Провадження № 3/734/611/25 Справа № 734/741/25
іменем України
28 березня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю секретаря судових засідань Ієвлевої О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
відповідно до протоколу ЕПР1 №242252 від 08.02.2025, водій ОСОБА_1 08.02.2025 о 23:30 год. в с.Кіпті на 97 кілометрі автодороги М01керував транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер ARHE 0221 та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР - відмова особи, яка керує тз від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що дійсно 08.02.2025 о 23:30 год. в с.Кіпті був зупинений працівниками поліції при керуванні автомобілем ВАЗ. Під час спілкування останні повідомили, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. При цьому зазначив, що у зв'язку з отриманим пораненням та контузією алкогольні напої не вживає з 2022 року. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або у медичному закладі. Оскільки він не довіряє прибору Драгер, погодився проїхати до лікарні. Разом з поліцейським приїхали до Козелецької ЛІЛ, де він також відмовився продувати Драгер та вимагав, щоб у нього взяли біоматеріали. Після цього у нього поміряли тиск та він на вимогу лікаря пройшов по прямій лінії та виконував інші вказівки, як то позу Ромберга, тощо. Також здав на аналіз сечу. Тобто, виконав всі дії, які вимагав від нього лікар. Також наполягав щоб у нього взяли кров на аналіз. Однак, працівники поліції наполягали на продутті приладу Драгер, і після того, як він вкотре відмовся це робити, склали на нього протокол за ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали судової справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис з боді-камери поліцейського, із якого вбачається, як працівники поліції у с.Кіпті зупиняють автомобіль ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів повідомляють, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у лікарні. ОСОБА_1 повідомляє, що тремтіння пальців рук це наслідки поранення та погоджується пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки прибору Драгер не довіряє. Після цього на службовому автомобілі працівники поліції з ОСОБА_1 прибувають до Козелецької ЛІЛ, де останній повідомив лікарю, що не довіряє прибору Драгер, однак готовий пройти огляд у будь який інший спосіб, як то здати біоматеріали, тощо. В цей час поліцейські втручаються у спілкування лікаря з ОСОБА_1 , та наполягають на тому, щоб останній проходив огляд на стан сп'яніння лише з використанням прибору Драгер. Після цього ОСОБА_1 здає сечу та виконує інші вказівки лікаря щодо медичного огляду, як то проходження по прямій лінії, розводить руки в сторони, стає по черзі на ліву та праву ногу, тощо. При цьому, ОСОБА_1 пояснює лікарю, що має поранення і контузію. Після цього поліцейський заявляє ОСОБА_1 , що біоматеріали останній здав на стан наркотичного сп'яніння, а на стан алкогольного сп'яніння він все ж повинен продути прибор Драгер, і оскільки відмовився це зробити, на нього буде складено адміністративний протокол за ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 вкотре пояснює поліцейським, що не довіряє приладу Драгер і готовий здати біоматеріали для дослідження щодо стану алкогольного сп'яніння. Ігноруючи доводи та пояснення ОСОБА_1 , працівник поліції склав адміністративний протокол на останнього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Серйозність покарання за статтею 130 КУпАП підкреслює її «кримінально-правовий» характер в розумінні положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому особам, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею, мають бути забезпечені всі гарантії, які передбачені в ст.6 Конвенції.
Такими гарантіями є встановлене статтею 6 «Конвенції…» право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Диспозитивність, тобто здійснення процесуальних прав в межах і в спосіб, що передбачені законними процедурами, є однією з засад кримінального судочинства.
За змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Отже, у будь якому разі, огляд на стан сп'яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише він може визначити процедуру проходження такого огляду та підставність відбору того чи іншого біологічного середовища.
Однак на відео зафіксовано явне втручання працівників поліції у проведення медичного огляду лікарем, які наполягають на тому, щоб ОСОБА_1 пройшов огляд саме за допомогою спеціального технічного засобу, що є неприпустимим, враховуючи, що законодавством визначено лише можливість поліцейського бути присутнім під час такого огляду. При цьому, слід зазначити, що в умовах медичного закладу не було обов'язкових підстав для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння саме у той спосіб, на якому наполягали поліцейські.
Із акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування «Козелецької селищної ради №14 від 09.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння був оглянутий черговим лікарем ОСОБА_2 . Оглядом встановлено, що ОСОБА_1 охайний, без видимих зовнішніх пошкоджень. На час обстеження скаржиться на постійний головний біль, шум в голові, болі у правій нозі. Обличчя гіперемоване, дихання незмінне, рухова сфера збережена, хода без порушень, у позі Ромберга стійкий. Запах алкоголю присутній. Від обстеження спеціальним технічним засобом відмовився. Для проведення лабораторних тестів 09.02.2025 о 00:40 год. відібрано сечу. Заключний діагноз відсутній.
Отже, із вищевказаного акту та дослідженого відео вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а навпаки поїхав з працівниками поліції до медичного закладу, де був оглянутий лікарем та здав для аналізу біологічну речовину. При цьому в Акті огляду лікарем не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а зазначено, що останній лише відмовився від обстеження за допомогою спеціального технічного засобу.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 20 травня 2020 року в справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Також протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Статтею 19 Конституції України визначено, що посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вина особи повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, повинен бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за вчинення адміністративного правопорушення за викладених у протоколі обставинах.
Відповідно, оскільки наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 , не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а навпаки, поїхав з працівниками поліції до медичного закладу, де неодноразово заявляв про бажання пройти відповідний огляд шляхом здачі біологічного середовища на аналіз, що і зробив у подальшому, що в свою чергу не заборонено відповідною Інструкцією, якою саме й визначено порядок проходження такого огляду, також був оглянутий черговим лікарем, зважаючи, що відносно останнього складено адміністративний протокол саме за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутні достатні, належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху за обставин, які викладені у протоколі, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Суддя