КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/916/25
Провадження № 2/488/1058/25
Іменем України
14.03.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 27.07.2016 року Корабельним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Миколаївській області, актовий запис № 305.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність повернути її позивачу через наступне.
Як вбачається з матеріалів справи до суду позивається позивач ОСОБА_1 , а підписана позовна заява ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
За статтею 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Виключенням є спори, що виникають з трудових відносин та малозначні справи, де представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В цивільному процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються в порядку частини 4 статті 62 ЦПК України виключно довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 12.10.2018 року у справі N 908/1101/17 зазначив, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю має мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частина 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі.
Повноваження адвоката як захисника або представника в цивільному, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, що не скасовує обов'язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України.
Закон не забороняє надання довіреності юридичній особі, якою є адвокатське об'єднання, однак і не скасовує обов'язок такого об'єднання на укладання договору про надання правничої допомоги з клієнтом.
Якщо адвокат не входить до складу адвокатського об'єднання, на ім'я якого надана довіреність, такі відносини між адвокатом та адвокатським об'єднанням можуть підтверджуватись відповідним договором.
Аналогічна позиція міститься в рішенні Ради адвокатів України № 33 від 12.04.2019 року "Про затвердження роз'яснення щодо укладення договору між адвокатським об'єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою".
Таким чином, Рада адвокатів України наголошує на тому, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз'яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.
Таким чином, із доданих доказів до позовної заяви, відсутній доказ того, що особа, яка підписала від імені позивача позовну заяву є адвокатом (зазначення у довіреності, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про правничу допомогу).
Враховуючи предмет та ціну позову, справа не виникає з трудових відносин, не є малозначною, що виключає представництво позивача за довіреністю будь-якою особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність і не є адвокатом.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, зокрема, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
При таких обставинах, позовна заява підлягає поверненню позивачу в порядку п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.
Суддя Л.І. Селіщева