17.02.2025 Справа № 756/800/25
№ 756/800/25
№ 3/756/817/25
іменем України
17 лютого 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 207146 від 09.01.2025 року, близько 14 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «NOVUS», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 30А, здійснив дрібну крадіжку товару, а саме: молочного шоколаду ТМ «Ritter Sport» у кількості 3 шт., загальною вартістю 249 грн. 98 коп. (без урахування ПДВ); молочного шоколаду ТМ «BREAK» у кількості 4 шт., загальною вартістю 299 грн. 96 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені правопорушення не визнав, пояснивши при цьому, що 09.01.2025 пішов за покупками до магазину «NOVUS», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 30А. Перебуваючи у приміщенні магазину, взяв товари, за які у подальшому розрахувався на касі самообслуговування. Однак, забув викласти шоколадки у загальній кількості 7 шт. При виході з магазину його зупинив охоронець, який виявив неоплачений товар та почав звинувачувати його у крадіжці. ОСОБА_1 повідомив, що є особою із інвалідністю, має проблеми із пам'яттю, тому забув про вказані шоколадки та повідомив, що бажає оплатити їх, оскільки не мав наміру їх викрадати. Працівник охорони не вислухав його пояснення та викликав працівників поліції, які склали протокол про крадіжку.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
Так, на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КпАП України, матеріали справи містять тільки заяву про вчинення крадіжки, довідку про вартість майна, протокол про адміністративне правопорушення.
Водночас, самі по собі заява про вчинення крадіжки, довідка про вартість майна та протокол про адміністративне правопорушення не підтверджують наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібної крадіжки.
Суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КпАП України, зокрема відомостей та доказів, що ОСОБА_1 намагався таємно викрасти майно з магазину «NOVUS».
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 51 КпАП України. Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 51 КпАП України, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Ураховуючи вищезазначене, керуючись статтями 51, 251, 256, п.1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко