надійшла заява Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3964/20.
Так, подана заява обґрунтована тим, що Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в тому числі, в редакції даної Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719- V), на яке посилався Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 02 грудня 2020 року, не регулює питання щодо оформлення, виготовлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції даної Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719 та в подальших редакціях), не визначено правила та порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не визначено перелік документів, які надаються заявником для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також, дане Положення не містить зразка паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Єдиним чинним на теперішній час (як і на час звернення 30.09.2019 року ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з питання надання зразка формуляра (заяви) для оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру у відповідності з Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V) нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, яким визначено правила та порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, як це передбачено абзацом другим пункту 12 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції даної Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), є Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» від 7 травня 2014 р. № 152. Положеннями пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152, установлено, що: прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 р. припиняється. Згідно до вимог пункту 11 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції даної Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), забороняється вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавством. Положеннями пункту 17 Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 (в редакції даної постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 380 (380-2004-п ), до яких відсилає норма закріплена в абзаці другому пункту 12 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції даної Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), передбачено наступне: «Відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти.». Водночас, відповідач наголошує на тому, що Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 (в редакції даної постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 380 (380-2004-п), втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152. Таким чином, враховуючи положення вищевказаної норми пункту 11 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції даної Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V) щодо заборони вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавством, а також зважаючи на ту обставину, що Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 (в редакції даної постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 380 (380-2004-п ) втратили чинність, та на даний час є нечинними (такими, що не мають юридичної сили), виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №160/3964/20 в частині зазначення в паспорті позивача «особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .», станом на теперішній час, є неможливим. Чинним законодавством України, не визначено правила та порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду та кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, перелік документів, які мають надаватися заявником для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, відсутній нормативно закріплений зразок паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, а також, чинним законодавством України не врегульовано матеріальну та технічну базу для оформлення, виготовлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних. Наявність зазначених вище обставин, що виникли не з вини Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, фактично унеможливлюють виконання станом на теперішній час постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 160/3964/20, з незалежних від відповідача причин. Зауважує, що прийняття нормативно-правових актів, з метою врегулювання зазначених вище питань, що дало б змогу належним чином виконати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 160/3964/20, не віднесено до компетенції Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Також відповідач (заявник) зазначив, що ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якого необхідно за рішенням суду зробити особливу відмітку в паспорті, як про неповнолітню дитину, станом на теперішній час досяг повнолітнього віку, з якого настає повна цивільна дієздатність, та не позбавлений права самостійно звернутися із питанням оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у порядку визначеному чинним законодавством. Виконанню постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі № 160/3964/20 перешкоджає також бездіяльність самого позивача (стягувача) - не надання квитанції про сплату державного мита (або адміністративного збору, або консульського збору), та не надано документа, що підтверджує право на звільнення від його сплати, не надані фотокартки на її дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявність на теперішній час, викладених вище обставин, що виникли та існують не з вини відповідача, в тому числі тих, що викликані бездіяльністю самою позивача (стягувача), унеможливлює виконання Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 року у справі №160/3964/20, з незалежних від відповідача причин.
На підставі викладеного вище, відповідач у заяві просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі № 160/3964/20, шляхом зобов'язання ГУ ДМС у Дніпропетровській області оформити та видати паспорт, громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р"№.2503-Х11 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V) із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після внесення відповідних змін до законодавства, що визначатимуть правила та порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, встановлюватимуть перелік документів, необхідних для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, та, якими буде затверджено зразок паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, або шляхом зобов'язання ГУ ДМС у Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 у порядку визначеному чинним законодавством, а саме Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 р. № 152 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 р. № 1001 зі змінами та доповненнями).
Ухвалою суду від 05.03.2024 року призначено заяву Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3964/20 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлено ОСОБА_1 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень (заперечень) щодо заяви Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3964/20.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій зазначено, що у запропонований спосіб та порядок виконання рішення суду, який заявлений у заяві від 05.03.2025 року фактично пропонує змінити зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 160/3964/20 , а саме, в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 р., що є неприпустимим.
Розглянувши вказану заяву, вивчивши надані докази на її підтвердження, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання зміни та встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає ст. 378 КАС України.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Водночас, суд звертає увагу, що заявник фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, змінюючи рішення суду по суті та спосіб захисту, що суперечить інституту зміни способу і порядку виконання рішення суду та є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.
У поданій заяві відповідач фактично не погоджується зі змістом постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року.
Однак незгода з судовим рішенням є підставою для його оскарження в судовому порядку в суді касаційної інстанції.
Постановою ТААС від 02.12.2020 року чітко зазначено, що захист прав позивача у цьому випадку повинен відбуватися саме зобов'язання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-Х11 “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» ( в редакції від 23.02.2007 р. № 719-У) із зазначенням особливої відмітки в паспорті - відомостей про неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначена вище постанова набрала законної сили та по суті в суді касаційної інстанції не переглядалася.
Доказів протилежного до суду не надано.
У разі, задоволення заяви відповідача, це призведе не до заміни способу виконання судового рішення, а фактично до перегляду судового рішення та зміни способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи, що є неможливим, оскільки буде порушувати принцип юридичної визначеності.
Також суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що виконанню постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі № 160/3964/20 перешкоджає також бездіяльність самого позивача.
Адже, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має з урахуванням поточних умов вишукувати заходів для найскорішого поновлення прав позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 378 КАС України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Однак, Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області не є ні стягувачем, ні виконавцем у даній справі.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3964/20.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3964/20,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса