Провадження № 33/803/80/25 Справа № 192/1665/24 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
20 березня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
за участю:
в режимі відеоконференції
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
Згідно постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року 25 червня 2024 року о 13 год. 45 хв. на 440 км а/ш Н-08 водій ОСОБА_1 керував автомобілем “Форд Ренжер», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, тремтіння рук, бліде обличчя, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку для встановлення стану наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваної постанови та сторона захисту отримала доступ до матеріалів справи лише 24 жовтня 2024 року. По суті просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі на підставі п.4 ст.247 КУпАП України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять обґрунтування причини зупинки транспортного засобу, яким він керував. Наголошує на тому, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом. Крім того, працівники патрульної поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування і дозволили їхати далі, що викликає сумнів у законності їх дій. Зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу та 22 серпня 2024 року мав прибути до місця розташування військової частини, а невчасне прибуття могло б спричинити відкриття кримінального провадження стосовно нього та оголошення у розшук, що і стало єдиною причиною відмови їхати до медичного закладу з метою проведення обстеження на стан сп?яніння.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 22 серпня 2024 року за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . З матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга подана захисником Зачепіло З.Я. до суду першої інстанції 30 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що справу було розглянуто за відсутності сторін, з матеріалами справи захисник ознайомився 24 жовтня 2024 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та позицію колегії суддів Третьої судової палати Верховного Суду, яка викладена у постанові суду від 11 вересня 2019 року при розгляді справи №130/2448/16-к, відповідно до якої без повного тексту судового рішення особа позбавлена можливості надати належне обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП, рапортом поліцейського; відеозаписом з бодікамери поліцейського, згідно якого ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції не погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки такого сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи захисника стосовно того, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем “Форд Ренжер», номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також тим, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 законно зупинили, так як така зупинка відбулася на блокпосту, оскільки відповідно до змісту Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан поліцейські мають право на блокпосту перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар); затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів; тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб. Отже доводи про безпідставну зупинку транспортного засобу є безпідставними.
Не заслуговують на увагу і твердження захисника про те, що причиною відмови ОСОБА_1 від огляду послугувало те, що останній мав прибути до місця розташування військової частини, а невчасне прибуття могло б спричинити відкриття кримінального провадження стосовно нього та оголошення у розшук, оскільки ані положення п. 2.5 ПДР України, ані вимоги КУпАП не передбачають поважні причини відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції.
Що ж стосується посилання захисника про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, то слід зазначити, що вказані доводи не є тією безумовною підставою для визнання дій ОСОБА_1 такими, що не містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить самостійні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Зачепіло З.Я. строк на апеляційне оскарження постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я. - залишити без задоволення.
Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот