Провадження № 11-п/803/432/25 Справа № 183/769/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
24 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року про передання на розгляд іншого суду кримінального провадження, яке внесене в ЄРДР за № 42023041110000415 від 19.10.2023 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, -
До Дніпровського апеляційного суду надійшло подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року про передання на розгляд іншого суду кримінального провадження, яке внесене в ЄРДР за № 42023041110000415 від 19.10.2023 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування необхідності визначення підсудності суд першої інстанції зазначив, що погоджується з аргументами захисника, який до початку розгляду подав клопотання про направлення кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду для направлення до Верховного Суду для розгляду питання про визначення підсудності та вказав, що згідно із обвинувальним актом дії, інкриміновані обвинуваченим, були вчинені на території Донецької області.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачених та захисника, які на задоволенні подання наполягали, перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що останнє не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції. Спори про підсудність між судами не допускаються.
З наданих матеріалів вбачається, що 27 січня 2025 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023041110000415 від 19.10.2023 року, у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно із вказаним обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби і проходячи її на посаді начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 - НОМЕР_2 окремої механізованої бригади « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, створив та очолив організовану злочинну групу з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період воєнного стану.
Механізм інкримінованої злочинної діяльності полягав у тому, що інший учасник організованої групи за вказівкою ОСОБА_5 вносив до поіменних списків особового складу медичної роти військової частини НОМЕР_1 , які є додатками до рапортів для виплат винагороди за безпосередню участь у бойових діях у лютому - червні, листопаді, грудні 2023 року, січні та лютому 2024 року, прізвища військовослужбовців, які завідомо для співучасників фактично перебували у пункті постійної дислокації вказаної військової частини в АДРЕСА_1 та участі у бойових діях не приймали. У подальшому зазначені рапорти подавалися командиру військової частини, який, не будучи обізнаним про злочинні наміри співучасників, видавав накази про встановлення та виплату вказаної винагороди, яка після цього безпідставно виплачувалася шляхом перерахування на карткові рахунки відповідних осіб. У свою чергу, останні частину цих коштів передавали ОСОБА_5 , а решту залишали собі як винагороду за виконані злочинні дії.
ОСОБА_6 , відповідно до відведеної йому ролі, відкрив в банківській установі розрахунковий рахунок, на який військовослужбовці НОМЕР_1 , які фактично перебували у пункті постійної дислокації вказаної військової частини в АДРЕСА_1 та участі у бойових діях не приймали, перераховували частину безпідставно отриманої ними додаткової грошової винагороди за безпосередню участь у бойових діях.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, за ознаками зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненого організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,за ознаками пособництва у зловживанні службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненого організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом і за ч. 1 ст. 364 КК визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб або державним чи громадським інтересам. Щодо інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення таким належить вважати момент перерахування військовою частиною НОМЕР_1 на користь військовослужбовців, які фактично перебували у пункті її постійної дислокації в АДРЕСА_1 та участі у бойових діях не приймали, додаткової грошової винагороди за безпосередню участь у бойових діях.
Із вказаного моменту інкримінований обвинуваченим злочин став закінченим, оскільки відповідні кошти вибули з розпорядження військової частини, а учасники злочинної групи після цього отримали можливість розпорядитися ними на власний розсуд - зняти у готівковій формі, перерахувати на інші рахунки, розрахуватися за допомогою касового апарату тощо.
Відтак місцем вчинення кримінального у даному випадку належить вважати пункт постійної дислокації НОМЕР_2 ОМБр в/ч НОМЕР_1 , якою здійснювалося перерахування вищевказаних грошових коштів. Зважаючи на те, що останній розташований у смт Черкаське, яке перебуває у межах Новомосковського району Дніпропетровської області та відноситься до територіальної юрисдикції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, колегія суддів приходить до висновку, що подання суду першої інстанції є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 34, 405 КПК України, колегія суддів, -
Подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 42023041110000415 від 19.10.2023 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, - повернути до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3