Справа № 554/14170/24 Номер провадження 11-сс/814/255/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
10 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 12 лютого 2025 року,
Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2024 року за №12024170000000676, задоволено клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_10 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2025 року підозрюваному
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Попівка Полтавського р-ну Полтавської обл., проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимому, останній раз -
20 лютого 2024 року Київським районним судом м. Полтава за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненому від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, обставини й тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, особу підозрюваного та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.
Водночас слідчий суддя дійшов висновку про застосування зазначеного вище запобіжного заходу без визначення розміру застави ОСОБА_8 на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 12 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який має: міцні соціальні зв'язки, цивільну дружину й малолітню дитину.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника про задоволення апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апелянта та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2024 року за №12024170000000676 (а.п.5-8).
Досудовим розслідуванням установлено, що в 2024 році ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, відповідно до раніше розробленого плану, умисно, з корисливих спонукань і з метою незаконного збагачення, прийняли рішення здійснювати незаконний збут наркотичних засобів і психотропних речовин наркозалежним особам безконтактним способом шляхом так званих «закладок» (згортків) на території м. Полтава та Полтавської обл.
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 через невстановлених осіб дізналися, що в месенджері «Телеграм» функціонує інтернет-магазин «Glovo 24/7», у якому можливо здійснити покупку оптовими партіями (так званий «майстер-клад») наркотичного засобу, обіг якого обмежений, психотропних речовин, обіг яких обмежений, та особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, у великих та особливо великих розмірах.
Епізод №1
Не пізніше 29 листопада 2024 року ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_8 автомобілем «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , незаконно перевезли частину «закладок» із наркотичними засобами та психотропними речовинами у с. Горбанівка Полтавського р-ну Полтавської обл., які приховали у різних місцях. Одну з таких «закладок» з ізоляційної стрічки білого кольору, всередині якої знаходився зіп-пакет із речовиною білого кольору, що містила особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - "PVP", масою 0, 338 г, вони приховали за географічними координатами: 49.554091, 34.488619, і незаконно збули її залегендованій особі ОСОБА_17 .
Тим самим указану вище психотропну речовину ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_8 незаконно придбали, перевезли, зберігали з метою збуту та незаконно збули безконтактним способом шляхом «закладки», реалізуючи спільний злочинний умисел відповідно до раніше розробленого плану, із корисливих спонукань і з метою незаконного збагачення.
Епізод №2
Не пізніше 14 січня 2025 року ОСОБА_11 із свого мобільного пристрою домовився з інтернет-магазином «Glovo 24/7» про придбання ним психотропної речовини, обіг якої заборонено - амфетаміну, та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, в особливо великих розмірах. На виконання вказаного вище замовлення ОСОБА_11 отримав від цього інтернет-магазина "майстер-клад", у якому знаходились зазначені вище наркотичний засіб і психотропна речовина в особливо великих ромірах, розфасовані по так званих "закладках".
Частину попередньо придбаних психотропних речовин і наркотичних засобів ОСОБА_11 залишив собі, а іншу їх частину передав ОСОБА_13 для подальшого збуту безконтактним способом шляхом так званих "закладок".
Затим ОСОБА_13 спільно із ОСОБА_8 автомобілем «BMW 316», н.з. НОМЕР_2 , незаконно перевезли вказані вище "закладки" з наркотичними засобами та психотропними речовинами за адресою: вул. Великотирніська, 36 м. Полтава, які приховали у різних місцях. Одну з таких «закладок» з ізоляційної стрічки червоного кольору, всередині якої знаходився зіп-пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 0, 790 г, вони приховали за географічними координатами: 49.575586, 34.495141, і незаконно збули цей наркотичний засіб залегендованій особі ОСОБА_17 .
Тим самим зазначений вище наркотичний засіб ОСОБА_11 , ОСОБА_13 і ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою між собою групою осіб, незаконно придбали, перевезли, зберігали з метою збуту та збули безконтактним способом шляхом «закладки», реалізуючи спільний злочинний умисел відповідно до раніше розробленого плану, з корисливих спонукань і з метою незаконного збагачення.
Епізод №3
Протягом 2024 року ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_8 , діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, зі спільним злочинним умислом відповідно до раніше розробленого плану вчинення кримінальних правопорушень, із корисливих спонукань і з метою конспірації своїх протиправних злочинних дій, грошові кошти, отримані як оплату за збуті ними наркотичні засоби, психотропні речовини та особливо небезпечні психотропні речовини, використовували як спосіб існування, а також для придбання щоразу більшого обсягу наркотичних засобів і психотропних речовин, збільшуючи та поширюючи таким чином свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним розповсюдженням заборонених речовин, та переслідуючи мету особистого збагачення.
11 лютого 2025 року слідчий ОСОБА_9 за погодженням із прокурором ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.307 КК України - незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, та наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчинених повторно та за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.306 КК України - використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, із метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинених повторно й за попередньою змовою групою осіб (а.п.73-75).
Цього ж дня слідчий ОСОБА_9 за погодженням із прокурором ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-68).
Слідчим суддею за результатами розгляду наведеного вище клопотання застосовано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини необхідності затосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають місце, підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Як убачається з матеріалів провадження, необхідність застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюється.
Розглядаючи ж клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, обставини й тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким (ч.2 ст.306 КК України) й тяжким (ч.2 ст.307 КК України) злочинами, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим - від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, особу підозрюваного та неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 зазначених вище злочинів підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема, даними: протоколів допитів свідка ОСОБА_17 від 04 та 28 жовтня 2024 року про те, що на території м. Полтава функціонує телеграм-канал «Glovo», в якому здійснюється збут наркотичних засобів і психотропних речовин шляхом здійснення їх схованок і перерахунку грошових коштів за придбання таких засобів і речовин на банківські картки й електронні гаманці платіжних систем. Збут згаданих вище заборонених речовин здійснюється ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , у тому числі з використанням автомобілів марок «Шкода» та «БМВ». До своєї злочинної діяльності вони залучили своїх друзів ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 і ОСОБА_8 , які допомагають у фасуванні цих заборонених речовин та їх розкладанні в місцях схову в різних районах м. Полтава. У ході проведення НСРД ним було придбано в зазначеному вище магазині психотропну речовину (а.п.13-14, 17-18); протоколу огляду телеграм-канала «Glovo Отзиви», в якому зафіксовано листування осіб щодо придбання заборонених речовин у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який займається збутом наркотичних засобів і психотропних речовин (а.п.40-42); протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 29 листопада 2024 року, якими підтверджено здійснення ОСОБА_8 зі співучасником незаконного збуту за грошові кошти особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», шляхом залишення «закладки» для ОСОБА_17 за координатами: 49.554091, 34.488619 (а.п.55-56); протоколів огляду особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», яку за допомогою телеграм-канала « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_8 збув за грошові кошти ОСОБА_17 (шляхом залишення "схованки" за координатами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) (а.п.30); висновку експертизи №СЕ-19/117-24/21785-НЗПРАП від 11 грудня 2024 року, відповідно до яких вилучена за вказаними вище координатами речовина, що була предметом протиправних дій ОСОБА_8 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0, 338 г (а.п.31), та іншими доказами в кримінальному провадженні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра в яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в досліджуваній ситуації, а тому доводи захисника про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри позбавлені підстав.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.
Як установлено в ході розгляду провадження, ОСОБА_8 неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.1 ст.309 КК України, за що як відбував покарання в місцях позбавлення волі, так і звільнявся від відбування заходу примусу з випробуванням із встановленням іспитового строку (а.п.80-81), не працює, не має законних джерел доходу, перебуває в цивільному шлюбі.
Твердження ж захисника про наявність у ОСОБА_8 на утриманні малолітньої дитини не знайшли свого підтвердження перевіркою матеріалів провадження та не надано відповідних даних про це й стороною захисту під час апеляційного розгляду. Також зазначені вище доводи є безпідставними й у зв'язку з тим, що підозрюваний не працює і не має законних джерел доходу.
Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб інкримінованих йому корисливих тяжкого та особливо тяжкого злочинів, пов'язаних зі створенням загрози заподіяння тяжких наслідків та їх заподіянням здоров'ю всього населення (невизначеного кола осіб), економіці й суспільству, підривом заснованого на законі порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні, їх конкретні обставини, зазначені вище дані про особу підозрюваного та його поведінку в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .
На цьому етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, про що порушується питання в апеляційній скарзі.
Пунктом 5 ч.4 ст.183 КПК України унормовано, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється, в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.306 КК України, тобто у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів.
З огляду на викладене вище та враховуючи ряд установлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини інкримінованої ОСОБА_8 злочинної діяльності, дані про особу підозрюваного, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України, то невизначення слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали розміру застави ОСОБА_8 , як наслідок, є правильним.
Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 12 лютого 2025 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4