м. Вінниця
27 березня 2025 р. Справа № 120/2827/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справи за позовом Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради до Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради до Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги.
25 березня 2025 року представником Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 4 частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас позивачем подано позов щодо оскарження вимоги територіального органу Держаудитслужби про усунення порушень № 201617-14/323-2025 від 30 січня 2025 року, в якій йдеться про порушення, що виявлені під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2024 року, із зазначенням сум завданої матеріальної шкоди (збитків). Зокрема у вимозі зазначено, що виявлені під час ревізії порушення полягають у завданні бюджету Вінницької міської територіальної громади збитків на загальну суму 15839538,94 гривень. При цьому, на думку заявника, вимога про усунення виявлених порушень, в якій констатовано порушення, що призвели до заподіяння збитків, є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів. На підставі викладеного представник відповідача вважає, що адміністративну справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження визначені главою 10 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Статтею 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відтак заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подається відповідачем лише у разі, якщо суд за результатами розгляду поданого позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задовольнив таке і встановив відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що випливає з частин 2 та 4 статті 260 КАС України.
Натомість, звертаючись до суду з позовом, позивач не клопотав про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а суд дійшов висновку про розгляд справи за такими правилами на підставі приписів статей 12 та 257 КАС України.
Таким чином, зважаючи на незастосовність у цьому випадку положень частини 4 статті 260 КАС України (щодо можливості подання відповідачем заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та необхідності розгляду такої протягом двох днів з дня її надходження), суд розцінює подані представником відповідача заперечення як клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зважає на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частини 1, 2 та 3 статті 12 КАС України).
При цьому частиною 4 статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Водночас у частині 6 статті 12 КАС України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності та пунктом 10 цієї частини передбачено можливість віднесення до таких справ й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Вказаним вище положенням кореспондують приписи частини 2 статті 257 КАС України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відтак з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відкриваючи провадження у цій справі, суд вирішив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, врахувавши при цьому положення статей 12 та 257 КАС України.
Водночас варто наголосити на тому, що частиною 4 статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
До одного з таких випадків належить зокрема розгляд справ у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Саме на цю підставу і посилається представник відповідача у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Проте, на переконання суду, приписи пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України не застосовні до цього спору, оскільки позивачем оскаржується складена за результатами ревізії вимога про усунення виявлених порушень від 30 січня 2025 року № 201617-14/323-2025, на підставі якої не може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Такою вимогою вимагається від Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради забезпечити відшкодування збитків, завданих бюджету Вінницької територіальної громади, внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт на загальну суму 15 839 538,94 гривень, що виключає можливість стягнення грошових коштів на підставі згадуваної вище вимоги контролюючого органу.
Відтак безпідставно стверджувати про існування обов'язкової підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, а тому подане клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 259, 260 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання представника Управління Північно-східного офісу Держадитслужби в Полтавській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович