Провадження № 11-сс/803/478/25 Справа № 201/1960/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не заміжньої, працюючої головним спеціалістом - юрисконсультом відділу юридичної, кадрової роботи, діловодства та інформаційного забезпечення департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2025 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 14 квітня 2025 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується наявним матеріалами справи.
Зазначає, що доведеним є ризики, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризики, передбачені п.п. 3, 5 даної статті є недоведеними.
Вказує, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м»яких запобіжних заходів, є всі підстави для застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Також зазначає, що підозрювана позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, займається суспільно корисною працею та має хронічні захворювання, а тому достатнім запобіжним заходом для ОСОБА_7 є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Укрїани
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
За вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, відомостей про його особу, стан здоров“я, міцність соціальних зв'язків, обставини досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, що може забезпечити дотримання підозрюваною процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4