Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail:inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/183/23
Провадження № 1-кп/475/50/25
Провадження слідчих органів № 2022 15 321 0000022
28.03.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальне провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майорське Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
05.05.2022 р. близько 12:00 год. ОСОБА_4 перебував на території домоволодіння, що розташована, за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час до двору вказаної території домоволодіння зайшов ОСОБА_6 , який сварився зі своєю колишньою співмешканкою з приводу неприязних відносин.
У той час, коли ОСОБА_4 перебував поблизу приміщення літньої кухні, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Надалі, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалдністю II групи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно, наніс один удар кулаком лівої руки в область потилиці з права останньому. Від нанесеного удару потерпілий впав на землю на правий бік, та у подальшому сів до салону автомобіля.
Далі, у той час, коли ОСОБА_4 сидів у салоні автомобіля, що розташовувся біля території вказаного домоволодіння, ОСОБА_6 , тримаючи у руках кутову шліфувальну машинку, почав розмахувати нею, що спричинило пошкодження верхніх кінцівок ОСОБА_4 .
У подальшому, коли ОСОБА_4 стояв поблизу автомобіля, ОСОБА_6 наніс йому удар стопою ноги в область попереку. Від нанесеного удару ОСОБА_4 упав на землю на лівий бік.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден обох кистей, синців лівого стегна, закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась струсом головного мозку. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 05.05.2022 від дії тупого (их) твердого (их) предметів (кулак). Вищевказані тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту утворитися не могли.
За таких обставин, ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, як такі, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України не визнав, частково надав пояснення усно та окремо надав письмові пояснення. Пояснив, що потерпілого ОСОБА_4 він не бив, навіть не штовхав. Навпаки його колишня співмешканка ОСОБА_8 та ОСОБА_4 напали на нього та спричинили йому тілесні ушкодження. ОСОБА_8 вкусила його за руку та била рукою по голові, а ОСОБА_4 погрожував застрелити, витягнувши пістолет. Просить суд виправдати його. Цивільний позов не визнав, направив відзив, в якому заперечив спричинення матеріальних та моральних збитків потерпілому, а також просив відмовити в стягненні процесуальних витрат.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали цивільний позов та просили його задовольнити, стягнути з ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 704 грн. 48 коп., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 12100 грн.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , суд вважає, що вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні доказами, - поясненням потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та письмовими доказами, наданими стороню обвинувачення.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 надав наступні показання, що 05.05.2022 р. близько 12:00 год. він перебував на території домоволодіння, ОСОБА_8 , що розташоване, за адресою: АДРЕСА_2 , де на її прохання відрізав болгаркою металеву годівницю для домашньої худоби. До подвір'я ОСОБА_8 зайшов чоловік, як пізніше стало відомо ОСОБА_6 , її колишній співмешканець. Між ними відбувалась суперечка. В їхню суперечку він не втручався, сидів біля порогу літньої кухні та продовжував ремонтувати. Під час сварки ОСОБА_6 звернувся до нього з питанням щодо повернення ОСОБА_8 подарованих їй речей, його відповідь ОСОБА_6 не сподобалась. Після чого він відчув удар, нанесений ОСОБА_6 в область голови ззаду, від якого він впав. ОСОБА_8 почала кричати 'Що ти робиш, він інвалід, без ноги'. Потім ОСОБА_6 забрав його турбінку (шліфувальну машинку) та пішов на вулицю. Він крикнув до ОСОБА_6 ' ОСОБА_10 , віддай , в мене є пістолет', та пішов до свого автомобіля, що стояв біля двору. Коли він був біля автомобіля, ОСОБА_6 побіг до нього, тримаючи в руках турбінку (шліфувальну машинку), та почав розмахувати нею , наносячи удвари та поранивши йому руки. Він хотів дістати з автомобіля травматичний пістолет, підбігла ОСОБА_8 , стала між ними та почала відтягувати ОСОБА_6 , який два рази вдарив ОСОБА_8 та кинув шліфувальну машинку. Потім він та ОСОБА_8 повернулись до кухні, він був в крові, хотів помитись, але погано бачить без окулярів, тому він попросив ОСОБА_8 принести з його авто окуляри. Через декілька хвилин ОСОБА_8 крикнула йому, що не може відкрити автомобіль і він пішов на вулицю їй допомогти. У цей час коли він стояв біля водійської дверцяти, то відчув різкий удар в поперек, як зясувалось це ОСОБА_6 наніс йому удар в область попереку двома ногами. Від нанесеного удару він впав на землю на правий бік. Після чого він зайшов до двору.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала наступні показання суду, що покликала знайомого ОСОБА_4 , який є електриком допомогти полагодити мотор. До її подвір'я зайшов колишній співмешканець ОСОБА_6 та почав чіплятись до ОСОБА_4 , запитувати в нього, чому вона не повернула йому його речі. ОСОБА_4 сидів на бідоні, тримав в руках викрутку, робив роботу. Потім ОСОБА_6 раптово наніс ОСОБА_4 удар в голову. Вона почала кричати, 'що то робиш він без ноги'. Після цього ОСОБА_6 взяв болгарку, яка належить ОСОБА_4 та почав іти. ОСОБА_4 крикнув 'Віддай, це моя болгарка, в мене є пістолет, зупинися', на що ОСОБА_6 сказав 'Покажи' , Вийшли на подвір'я, ОСОБА_4 сів на водійське сидіння та нагнувся до пасажирського сидіння, тоді ОСОБА_6 кинувся до нього та розпочалась бійка. В ОСОБА_6 в руках була болгарка, якою він розмахував. ОСОБА_6 не навмисно наніс їй два удари, тому вона вкусила ОСОБА_6 за плече, так як захищала від побоїв ОСОБА_4 . Вона кликала сусідів, кричала. Потім вийшла сусідка ОСОБА_9 яка почала всіх заспокоювати. ОСОБА_6 почав відступати та кинув болгарку у двір в квітник. Вона допомогла ОСОБА_4 піднятись , його кісті рук були в крові, від того, що він забирав болгарку, якою замахувався ОСОБА_11 . Ударів болгаркою в область голови ОСОБА_4 він не наносив. Вона завела ОСОБА_4 до літньої кухні, він попросив забрати окуляри з машини, тому вона пішла за ними, але не могля відчинити дверці. ОСОБА_4 пішов до машини, нагнувся, щоб відчинити дверці, тоді ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_4 в поперек, сам упав, а ОСОБА_4 упав паралельно з машиниою Вона крикнула, 'що ти робиш? ' та зі спини вдарила ОСОБА_6 , почала піднімати ОСОБА_4 завела його в кухню та викликала поліцію. Коли приїхали працввники поліції, вони забрали пістолет, який був під ременем у ОСОБА_4 , що було далі з пістолетом ій не відомо. Сусіди ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вже вийшли з свої дворів на вулицю пізніше, вони не могли бути очевидцями усіх подій, та того , що відбувалось на її подвір'ї. Окрім того, з вказаними свідками вона перебуває в неприязних відносинах. Свідок ОСОБА_9 раніше за свіх вибігла на її крики про допомогу.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала наступні показання, що вона є сусідкою ОСОБА_14 , в травні 2022 року, ближче до обіду, почула крики, подумала, що комусь зле, побачила ОСОБА_4 , який сидів в машині, на передньому сидінні, дверці автомобіля були відкриті, а ОСОБА_6 та ОСОБА_8 сперечались. Вона попросила припинити сварку. ОСОБА_8 дала підзатильник ОСОБА_6 . Пістолет був в автомобілі, а в ОСОБА_6 була турбінка (шліфувальна машинка). ОСОБА_8 сказала, що ОСОБА_6 її вдарив. Потім вона пішла до додому, а коли повернулась вже не було ОСОБА_6 , а приїхала поліція.
Окрім того, винуватість у вчиненні інкримінованого ОСОБА_11 кримінального правопорушення доводиться такими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- витягом з ЄРДР кримінального провадження №120222153210000022 про внесення до ЄРДР від 05.05.2022 року заяви ОСОБА_4 про спричинення йому 05.05.2022 року близько 12-00 год, за адресою АДРЕСА_3 тілесних ушкоджень у вигляді: садна обох кистей, синці лівого стегна, закрита черепно-мозкова травма, яка проявилась струсом головного мозку;
- реєстрацією відділення поліції № 2 Вознесенського РУП за ЄО №630 від 05.05.2024 р. про повідомлення щодо нанесення тілесних ушкоджень, згідно якого 05.05.2022 року о 12-17 год надійшло повідомлення по телефону, заявниці ОСОБА_15 прибуттю на місце події по АДРЕСА_3 було встановлено, що ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодженя у виді гематом та садин.
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 05.05.2022 р., згідно якого ОСОБА_4 заявив про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6
- протоколом слідчого експерименту від 25.05.2022 року з таблицею зображення за участю потерпілого ОСОБА_4 в присутності понятих понятих, згідно якого потерпілий розповів про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , а саме, що 05.02.2022 року близько 12:00 год він перебував на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_8 , сидів у дворі біля приміщення літньої кухні, ремонтував запчастини. У цей час до двору зайшла ОСОБА_8 , за якою зайшов якийсь чоловік, вони сварились. У той час коли він сидів на бідоні та тримав викрутку в руках, чоловік вихопив її з рук та наніс йому один удар кулаком руки в область потилиці ззаді. Від нанесеного удару він впав на землю на правий бік, на декілька секунд втратив свідомість, коли був на підлозі. Коли він прийшов у себе та піднявся на ноги, то побачив, що цей чоловік забрав його кутову шліфувальну машинку. Він пішов за чоловіком на вулицю, казав йому щоб він повернув його інструмент та чоловік не реагував. Він вийшов з подвір'я та сів у власний автомобіль за водійське місце. У цей час до пасажирської дверки підійшов той чоловік та почав бити його по обличчю шліфувальною машинкою, він захищаючись закрив обличчя долонями лівої і правої руки.
Також, коли він стояв біля водійської дверцяти, то відчув різкий удар в поперек, як з'ясувалось, це той чоловік наніс удар в область попереку двома ногами. Від нанесеного удару він впав на землю на правий бік.
Потерпілий ОСОБА_4 за участі понятих відтворив механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6
- протоколом слідчого експерименту від 25.05.2022 року з таблицею зображення, за участю свідка ОСОБА_8 , яка в присутності понятих розповіла про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а саме, що 05.05.2022 р. вона знаходилась за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_3 та попросила свого знайомого ОСОБА_4 полагодити насос.
Проходячи по вулиці зустріла колишнього співмешканця ОСОБА_6 , між ними виник словесний конфлікт. Щоб уникнути конфлікту вона зайшла до свого домоволодіння, почала закривати хвіртку, а ОСОБА_6 почав відчиняти хвіртку та продовжував сварку. ОСОБА_4 біля входу до літньої кухні лагодив насос.
Під час сварки ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_16 та без попередження зненацька наніс йому один удар кулаком лівої руки в область поперечної ділянки голови. У цей час момент ОСОБА_4 сидів на бідоні та від даного удару упав на землю на правий бік. Після чого ОСОБА_6 забрав шліфувальну машинку належну ОСОБА_4 та почав залишати територію домоволодіння. Після чого ОСОБА_4 попрямував до свого транспортного засобу, який був припаркований за територією домоволодіння з метою взяти травматичний пістолет, щоб оборонитись від ОСОБА_6 . Почувши за пістолет ОСОБА_6 повернувся до ОСОБА_16 який знаходився у своєму транспортному засобу та почав замахуватися шліфувальною машинкою в область обличчя ОСОБА_4 , той почав руками прикривати обличчя та голову у результаті чого від даних ударів у ОСОБА_4 на руках з'явилась кров.
Окрім того, біля автомобіля до них підбіг ОСОБА_6 та наніс ОСОБА_17 один удар двома ногами в область попереку . Він наніс удар шляхом стрибка та від чого упав. Від даного удару ОСОБА_4 упав на правий бік.
Свідок ОСОБА_8 за участі понятих відтворила механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Потерпілому ОСОБА_4
- постановою дізнавача СД ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 про призначення судово-медичної експертизи від 05.05.2022 р. потерпілому ОСОБА_4 ;
- висновком експерта № 85 від 12.05.2022 р. наданого експертом Первомайського МРВ Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_19 з якого встановлено, що у ОСОБА_4 виявлено: садна обох кистей, синці лівого стегна, закрита черепно-мозкова травма, яка проявилася струсом головного мозку. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 05.05.2022 р. від дії тупого (их) твердого(их) предмету(ів) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як ті, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.Вищевказані тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту утворитися не могли. Достовірно встановити кількість нанесених ударів не можливо.
- випискою лікаря ОСОБА_20 від 09.05.2022 року, згідно якої зі слів хворого ОСОБА_4 він отримав травму голови від незнайомого, звертався в поліцію, втрачав свідомість, після травми нудота, головокружінння, діагноз - струс головного мозку. ОСОБА_4 призначено медикаментозне лікування;
- згідно протоколу про ознайомлення з результатами експертизи від 31.05.2022 року ОСОБА_6 ознайомився в повном у обсязі , зауважень не має.
Стороною обинувачення надано копію протоколу медичного освідування № 33, де лікарем ОСОБА_21 зазначено, що наявні тілесні пошкодження у ОСОБА_4 , гематома потиличної області , скарги на головну біль, тошнота.У ОСОБА_4 відсутній стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За правилами ст. 94 КПК України суд оцінює сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Наданими стороною обвинувачення доказами підтверджується, що досудове розслідування здійснювалося після належного внесення на підставі заяви потерпілого відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, у формі дізнання.Показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 наданими у судовому засіданні, підтверджуються ті обставини, що обвинувачений наніс потерпілому удар кулаком лівої руки в область потилиці з права останньому. Від нанесеного удару потерпілий впав на землю на правий бік та коли ОСОБА_4 стояв поблизу автомобіля, ОСОБА_6 наніс йому один удар стопами обох ніг в область попереку, від нанесеного удару ОСОБА_4 упав на землю на лівий бік.
Однак під час судового розгляду не підтвердилися ті обставини, що ОСОБА_11 наніс ОСОБА_4 в салоні автомобіля до п'яти ударів в область голови кутовою шліфувальною машинкою. Ці обставини спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8 , та протоклом слідчого експерименту, яка зазначила, що ОСОБА_6 не бив по голові ОСОБА_4 кутовою шліфувальною машинкою, а замахувався нею, в той час коли ОСОБА_4 забирав машинку з рук ОСОБА_11 йому були спричинені порізи на верхніх кінцівках. Окрім того, зазначення в обвинувальному акті щодо нанесення удару стопами обох ніг в область попереку спростовується віком обвинуваченого та його станом здоров'я, а тому суд виключає посилання на нанесення удару стопами обох ніг одночасно.
Верховний Суд у постанові від 08.12.2020 у справі №278/1306/17 сформулював висновки щодо меж судового розгляду, які суд враховує у цій справі. Зокрема, Верховний Суд не погодився з позицією сторони захисту, яка зводилася до того, що обвинувачений має бути виправданий, якщо тільки сторона обвинувачення не доведе всіх і кожну обставину висунутого обвинувачення. Згідно з висновком Верховного Суду, це суперечило б самій ідеї змагального судового процесу, в якому сторонам надається можливість доводити і спростовувати обставини, які становлять предмет судового розгляду. Ситуація, коли частина обставин справи, які доводить сторона, не визнається доведеною або спростовується, є природним наслідком судового розгляду. Недоведеність певних обставин, на яких ґрунтувалось обвинувачення, не обов'язково свідчить про безпідставність обвинувачення в цілому. Судова практика має безліч випадків, коли судами змінюється правова кваліфікація злочину, інкримінованого особі, оскільки обвинуваченням не доведені певні елементи злочину або встановлені обставини не враховані при пред'явленні обвинувачення. Безумовно, визнання судом доведеними або недоведеними певних обставин може призвести до виправдання обвинуваченої особи в тому разі, якщо судом не визнано встановленими обов'язкових елементів злочину або не підтверджено причетності обвинуваченої особи до інкримінованого діяння. Суттєва зміна обвинувачення також може позначитися на правах сторони захисту, якщо стратегія і тактика захисту суттєво залежали від обставин справи, які обвинувачення згодом змінило. У такому випадку стороні захисту має бути надано достатній час і можливості для підготовки захисту від зміненого обвинувачення (пункти 14-17 постанови Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №278/1306/17).Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, суд вважає, що належить виключити з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на такі обставини: нанесення ОСОБА_4 кутовою шліфувальною машинкою до п'яти ударів в область голови та нанесення удару стопами обох ніг одночасно. Водночас, виключення вказаних обставин, які спростовані під час судового розгляду, не спричиняє формулювання нового обвинувачення, яке істотно відрізняється від викладеного в обвинувальному акті, а також не змінює обсягу обвинувачення, висунутого в обвинувальному акті, і жодним чином не впливає на кваліфікацію діяння обвинуваченого.
Пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що зібрані та досліджені судом докази не підтверджують факту заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого, є необґрунтованими.
Показання потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 в частині характеру і локалізації заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень узгоджуються з даними висновку експерта № № 85 від 12.05.2022 р. наданого експертом Первомайського МРВ Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_19 з якого встановлено, що у ОСОБА_4 виявлено: садна обох кистей, синці лівого стегна, закрита черепно-мозкова травма, яка проявилася струсом головного мозку. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 05.05.2022 р. від дії тупого (их) твердого(их) предмету(ів) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як ті, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, показання потерпілого потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_14 узгоджуються з даними протоколів проведення слідчих експериментів, проведених за їх участю під час досудового розслідування. Останні детально зазначали про кількість та місце, куди ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_22 . Вказані слідчі дії здійснено з дотриманням положень ст. 223 КПК України, за участю понятих та зафіксовані в відповідних протоколах за участю потерпілого та за участю свідка
Вказані вище докази спростовують пояснення обвинуваченого в частині того, що він не наносив потерпілому ударів.
Доказів того, що обвинуваченим було нанесено потерпілому тілесні ушкодження з метою захисту матеріали судового провадження не містять. Посилання на наявність фотознімків синців у обвинуваченого, наявність пістолету у потерпілого ОСОБА_23 на думку суду, не є тим доводом, який би спростовував пред'явлене обвинувачення.
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 27.05.2023 року встановлено, що кримінальне провадження за № 1202215321000041 за заявою ОСОБА_6 закрито за відсутністю в діянні ознак кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Постанова є чинною.
Використання доказів, які збиралися в іншому кримінальному провадженні, є істотним порушенням норм КПК. Докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, є недопустимими. (Постанова ККС ВС у справі № 127/25394/18 ). З вказаних підстав судом було відмовлено в клопотанні ОСОБА_11 про долучення доказів, які були зібрані в іншому кримінальному провадженні.
Згідно клопотння обвинуваченого ОСОБА_6 були допитні в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що почула на вулиці крик ОСОБА_8 та бачила, як вона тримає ОСОБА_6 за руки. Також побачила, як побіг ОСОБА_4 , щось схопив, як потім зрозуміли, що це пістолет, та вдарив ОСОБА_6 ним по спині. ОСОБА_8 кричала, 'стріляй' та вкусила ОСОБА_6 . Всі події відбувались на вулиці за межами території домоволодіння ОСОБА_8 .
Доптаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що разом з чоловіком їхали з роботи , побачили як на вулиці сварились люди , вибіг ОСОБА_4 з подвір'я ОСОБА_8 , ззаду вдарив ОСОБА_6 , бив по спині. Побачила, що в ОСОБА_4 щось було в руці, зрозуміла, що це пістолет, який він приставив до голови ОСОБА_6 . ОСОБА_8 кричала , щоб він стріляв. Хотіли викликати поліцію, але почули, що вже хтось викликав.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що влітку, точної дать не пам'ятає почув на вулиці шум, крик, нецензурну лайку між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Побачив, як чоловік ( ОСОБА_4 ) вийшов з її двору , ОСОБА_8 крикнула ' ОСОБА_26 стріляй'. Чоловік ( ОСОБА_4 ) побіг до машини, взяв якийсь предмет, як потім зрозумів це був пістолет, та вдарив в плече ОСОБА_6 цим предметом, тикав його в обличчя.Також ОСОБА_8 вкусила ОСОБА_6 . Потім приїхала поліція. Всі події відбувались на вулиці за межами подвір'я ОСОБА_8 .
Свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , як зазначили в своїх показах були очевидцями подій на вулиці, а події які вчинялись на території домоволодіння ОСОБА_8 не бачили. Удар, який був спричинений в область голови потерпілому ОСОБА_4 кулаком вказані свідки не могли бачити, оскільки вже вийшли на крик та бачили події, які відбувалися на вулиці.
Не знайшли підтвердження під час судового розгляду й інші аргументи обвинуваченого ОСОБА_6 про неповноту проведеного досудового розслідування. Такий висновок ґрунтується на тому, що нормами КПК України передбачені механізми вирівнювання змагальності у разі, якщо така не в повній мірі була реалізована під час досудового розслідування, які надають можливість стороні захисту представити аргументи на користь власної версії подій, чим посіяти розумний сумнів у версії сторони обвинувачення. Зокрема, під час судового розгляду на усунення неповноти досудового розслідування, про яке у своїх клопотаннях посилався обвинувачений, він мав можливість заявляти клопотання в порядку статті 333 КПК про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, чи клопотання доручити органу досудового розслідування провести необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення чи перевірки обставин, які не були встановлені під час досудового розслідування через його неповноту. Судом було відмовлено у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_6 про витребування доказів, оскільки клопотання не відповідало змісту, встановленому ст. 160, та ч. 2 ст. 333 КПК України.
Також судом враховується, що обвинуваченим не надано суду переконливих та об'єктивних доказів, які б спростовували сукупність досліджених доказів, та які переконливо вказують на те, що саме обвинувачений вчинив проступок.
Підстав для визнання доказів, які покладені в основу судового рішення - недопустимими, у суду не має.
Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків, судом не встановлено.
В пункті 22 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров'я особи» зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного при розгляді кримінальних проваджень проти життя та здоров'я особи. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненою діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Відтак, суд ретельно дослідив докази по справі, які мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного, встановив обставини та спосіб вчинення проступку, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, їх стосунки і всі інші обставин, що мали відношення до справи.
Щодо позиції обвинуваченого про вчинення проступку внаслідок самозахисту в умовах вимушеної самооборони, вказане не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, на переконання суду вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку є доведеною.
Отже характер, послідовність і динамічність дій обвинуваченого, його поведінка до, під час та після вчинення проступку, локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого та механізм їх спричинення, збігаються з ознаками складу проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Оцінюючи всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілому, доведено повністю, оскільки нанесення ним ОСОБА_4 умисних легких тілесних ушкоджень, підтвердженням чого є наявність тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, садна обох кистей, синці лівого стегна, має причинно-наслідковий зв'язок із спричиненням короткочасного розладу здоров'я потерпілому, тому дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд виходить з наступного.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення . Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України класифікуються як кримінальний проступок.
Обставин, що пом'якшують покарання у ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Обставини які обтяжують покарання ОСОБА_6 , передбачених ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд також враховує дані про особу виннго. Так, обвинувачений ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальний проступок, за місцем проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров'я та потребує лікування, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, враховуючи позицію потерпілого та сторони обвинувачення щодо виду покарання, які просили застосувати штраф, необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченго та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді штрафу.
По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 суми матеріального збитку у розмірі 704 грн. 48 коп.,
моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 10600 грн.
В обґрунтування позовних вимог потерпілий зазначив, що протиправними діями ОСОБА_6 йому моральному здоров'ю спричинено значної шкоди, яка виявилася у спричиненні йому душевних страждань, завданні стресу, відчутті несправедливості.
Дії обвинуваченого призвели до його моральних переживань за своє здоров'я та життя під час його протиправних дій та після побиття через необхідність вжиття додаткових зусиль для відновлення стану здоров'я.
Крім того злочинними діями ОСОБА_6 йому заподіяні фізичні, душевні та психічні страждання, що призвело до погіршення його звичного способу життя, позбавлення можливості реалізації набутих навиків.
Унаслідок загального захворювання у березні 2021 р. йому ампутовано третину правої ноги, 20 грудня 2021 р. у Миколаївському державному експериментальному протезно- ортопедичному підприємстві йому виготовлений модульний протез гомілки. Він отримав протез узимку, що унеможливлювало повноцінно вчитися ходити з ним до закінчення зимового періоду, тому його навчання ходьбі з протезом почалося наприкінці березня 2021 p., з урахуванням ще й віку навчання є нелегким та триває й досі.
З часу отримання протезу до скоєння відносно нього кримінального проступку пройшло 4,5 місяці, а з часу початку навчання ходьбі з протезом - менше 2 місяців, тобто станом на 05 травня 2022 року він ще навіть не навчився повною мірою ним користуватися.
Падіння з протезом внаслідок завданих ударів призвело до садна кукси та неможливості тривалий час користуватися протезом через фізичний біль. Йому тривалий час довелося знову користуватися милицями, що негативно впливало на можливість його вільного пересування за допомогою спеціальних транспортних засобів (мопеда та автомобіля), якими він мав змогу користуватись з протезом.
Від таких дій ОСОБА_6 йому знову довелося пережити фізичні та моральні страждання від неможливості вести звичайний для здорової людини спосіб життя, внаслідок чого погіршилися його сон, психічний стан, що призвело до небажання спілкуватися з оточуючими, замкнутості. Спричинені тілесні ушкодження призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків і необхідності відшукувати додаткові зусилля для опанування ходьби з протезом заново.
Завдані моральні страждання тривають до теперішнього часу. З моменту спричинення йому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень до теперішнього часу обвинувачений навіть словесно не вибачився переді ним, не пояснив власну поведінку.
Вважає, що заявлений ним розмір моральної шкоди на суму 30 000 грн. є співмірним з пережитими ним стражданнями.
У межах визначеного судом строку обвинуваченим ОСОБА_6 як цивільним відповідачем було надано відзив, відповідно до якого він просив суд у задоволенні цивільного позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що потерпілим не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин наведених у позовній заяві, зокрема не підтверджено понесених ним витрат на лікування; не доведено наявність сильних душевних хвилювань, оскільки наведені потерпілим у позові симптоми стосуються його віку та не можуть пов'язуватись із кримінальним проступком.
Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦК України.
При вирішенні питання про стягнення з обвинуваченого заподіяної потерпілій матеріальної шкоди, суд виходить з такого.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, зокрема фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду.
Так, на підтвердження матеріальної шкоди потерпілим надано до позову копію довідки від 30.06.2022 р. КНП «Доманівська БЛ» Доманівської селищної ради; копії 3 фіксальних чеків про купівлю ліків на загальну суму 704.48 грн .
Таким чином, оцінивши додані до цивільного позову копії документів, які підтверджують витрати потерпілого на відновлення своїх прав, а саме на лікування, наявність безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями обвинуваченого та наслідками, суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченого на користь потерпілого документально підтверджену суму матеріальної шкоди в розмірі 704 грн. 48 коп.
При вирішенні питання про стягнення з обвинуваченого заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Оцінюючи вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди, яка оцінена ним в загальній сумі 30 000,00 грн., суд виходить з характеру та обсягу фізичних страждань потерпілого, що виникли в результаті протиправних дій обвинуваченого, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень і проходженням лікування, принципів виваженості та справедливості, враховує те, що потерпілий в результаті заподіяних обвинуваченим тілесних ушкоджень поніс фізичні страждання, повинний був тривалий час лікуватися, поміняв звичний спосіб життя.
Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, зокрема, враховує рівень та тривалість моральних страждань, душевних переживань, які поніс позивач у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього відповідачки. При цьому, суд зауважує, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може вважатися покаранням винної особи.
З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що пропорційною компенсацією моральних страждань позивачу є відшкодування йому відповідачем спричиненої моральної шкоди у розмірі 20000 грн., а тому позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Разом з тим, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_4 , будучи особою з інвалідністю, особою похилого віку, зазнав певних моральних страждань та нервових переживань, пережив істотний стрес, наведені обставини призвели до зміни звичайного укладу та способу життя потрерпілого, порушили його звичний життєвий ритм.
Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Стосовно вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Як вбачається, між ОСОБА_5 (Свідоцтво про право на заняття адвокатського діяльності серії МК №001866 від 26 березня 2021 року) та потерпілим ОСОБА_4 01 жовтня 2022 року укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до кінцевого акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.10.2022 року, що укладений між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, детального опису наданих станом на 25 березня 2015 року послуг, вартість наданих послуг становить 12000 грн.
Згідно документально підверджених платіжних інструкцій ОСОБА_4 було сплачено адвокату ОСОБА_5 - 12000 грн за правову допомогу.
Таким чином, враховуючи вище викладене, витрати ОСОБА_4 на правову допомогу в розмірі 12100 грн. підлягають задоволенню, оскільки ця сума підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у кримінальному провадженні. Витрати на правову допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Інші процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_27 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_4 до обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_6 в частині відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_2 704 (сімсот чотири) грн. 48 коп. матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_4 до обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_2 - 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_2 - 12100 (дванадцять тисяч сто) грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня при його оголошенні, та засудженим у той же строк з дня отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1