Справа № 752/4983/25
Провадження №: 3/752/2672/25
24 березня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП,
На розгляд Голосіївського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал, який містить протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП (серії ЕПР1 № 242356, 242363), відносно ОСОБА_1 .
Як зазначено в протоколі серії ЕПР1 № 242363, 09.02.2025 о 09:02 у м. Києві по вул. Академіка Тронька водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Мітсубіші ДНЗ НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яка подавалась завчасно за допомогою жезла та жестів регулювальника по вул. Заболотного 31Ж. В подальшому було зупинено шляхом переслідування на службовому автомобілі Мітсубіші Аутлендер ДНЗ НОМЕР_2 на синьому фоні по вул. А. Троцька, чим порушив п. 2.4 ПДР - невиконання водіями вимоги про зупинку, за що передбачена відповідальність ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, як зазначено в протоколі серії ЕПР1 № 242356, 09.02.2025 о 09:08 у м. Києві по вул. Академіка Тронька водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Мітсубіші ДНЗ НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд адміністративної справи без його участі у зв'язку продовженням лікування та з метою не зараження інших учасників, у тому числі працівників суду на небезпеку та долучив відповідні медичні документи. У заяві повідомив, що свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень категорично не визнає. Додав пояснення, відповідно до яких 09.02.2025 року він рухався по Окружній дорозі у сторону вул. Академіка Заболотного у м. Києві і був зупинений працівниками патрульної поліції. На вимогу поліцейських увімкнув покажчик повороту та зупинився на правому краю дороги. У цей час поліцейські зупинили ще якийсь автомобіль і почали говорити і з водієм другого авто. У цей момент один із поліцейських махнув ОСОБА_1 . Він розцінив це як сигнал, що може продовжувати рух. Продовживши рух Окружною дорогою, помітив, що позаду їдуть поліцейські. На першу ж вимогу зупинитися він увімкнув покажчик повороту і зупинився. Поліцейські підбігли та почали на нього кричати, що він начеб то втікав. Однак ОСОБА_1 пояснював, що побачив як один із патрульних махнув йому рукою, щоб він їхав, що я він зробив.
Вказав, що не мав наміру втікати, адже не порушував правил дорожнього руху і йому немає чого боятись. Під час розмови з поліцейськими останні почали уважно роздивлятись авто, вікна, номер двигуну і він-код. Після цього один з поліцейських запропонував пройти обстеження щодо стану сп'яніння, оскільки він ніби то відчуває запах алкоголю. ОСОБА_1 вказував поліцейським, що не перебуває у стані сп'яніння, а на той час хворів. Пояснив поліцейським, що погоджується пройти медичне обстеження у медичному закладі, на що поліцейські повідомили, що вони його не повезуть у лікарню. ОСОБА_1 неодноразово повідомляв патрульним, що не перебуває у стані алкогольного сп'яніння і не може у ньому перебувати, оскільки постійно проходить лікування на стаціонарі від гострого хронічного панкреатиту та інших хронічних хвороб, зараз продовжує лікування і вживання алкоголю йому категорично заборонене. На підставі хвороби ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 його було визнано непридатним до військової служби за станом здоров'я. Долучив до пояснень копії медичних документів та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на підтвердження його хронічного захворювання.
Крім того у поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що поліцейські повідомили йому, що можуть провести огляд тільки на місці, а оскільки він хотів, щоб його повезли у лікарню для проходження огляду, то йому необхідно відмовитись від проходження огляду на місці. Хоча згідно п. 7. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС від 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). Крім того, згідно з п. 2.5 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 15.02.2015 (далі - Порядок), особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами i обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі. Зазначене також міститься в абз. 4 п. 2 розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та в ст. 256 КУпАП. ОСОБА_1 не були роз'яснені мої права, хоча відмітка у протоколі про це є. Крім того, згідно з п. 1 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Про що також зазначено у ст. 266 КУпАП. Його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що свідчить про те, що він не перебував у стані сп'яніння.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №242363 зауважив наступне. Вважає вказаний протокол таким, що складений із процесуальними порушеннями. Так, у пункті 8 відсутня частина статті 122-2 КУпАП, яка ставиться йому у вину. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити, в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
В оспорюваному протоколі серії ЕПР1 №242363 відсутнє посилання на частину статті, за якою суб'єкт владних повноважень прийняв рішення притягнути ОСОБА_1 до відповідальності. Довідка інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 УПП в м. Києві ДПП ст. лейтенанта поліції Анни Солодько, котра долучена до матеріалів провадження немає жодної юридичної сили, оскільки: 1) оспорюваний протокол ЕПР1 №242363 було складено інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку №1 УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Голинщаком Петром Михайловичем, тобто яким чином лейтенант поліції Анна Солодько (яка навіть не була присутня під час моєї зупинки поліцейськими) може вкладати довідку, якою доповнювати протокол про адміністративне правопорушення. 2) Чинним КУпАП не передбачено процесуальної можливості вносити зміни чи доповнення до протоколу про адміністративне правопорушення жодним чином, у тому числі довідкою, вказане є процесуальним порушення та суперечить вимогам законодавства. 3) Пунктом 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС №1376 від 06.11.2015 передбачено, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Таким чином протокол ЕПР1 №242363 складений з процесуальними порушеннями.
Окрім того, просить суд врахувати, що у картці обліку адміністративного правопорушення до протоколу ЕПР1 №242363, котра міститься в матеріалах справи, невірно вказаний район в графі місце проживання - в м. Києві немає Токмацького району.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №242356 зауважив наступне. Вважає вказаний протокол таким, що складений із процесуальними порушеннями. Так само, у графі 4 невірно вказана адреса проживання, а саме у місті Києві відсутній Токмацький район. Крім того у протоколі у графі 7 зазначено, що 09.02.2025 09:08:00 водій ОСОБА_1 керував ТЗ. Однак, як вбачається із долученого відео, з 09:02:00 авто стоїть припарковане і не рухається. Тобто, час, який вказаний у протоколі невірний та суперечить відео. Також в оспорюваному протоколі у графі 7 вказана ознака, яку начеб то вбачають поліцейські - тремтіння пальців рук. Однак пунктом 3 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого, затвердженої Наказом МВС № 1452/735 від 09.11.2015, передбачено, що ознакою алкогольного сп'яніння є: виражене тремтіння пальців рук. Тобто в оспорюваному протоколі поліцейськими вказано неіснуючу ознаку.
Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення ОСОБА_1 , наявний в матеріалах відеозапис, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 як складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно до пункту першого частини 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає слушними зауваження ОСОБА_1 щодо того, що під час розмови з поліцейськими у нього відсутні жодні ознаки алкогольного сп'яніння, він поводить себе впевнено, спокійно, врівноважено, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відповідає своєю згодою та просить забезпечити проходження огляду у медичному закладі. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся жодним чином від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та навпаки просив забезпечити йому такий огляд.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п. 6, п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). Пунктом 9 вищевказаної Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Вказане також кореспондується із положеннями п. 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 р.: Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам; Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Вищевказані вимоги КУпАП та підзаконних нормативно-правових актів встановлюють чіткий порядок проведення огляду на стан сп'яніння. Таким чином, звертаючись до особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками сп'яніння, з вимогою пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, поліцейський спочатку повинен забезпечити такій особі можливість проведення відповідного огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів та у разі незгоди особи на проведення огляду на місці, або в разі незгоди з його результатами, забезпечити проведення відповідного огляду в закладі охорони здоров'я. Лише свідома відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від виконання вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, може мати наслідком притягнення винного до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за фактом порушення вимог п. 2.5 ПДР України.
В даному випадку, вказаного вище порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не дотримано.
Вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв та просив поліцейських пройти незалежний огляд у закладі охорони здоров'я.
Щодо направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, котрий міститься в матеріалах провадження, суд звертає увагу на наступне. З даного направлення встановлено, що воно видане 09 лютого 2025 року о 09:10 год, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, як вбачається з відеозапису нагрудної камери поліцейського о 09:38 год він тільки починає шукати бланк направлення на огляд в багажнику поліцейського авто, а не його вже фактичне оформлення. Окрім того, у разі відмови особи від проходження огляду, поліцейські зобов'язані роз'яснити особі право самостійно пройти обстеження протягом двох годин та видати особі направлення на огляд, форма якого наведена у додатку 1 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 № 1452/735. ОСОБА_1 не було роз'яснено, що він може самостійно звернутись у лікарню для проходження огляду. Крім того, йому таке направлення не видавалось, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв його у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд.
Крім цього, у направленні не зазначено серії та номеру протоколу про адміністративне правопорушення. Також, у направленні зазначено, що «особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив «Інспектор гр. 2 б. 1 п. УПП у м. Києві ДПП ст. л-т поліції Голинщак Петро». Дана обставина не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я працівники поліції не доставляли, направлення не видавали та не роз'яснювали процедуру самостійного звернення до лікарні, на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського (09:28:08) зафіксовано, що поліцейський сказав, що оскільки ОСОБА_1 відмовляється від огляду на місці, то направлення йому не видається. Йому було запропоновано ознайомитися лише з протоколом, що фактично позбавило його права висловити заперечення і зауваження до зазначеного доказу, що є грубим порушенням статті 268 КУпАП, де передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знайомитися з матеріалами справи.
Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським судом з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011). Як уже зазначалось, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення. У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з рішенням у справі «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р., заява №926/08) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Однак, працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином посадовою особою, яка склала протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242356; 242363 не надано достатніх доказів, які би підтверджували факт порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а самі матеріали складені з численними порушеннями вимог чинного законодавства.
Наведені обставини дозволяють зробити висновок про те, що матеріали справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували вину останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 (як зазначено в протоколі).
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, суд приходить до висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.О. Вдовиченко