Справа № 136/548/25
провадження № 2/136/180/25
28 березня 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини з батьком та встановлення юридичного факту перебування дитини на утриманні,
27.03.2025 до Липовецького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини з батьком та встановлення юридичного факту перебування дитини на утриманні.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача до позовної заяви додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не виконав таку вимогу процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У позовній заяві заявлено немайнову позовну вимогу та вимогу про встановлення юридичного факту.
Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, підпунктом 2 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 4 цієї норми встановлено, що заяви у справах окремого провадження оплачуються судовим збором у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 гривень. Таким чином, з 01.01.2025 ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру становить 1211 гривень 20 копійок (3028 грн х 0,4 = 1211,20 грн), а за заяву про встановлення юридичного факту 605 гривень 60 копійок (3028 грн х 0,2 = 605,60 грн).
До матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 додав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 гривень та квитанцію №6757-6166-8603-9677 від 19.11.2024 про сплату судового збору в сумі 605, 60 коп.
При цьому, з автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», слідує, що у січні 2025 позивач вже подавав позов до Липовецького районного суду Вінницької області та 08.01.2025 був заведений єдиний унікальний номер №136/43/25, однак 18.03.2025 вказаний позов за клопотання самого ж позивача було повернуто позивачу до відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, законодавець надав особі право, яка звертається до суду із заявою, у тому числі позовною, за її клопотанням повернути сплачений ним судовий збір у випадку повернення заяви.
При цьому, питання щодо повернення судового збору в межах справи №136/43/25 не вирішувалось.
Суд зважає на те, що законом не передбачено можливість перерахування сплаченого судового збору в межах однієї справи на іншу, при умові, що попередня була повернута. Натомість, законодавцем визначено спеціальний порядок повернення сплаченого судового збору у тій самій справі в якій він був зарахований, шляхом подання заявником відповідного клопотання та постановлення судом ухвали про повернення судового збору. Встановлюючи такий порядок, законом чітко визначено, що судовий збір має бути зарахований в межах конкретної справи і якщо відомості про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету відсутні це є безумовною підставою для залишення позову без руху.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки до суду не надано доказів щодо оплати судового збору в сумі 605,60 в межах конкретної справи за вимогу про встановлення юридичного факту перебування дитини на утриманні.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дитини з батьком та встановлення юридичного факту перебування дитини на утриманні - залишити без руху надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО