м. Вінниця
28 березня 2025 р. Справа № 120/13502/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 30 серпня 2022 року, виходячи при цьому з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, а також врахувавши раніше виплачені суми таких виплат.
Не погодившись із таким судовим рішенням, військова частина оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року повернуто особі, яка її подала.
17 лютого 2025 року позивачка звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року.
Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року заяву позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року задоволено та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 подати до 28 березня 2025 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року в частині, що стосується здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 30 серпня 2022 року, виходячи при цьому з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, а також врахувавши раніше виплачені суми таких виплат.
17 березня 2025 року на виконання вимог ухвали від 27 грудня 2024 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року. У такому звіті зазначено, що 01 березня 2024 року за вх. № 1177 до військової частини НОМЕР_1 надійшло рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року. 14 березня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. 19 лютого 2025 року за вх. № 160-е до військової частини НОМЕР_1 надійшла ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року. Водночас, як вказує представник відповідача, 21 лютого 2025 року відповідачем подано касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Окремо представник відповідача в поданому звіті вказав на те, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансування для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано. При цьому Міністерством оборони України з метою своєчасного забезпечення у 2024 році належних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України перед Міністерством фінансів України порушено питання щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби відповідно до заявок. При цьому, як зазначає представник відповідача, військова частина НОМЕР_1 є бюджетною, неприбутковою організацією та фінансується Міністерством оборони України. Таким чином, на думку представника відповідача, військова частина НОМЕР_1 здійснює усі можливі заходи щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 120/13502/23, проте з незалежних від неї причин кошти на виконання вказаного судового рішення не виділяються.
За наведених обставин представник відповідача просить відмовити у встановленні судового контролю за виконанням згадуваного вище судового рішення.
19 березня 2025 року представником відповідача подано до суду клопотання, до якого долучено довідку військової частини НОМЕР_1 від 19 березня 2025 року вих. № 4546, зі змісту якої слідує, що фінансування виконання рішень суду відбувається за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". При цьому кошти для виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/13502/23 за позовом ОСОБА_1 по КЕКВ 2800 на рахунку військової частини НОМЕР_1 станом на 19 березня 2025 року відсутні.
Надаючи правову оцінку поданому звіту, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Суд установив, що відповідно до наявного в матеріалах справи листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2024 року вих. № 220/13/9088 з військових частин та органів військового управління надходять численні листи щодо виділення бюджетних призначень для виконання рішень судів з окремих питань виплати грошового забезпечення та індексації військовослужбовцям Збройних Сил України. У зв'язку із цим у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансування ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано. При цьому Міністерством оборони України з метою своєчасного забезпечення у 2024 році належних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України перед Міністерством фінансів України порушено питання щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. В свою чергу, Міністерство фінансів України листами від 19 червня 2024 року вих. № 10010-27-5/18577 та від 18 липня 2024 року вих. № 10010-27-5/21266 повідомило, що Кабінет Міністрів України доручив органам сектору безпеки і оборони вжити заходів стосовно призупинення внесення пропозицій щодо перерозподілу асигнувань за рахунок скорочення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців.
Як свідчить довідка військової частини НОМЕР_1 від 19 березня 2025 року вих. № 4546, фінансування виконання рішень суду відбувається за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". При цьому кошти для виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/13502/23 за позовом ОСОБА_1 по КЕКВ 2800 на рахунку військової частини НОМЕР_1 станом на 19 березня 2025 року відсутні.
Відтак суд доходить висновку, що у військової частини НОМЕР_1 на даний час відсутні видатки для виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у цій справі.
Водночас відповідно до 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що суд відмовляє у прийнятті звіту у тому випадку, коли боржником не наведено обґрунтованих підстав, які ускладнюють виконання судового рішення, або не зазначено заходів, які ним вживаються для виконання судового рішення.
В даному ж випадку, на переконання суду, представником відповідача наведено обгрунтовані підстави, що ускладнюють виконання судового рішення (такими обставинами є відсутність бюджетних призначень, що підтверджено належними доказами), а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття поданого представником відповідача звіту.
Водночас суд звертає увагу позивача на тому, що він не позбавлений можливості повторно звернутися із заявою про встановлення судового контролю у випадку невиконання відповідачем судового рішення.
Керуючись статтями 248, 370, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України,
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович