Житомирський апеляційний суд
Справа №296/1285/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/183/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
20 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/1285/25 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.02.2025,
Зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 31 березня 2025 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- заборонити підозрюваному без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану;
- не відлучатись за межі м.Вінниці без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ними час та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та зміну місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у кримінальному провадженні №42023060000000035 від 12.06.2023 з приводу обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень;
- здати на зберігання до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали та обов'язків встановлено - до 31 березня 2025 року.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. При цьому, зазначає, що у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено та не надано жодних доказів слідчому судді, що могло підтвердити ризики та обставини викладені у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозра повідомлена ОСОБА_8 необґрунтована та побудована лише на припущеннях, за відсутності жодних доказів які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_8 до вчинення будь-яких злочинів. Крім того, жодний з ризиків, передбачених ст.177 КПК України слідчим та прокурором під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу перед судом не доведений. В свою чергу, в ОСОБА_8 наявні міцні соціальні зв'язки, відповідно до характеристики від 10.02.2025, останній характеризується позитивно - «ввічливий, тактовний, спокійний, врівноважений, розсудливий. Із сусідами підтримує добрі взаємини. Скарг на останнього не надходило». Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 з 18.08.1996 року, яка з 01.02.2021 не працює, у шлюбі народжена дочка ОСОБА_11 2011 р.н., при цьому, сім'я живе за рахунок доходів отриманих ОСОБА_8 . Крім того, у ОСОБА_8 наразі наявні проблеми зі здоров'ям та останній проходить лікування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваній менш суворий запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Згідно з положеннями ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, застосувавши запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, з покладанням відповідних обов'язків, дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження №296/1285/25, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №42023060000000035 від 12.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.
Як зазначено в клопотанні слідчого, ОСОБА_12 , будучи директором ТОВ « Діва Агролан» та ОСОБА_8 , який був одним із засновників ТОВ «Діва- Агролан», основним видом економічної діяльності є «01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, в точно невстановлений період часу, не пізніше ніж 12.02.2020, створюючи авторитет відповідальних осіб у сфері агро-бізнесу, вирішили шляхом обману укласти договір з купівлі продажу сільськогосподарської техніки, таким чином заволодіти майном, а в подальшому не виконувати умови укладеного правочину.
Зокрема, з метою особистого збагачення ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_13 вирішили обманом, шляхом демонстрації недостовірних документів, щодо фінансового стану та господарської діяльності ТОВ «Діва-Агролан», переконати в економічній доцільності укладення договору між ТОВ «Діва-Агролан» та Конвекс Інтернешнл ГмБХ (Кельн, Німеччина), представника фірми - ОСОБА_14 , шляхом укладення контракту про постачання сільськогосподарської техніки, при цьому створити враження про доброчесність та платоспроможність ТОВ «Діва Агролан», як контрагента за договором, а після постачання техніки заволодіти нею, не здійснюючи повний розрахунок в сумі, передбаченою контрактом.
Ввівши ОСОБА_14 в оману шляхом надання неправдивих відомостей щодо фінансового стану Покупця та гарантій щодо виконання умов договору, між Конвекс Інтернешнл ГмБХ(Кельн, Німеччина), в особі представника ОСОБА_14 , та ТОВ «Діва-Агролан», в особі ОСОБА_12 12.02.2020 укладено контракт №UA-2020-04 на отримання в лізинг зернозбирального комбайна С76/400 CLAAS LEXION 770, серійний номер С7602239, зернозбирального комбайна С76/400 CLAAS LEXION 770, серійний номер С7602235, зернозбирального комбайна С76/400 CLAAS LEXION 770, серійний номер С7602252, жатка CLAAS Convio Flex 930, сервісний номер 59100137, жатка CLAAS Convio Flex 930, сервісний номер 59100050, жатка CLAAS Convio Flex 930, сервісний номер 59100049, на загальну суму 1140390 Євро.
З метою подальшої реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння сільськогосподарською технікою, яка є предметом договору, з рахунків ТОВ «Діва-Агролан» на рахунок Продавця перераховується передплату в розмірі 108540 Євро.
За результатами часткового виконання умов договору Покупцем Конвекс Інтернешнл ГмБХ здійснило відправку техніки до України, та після проходження митного оформлення протягом квітня-травня 2020 року ТОВ «Діва-Агролан» в особі директора ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , заволоділи наступним майном, подавши заяви про реєстрацію та зняття з обліку (в день реєстрації техніки) до ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області, - 09.04.2020 зернозбирального комбайна С76/400 CLAAS LEXION 770, серійний номер С7602239; - 10.04.2020 зернозбирального комбайна С76/400 CLAAS LEXION 770, серійний номер С7602235; - 10.04.2020 зернозбирального комбайна С76/400 CLAAS LEXION 770, серійний номер С7602252; - 19.05.2020 жатка CLAAS Convio Flex 930, сервісний номер 59100137; - 21.05.2020 жатка CLAAS Convio Flex 930, сервісний номер 59100050; - 21.05.2020 жатка CLAAS Convio Flex 930, сервісний номер 59100049.
Заволодівши такими чином майном, яке в день реєстрації знімалось з обліку як техніка, яка перебуває у володінні ТОВ «Діва-Агролан», ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , діючи спільно за попередньою змовою групою осіб отримали можливість розпорядитись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_14 збитку на загальну суму 1000231 Євро (26 262 149, 20 грн.).
Окрім того, з метою приховування свої злочинної діяльності, походження предмету злочину - сільськогосподарської техніки, а також унеможливлення стягнення з юридичної особи ТОВ «Діва-Агролан» зобов'язань за договором, за точно не встановлених обставин ОСОБА_12 та ОСОБА_8 вирішили розпорядитись майном, одержаного злочинним шляхом, шляхом вчинення правочину.
Так, 25.03.2020 року ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , подає заявку до ТОВ «УЛФ Фінанс» від юридичної особи на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового/оперативного лізингу, а 09.04.2020 року по прибуттю даної техніки на митний термінал в Житомирській області останній подає заяву до ТОВ «УЛФ Фінанс» від юридичної особи на отримання послуг з фінансування та укладення договору фінансового/ оперативного лізингу та зазначає, що будь яких кредиторських та дебіторських заборгованостей ТОВ «Діва-Агролан» відносно сільськогосподарської техніки, а саме: трьох зернозбиральних комбайнів з жатками, не має.
Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_8 в період з 09.04.2020 по 21.05.2020 між ТОВ «Діва-Агролан» та ТОВ «УЛФ Фінанс» укладено договори купівлі продажу трьох зернозбиральних комбайнів з жатками, таки чином приховавши від ТОВ «УЛФ Фінанс» джерела походження такого майна, при цьому достовірно знаю що вказане майно отримано злочинним шляхом.
31.01.2025 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.
Старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернулася з клопотанням до відповідного слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 . За результатами судового розгляду цього клопотання слідчим суддею ухвалено оскаржуване рішення.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.
Так, обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: витягом з ЄРДР; заявами про вчинення кримінального правопорушення від 11.07.2023, 10.07.2023; контрактом №UA-2020-04 від 12.02.2020; додатковими угодами №1 до контракту №UA-2020-04 від 12.02.2020 від 19.02.2020, №2 до контракту№иА-2020-04 від 12.02.2020 від 11.03.2020, №3 до контракту№иА-2020-04 від 12.02.2020 від 06.05.2020, №4 до контракту№1ТА- 2020-04 від 12.02.2020 від 01.07.2020, №5 до контракту№иА-2020-04 від 12.02.2020 від 15.06.2021, №6 до контракту№иА-2020-04 від 12.02.2020 від 16.11.2021, №7 до контракту№11А-2020-04 від 12.02.2020 від 31.01.2022; контрактом про заміну сторін шляхом переведення боргу та поступки права вимоги від 16.11.2021; додатковими угодами №1 до контракту про заміну сторін шляхом переведення боргу та поступки права вимоги від 16.11.2021 від 23.12.2021, №2 до контракту про заміну сторін шляхом переведення боргу та поступки права вимоги від 16.11.2021 від 24.12.2021; експортними пакувальними листами від 01.04.2020, 02.04.2020, 13.05.2020, 15.05.2020; довідкою про платежи за контрактом №UA-2020-04 від 12.02.2020 від 26.06.2023; протоколами допиту свідка від 18.04.2024; постановою по визнання речовими доказами від 12.09.2023; ухвалою суду №296/8975//23 від 14.09.2023; протоколом допиту потерпілого від 26.09.2023; висновком експерта від 18.07.2024; листом про направлення висновку аналітичного дослідження від 01.11.2024; висновком аналітичного дослідження від 31.10.2024; повідомленнями про підозру від 31.01.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Наявні у провадженні докази, також на думку апеляційного суду, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг вчинити вище зазначені кримінальні правопорушення.
При цьому, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_8 , і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Апеляційні посилання сторони захисту на відсутність доказів вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому правопорушень, що ставить під сумнів обґрунтованість підозри оголошеної останньому, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки це жодним чином не спростовує відповідної доказової бази можливої причетності підозрюваного до інкримінованих дій.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними посилання сторони захисту, що органом досудового розслідування не доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209 КК України.
В свою чергу, при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, слідчим суддею було встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останнього.
Слідчий суддя, застосовуючи такий вид запобіжного заходу як домашній арешт у певний період доби, виходив з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, викладених у клопотанні слідчого аргументів щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на відповідних учасників у цьому ж кримінальному провадженні, та належним чином обґрунтував їх, з чим погоджується й апеляційний суд.
Апеляційні посилання захисника на не доведеність таких ризиків є об'єктивно необґрунтованими.
Отже, вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя, враховував тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень (тяжке, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років - ч.4 ст.190 КК України та особливо тяжке, яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна - ч.3 ст.209 КК України), дані про особу підозрюваного (одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має місце реєстрації та проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується), у зв'язку із чим вважав за доцільне застосувати до останнього передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати своє житло у певний період доби з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
За таких обставин при вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом, слідчим суддею були враховані доводи сторони захисту (аналогічні апеляційним вимогам) щодо особи ОСОБА_8 , соціальних зв'язків, а також фактичні обставини інкримінованого останньому кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, слідчий суддя, дійшов правильного висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло у певний період доби, оскільки такий запобіжний захід зможе запобігти ризикам можливості переховуватися від органів досудового розслідування, можливість незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
За наведених вище обставин саме запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби може запобігти наведеним вище ризикам в кримінальному провадженні, відповідає особі підозрюваного та може забезпечити його належну процесуальну поведінку.
При цьому, всі викладені захисником апеляційні доводи були об'єктом дослідження при продовженні підозрюваному запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу, не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.02.2025, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладанням відповідних процесуальних обов'язків, строком до 31 березня 2025 року, - без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :