Справа № 750/1200/25
Провадження № 2/750/1051/25
28 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Веремій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, -
28 січня 2025 року Товаристо з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Позов мотивовано тим, що 26.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та відповідачем укладено Договір № 4170178 (далі - Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Натомість унаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем, виникла заборгованість по кредиту у розмірі 82200,00 грн, які позивач просить стягнути на свою користь. Представник позивача в своєму позові та заяві просив справу розглядати без його участі, позов підтримує. 26 липня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 26/07/2024 за яким ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло статусу нового кредитората та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до відповідача за Договором №4170178 від 26.11.2023.
Ухвалою суду від 29.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 28.02.2025, сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.
Від представника позивача у системі через електронний кабінет «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Від представника позивача через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач повідомлялася про розгляд справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованою адресою проживання. Згідно із зворотнім повідомленням, повістка не вручена у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою.
28 лютого 2025 року в судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи сповіщалися завчасно та належним чином, представник позивача просив розглядати справу без участі їх представника, відповідач причину неявки не повідомив. Розгляд справи відкладено на 28.03.2025.
В судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи сповіщалися завчасно та належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують, відповідач причину неявки не повідомив.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем 26.11.2023 укладено Договір №4170178 (а.с. 41-51) про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10 000 грн (п. 1.2.)
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначається Графіком платежів, що є додатком до Договору № 1.
Відповідно до п. 1.1. Договору його укладення здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет.
Згідно з п. 9.7.1 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Для підписання Договору позивачу було надано одноразовий ідентифікатор «48636», що підтверджується розділом 10 Договору.
Договір укладено на умовах строковості, поворотності, платності користування кредитними коштами у вигляді нарахування процентів.
Згідно з п. 3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт». Згідно з п. 1.4, 1.4.1 кредитного договору нарахування процентів здійснюється за стандартною (2%) або зниженою процентною ставкою (0,01%).
Відповідно до п. 1.4.2 Договору, якщо Клієнт до 25.12.2023 або протягом трьох календарних днів сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с. 58).
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором у період з 26.11.2023 року по 26.07.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 48800,00 грн (а.с. 73-77 зворот). З цього ж розрахунку також вбачається, що відповідач кошти на погашення кредитної заборгованості в загальній сумі 58800.00 грн, не вносив.
Загальна сума заборгованості згідно з розрахунком первинного кредитора відповідача за Договором № 4170178 від 26.11.2023 станом на 26.07.2024 року року склала 58800,00 грн, з яких: тіло кредиту - 10000,00 грн, заборгованість за процентами - 48800,00 грн.
26 липня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 26/07/2024 за яким ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло статусу нового кредитората та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до відповідача за Договором №4170178 від 26.11.2023, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 24.07.2024 (а.с. 56 зворот).
Факти прийому - передачі Реєстру боржників та розрахунків по договору підтверджуються відповідним актом приймання - передачі (а.с. 56).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Позивачу при пред'явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до позивача як нового кредитора.
Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин позики, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла позики та процентів, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Також позивачем підтверджено факт правонаступництва у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладених договорів факторингу.
Отже, вищевказані факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з відповідача користь позивача заборгованості по тілу позики та процентах за користування ним.
Стосовно нарахування позивачем процентів за користування кредитними ресурсами, суд зазначає наступне.
Право на таке нарахування, умови, розміри та періоди дії ставок визначено умовами Договору. Як вбачається із розрахунку проценти нараховувалися за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт», у період з 26.11.2023 по 25.12.2023 за зниженою процентною ставкою (0,01%) та, починаючи з 26.12.2023 по 26.07.2024 - за стандартною ставкою (2%).
Підпунктом 6 пункту 5 Закону № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Строк дії Договору становить 360 днів з 26.11.2023 по 20.11.2024 року, тобто Закон № 3498-XI набрав законної сили в період дії кредитного договору і має застосовуватися до спірних правовідносин.
Отже, норма закону, якою обмежується нарахування процентів розміром 2,5 % на день діє за період з 24.12.2023 по 22.04.2024, а норма, якою обмежується нарахування процентів розміром 1,5% на день, діє за період з 23.04.2024 по 21.08.2024. Починаючи з 23.08.2024 граничний розмір процентів обмежується 1% на день.
Таким чином, за період з 23.04.2024 по 26.07.2024 (93 дні) позивач безпідставно нараховував щоденні проценти у розмірі 2% (200 грн), хоча такий розмір був обмежений 1% (100 грн).
Таким чином за вказаний період часу відповідачу безпідставно нараховано проценти у розмірі 9 300 грн (200 - 100) х 93)), на які має бути зменшений загальний розмір заборгованості, визначений позивачем.
Отже загальний розмір заборгованості відповідача має становити 72 900 грн (82 200 - 9 300).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги мають бути задоволені частково (88,69%), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути у відшкодування судового збору 2 148,43 грн.
Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Правову допомогу при зверненні до суду з позовною заявою, на підставі Договору про надання юридичних послуг від 01.08.2024 № 01/08/2024-А позивачу надавав адвокат Дідух Є.О. (а.с. 35-36).
Згідно з Актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 11.12.2024 по Договору про надання юридичних послуг від 01.08.2024 № 01/08/2024-А (а.с. 56) та Детальним описом робіт (наданих послуг) № 38186447 від 11.12.2024 (а.с. 58 зворот) вартість наданих адвокатом юридичних послуг склала 10 000 грн.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обгрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд ураховує, що у наданому адвокатом детальному описі наданих послуг не вказано кількість годин затраченого часу на вчинення дій щодо надання правничої допомоги та їх вартість. З урахуванням характеру правовідносин, складності справи, обсягу та реальності наданих адвокатом послуг, необхідності вчинення процесуальних дій, принципів обгрунтованості, співмірності судових витрат та розумності їхнього розміру, суд доходить висновку про необхідність їх стягнення у розмірі 3 000 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. № 27, приміщення № 2, код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором №4170178 від 26.11.2023 у розмірі 72 900 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. № 27, приміщення № 2, код ЄДРПОУ 40966896) 2 148,43 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 43 копійки у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. № 27, приміщення № 2, код ЄДРПОУ 40966896) 3 000 (три) тисячі гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО