27 березня 2025 рокуСправа №160/2332/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.01.2025 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) ,яка полягає у нерозгляді моєї заяви від 09 жовтня 2024 року про призначення пенсії за віком та у неприйнятті рішення за зазначеною заявою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги. 26 .м. Дніпро. 49094) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 p.p., з дня звернення із заявою 09 жовтня 2024 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років. Досягнувши пенсійного віку позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком до Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середнього покажчик заробітної плати у 2021-2023 роках. Проте листом від 05.11.2024 року № 59571-43789/К-01/8-0400/24 було відмовлено у її заяві. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, та таким, що порушує право на отримання пенсії в належному розмірі позивач звернуся з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
13.02.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив проти позову. Відповідач заперечує позовні вимоги, що викладені в адміністративному позові. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції від 22.01.2010) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за № 1566/11846 визначено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідкує за днем звільнення з роботи. Оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років, що призначено відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до чинного законодавства є неможливим. З урахуванням наведених підстав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що ними було прийнято правомірне рішення та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
При цьому. суд зауважує щодо відмінності умов первинного призначення пенсії ОСОБА_1 , оскільки з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 05.11.2024р. № 59571-43789/К-01/8-0400/24 вбачається, що пенсію позивачу було призначено на підставі ЗУ № 1058- IV, натомість у відзиві проти позову представник відповідача вказує щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі ЗУ № 1788-ХІІ.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Частинами 8, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним витребувати від Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області протокол призначення пенсії ОСОБА_1 та надати інформація про точну дату та на піставі якого закону відбулось призначення пенсії ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
Витребувати у Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області протокол призначення пенсії ОСОБА_1 та надати інформація про точну дату та на підставі якого закону відбулось призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
З метою надання часу для надання доказів зупинити провадження у справі.
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині зупинення провадження може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук