Справа № 488/1206/25
Провадження № 1-кс/488/119/25
28.03.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зі слів працюючого водієм таксі, не одруженого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
28.03.2025 р. слідчий СВ відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що наприкінці лютого 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 незаконно придбав бойові припаси - корпус ручної осколкової гранати РГД-5 та уніфікований запал ручної гранати, модернізований УЗРГМ-2. Після чого, ОСОБА_4 , діючи з єдиним умислом, без передбаченого законом дозволу став незаконно зберігати вказані бойові припаси за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у приміщені гаражу до моменту їх виявлення працівниками поліції.
В період з 23:53 год. 26.03.2025 р. по 01:55 год. 27.03.2025 р. в ході невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в димоході літньої кухні виявлено та вилучено корпус ручної осколкової гранати РГД-5 та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, які відповідно до акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів № 254/32 від 26.03.2025 р. та довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 239/32, 240/32, від 26.03.2025 відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Миколаївській області відносяться до категорії небезпечних та обмежено небезпечних об'єктів.
Такі дії ОСОБА_4 є підставою для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання та незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
27.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, того ж дня ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Клопотання слідчого мотивоване існуванням ризику, яий дає підстави вважати, що у випадку необрання запобіжного заходу, підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування, з огляду на те, що санкція статті ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання лише у вигляді позбавлення волі (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України).
В ході розгляду вказаного клопотання прокурор останнє підтримала з мотивів, наведених у ньому. Також на обґрунтування клопотання посилалась на те, що підозрюваний намагався використати небезпечний вибуховий пристрій - гранату, демонструючи її своїй співмешканці ОСОБА_7 .
Підозрюваний та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення даного клопотання, вважали необґрунтованим ризик переховування, посилаючись на позитивну характеристику підозрюваного, а також наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Захисник вважав за можливе обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або ж нічний домашній арешт, що надасть можливість продовжувати підозрюваному заробляти собі на життя, який працює водієм таксі.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри знайшла своє підтвердження в ході розгляду клопотання слідчим суддею, яка підтверджується дослідженими доказами, наданими стороною обвинувачення та на даному етапі є достатньою для вирішення питання щодо заявленого клопотання.
Щодо заявленого ризику, то ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, зокрема санкція за ч.1 ст.263 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі “Москаленко проти України», від 26.07.2001 р. у справі “Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, ОСОБА_4 офіційного місця роботи не має, не одружений, його син є повнолітнім, отже відсутні чинники, які б утримували його від вчинення спроб переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
За наведеного, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав для застосування у даному випадку такого запобіжного заходу як домашній арешт з покладенням на підозрюваного, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, таких обов'язків як:
- прибувати за викликом до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
При цьому, слідчий суддя знаходить слушними доводи захисника щодо можливості обрання даного запобіжного заходу саме у нічний час, що надасть змогу підозрюваному продовжити працювати та утримувати себе, та одночасно із цим, нічний домашній арешт надасть можливість здійснення контролю за дотриманням виконання підозрюваним як самого запобіжного заходу так і покладених на нього обов'язків, та є достатнім для запобігання заявленому ризику, вчасного реагування у разі спроби підозрюваного укритись, чого неможливо досягти із застосуванням такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання, як на альтернативу якого посилався захисник.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 181, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання СВ відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступного дня за місцем його проживання, зокрема за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 60 (шістдесят днів), тобто до 26 травня 2025 року включно, поклавши терміном на два місяці наступні обов'язки, визначені визначені п.п. 1, 2, 3 ст.194 КПК України:
- прибувати за викликом до слідчих ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та суду;
- не відлучатися з м.Миколаєва без дозволу прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Роз' яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1