Справа № 148/645/25
Провадження №3/148/360/25
25 березня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючої головним спеціалістом фінансового управління Тульчинської міської ради, за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
встановив:
02.03.2025 о 15:01 год. по вул. Бульвар Свободи в м. Вінниця водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , допустила наїзд на припаркований автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , який в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, чим порушила п. 13.1 ПДР України.
02.03.2025 о 15:01 год. по вул. Бульвар Свободи в м. Вінниця водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотрималася безпечного інтервалу, внаслідок чого допустила наїзд на припаркований автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , після чого залишила місце ДТП, чим порушилап. 2.10 а ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнала. Пояснила, що 02.03.2025 близько 15 год. вона за кермом автомобіля «TOYOTA» проїжджала по вул. Бульвар Свободи в м.Вінниця, їй потрібно було проїхати на вулицю Зодчих. По праву сторону були припарковані автомобілі. Їй назустріч виїхав автомобіль, за ним їхав ще один. Щоб не зіткнутися з ним, вона зробила маневр праворуч, обминаючи автомобіль, який був припаркований крайнім справа перед пішохідним переходом, з недотриманням ПДР. Вона поїхала далі, так як шкідливих наслідків не було. Припускає, що можливо, минаючи припаркований автомобіль, вона торкнулася його. Зіткнення вона не відчула, оскільки в її автомобілі було гучно включене радіо. Заперечила свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки навіть не відчула, що вчинила ДТП. Припаркований автомобіль отримав подряпити бампера, фари та ЛФП. Всі збитки нею іншому учаснику відшкодовано.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна передбачена ст. 124 КУпАП.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно п.п. 13.1. Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно п. 2.10 а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №271299 від 08.03.2025 установлено, що 02.03.2025 о 15:01 год. по вул. Бульвар Свободи в м. Вінниця сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме: «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та припаркованого автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с. 14).
Зі схеми ДТП, яка сталася 02.03.2025 о 15:01 год. по вул. Бульвар Свободи в м. Вінниця, вбачається, що автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , отримав наступні пошкодження: пошкодження лакофарбового покриття переднього бампера з лівої сторони та переднього лівого крила, подряпина передньої лівої фари (а.с. 15).
З рапорту інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП від 03.03.2025 вбачається, що надійшов виклик «ДТП без потерпілих». Прибувши на місце події, було виявлено заявника ОСОБА_2 , який повідомив, що 02.03.2025 він припаркував свій автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , на вул. Зодчих. 03.03.2025 він виявив пошкодження передньої частини авто з лівого боку. Як виявилося пізніше невідоме авто здійснило зіткнення з авто заявника, пошкодивши лакофарбове покриття переднього бампера з лівої сторони та переднього лівого крила, також була видима подряпина передньої лівої фари. Винуватець ДТП зник з місця події в невідомому напрямку. Також заявник повідомив, що на лобовому склі свого тз помітив записку з номером телефону, зателефонувавши за яким , дівчина на Ім'я ОСОБА_3 повідомила, що бачила момент зіткнення та вказала, що авто, яке скоїло ДТП це «TOYOTA Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору (а.с. 18).
Описані у вказаному рапорті факти підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.03.2025 (а.с. 17).
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вони є достатніми та такими, що в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Заперечення ОСОБА_1 вини у залишенні місця ДТП з посиланням на те, що вона не відчула зіткнення, розцінюються судом як захист, спрямований на уникнення відповідальності. Однак такі доводи не спростовують вини ОСОБА_1 , оскільки не узгоджуються з іншими доказами та фактичними обставинами, які беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення визначеного ст. 122-4 КУпАП. Адже характер отриманих механічних пошкоджень автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , свідчить про те, що моменту їх спричинення неможливо було не відчути.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь її вини та майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, керуючись ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, вважаю, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень її слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу.
За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 122-4, 124, 283, 287, 289 КУпАП, суддя, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повна постанова складена 27.03.2025.
Суддя Л.А.Штифурко