Рішення від 26.03.2025 по справі 926/3139/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року Справа № 926/3139/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

представники сторін:

позивача: Іванов С.В.

відповідач- 1: Філіп М.О.

відповідач-2: не з'явився.

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК “Машинері»

до відповідачів: 1) Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради

2) Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 145 393, 52 грн

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом про солідарне стягнення з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на свою користь 118 972,26 грн інфляційних втрат та 26 421,26 грн 3% річних нарахованих в період з 09.12.2020 по 13.05.2021 за прострочення сплати заборгованості за договором № 497 від 26.07.2027 на виконання мирової угоди, затвердженої судом.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.07.2017 року між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» (підрядник) укладено договір № 497, предметом якого є зобов'язання підрядника виконати роботи з реконструкції дороги на вул. Б. Хмельницького від буд. № 5 до вул. Л. Толстого та від будинку № 29 до буд. 30 на вул. Б. Хмельницького в м. Чернівцях.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачами умов укладеного договору № 497 від 26.07.2017 року ТОВ «ЛК «Машинері» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради та Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, про стягнення заборгованості на загальну суму 5 067 765,41 грн.

В процесі розгляду справи сторони уклали мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.11.2020 в справі № 926/2841/19, в межах якої сторони дійшли згоди, що позивач частково відмовляється від заявлених вимог, у зв'язку із чим сторони визнають і узгоджують суму, що підлягає сплаті Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради позивачу - 4 216 010,39 грн, яку впродовж 20 календарних днів з дня затвердження мирової угоди Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради зобов'язується сплатити (перерахувати) Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері».

Ухвала про закриття провадження у справі № 926/2841/91, якою затверджено мирову угоду, постановлена 18.11.2020 року, сума заборгованості, визначена укладеною між сторонами мировою угодою, підлягала сплаті не пізніше 08.12.2020 року, однак Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради здійснено наступні платежі на виконання мирової угоди: 30.12.2020 - 800 000,00 грн; 04.02.2021 - 1 366 404,00 грн; 12.03.2021 - 683 202,00 грн; 15.04.2021 - 683 202,39 грн; 14.05.2021 - 683 202,00 грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3 % на підставі ст.625 ЦК України.

Відповідач-1 у відзиві на позов зазначив, що в якості підстав позову позивач посилається лише на мирову угоду, відповідно до пунктів 4, 5 якої сторони домовились, що впродовж 20 календарних днів з дня затвердження мирової угоди Департамент житлово комунального господарства Чернівецької міської ради повинен сплатити ТОВ «ЛК Машинері» грошові кошти у сумі 4 216 010,39 грн, в тому числі основну суму заборгованості в розмірі 3 186 007,22 грн.

Однак, ТОВ «ЛК Машинері» невірно визначено підстави позову, оскільки обов'язок сплати основної суми заборгованості виник у Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради у відповідності до умов договору від 26.07.2017 року №497, а не у відповідності до мирової угоди від 03.11.2020 року у справі №926/2841/19.

У свою чергу Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, дотримався строків сплати заборгованості по мировій угоді від 03.11.2020 року у справі №926/2841/19 (з урахуванням договору про реструктуризацію заборгованості від 28.12.2020).

Враховуючи вищезазначене, основна сума заборгованості не може вважатися простроченою Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, а позивач (з урахуванням положень мирової угоди від 03.11.2020) не має права заявляти жодні претензії чи вимоги щодо виконання сторонами умов договору підряду № 497 від 26.07.2017, а також з приводу виконання чи невиконання цього договору Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.

Відповідач-2 у відзиві на позов вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки Виконавчий комітет Чернівецької міської ради не є належним відповідачем по даній справі.

Розмір інфляційних та 3% річних на суму заборгованості в розмірі 3 186 007,22 грн позивач нараховує у зв'язку із простроченням сплати цієї заборгованості Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради у відповідності до пункту 5 мирової угоди.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради не є суб'єктом, який уповноважений був на виконання пункту 5 мирової угоди, в тому числі солідарно. Також Виконавчий комітет Чернівецької міської ради не брав на себе будь-яких зобов'язань щодо контролю за виконанням Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради заявленої суми заборгованості.

ІІ. Рух справи у суді

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.01.2025.

18.12.2024 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 13.01.2025 оголошено перерву до 30.01.2025.

29.01.2025 від позивача надійшла заява про уточнення до позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.01.2025 розгляд справи відкладено на 14.02.2025.

Ухвалою суду від 14.02.2025, за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 05.03.2025.

13.02.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позов.

У судових засіданнях 05.03.2025 та 18.03.2025 оголошувались перерви.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У судовому засіданні 26.03.2025 проголошено скорочене рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Ухвалою суду від 24.12.2019 Господарським судом Чернівецької області (суддя Проскурняк О.Г.) прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» до Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та виконавчого комітету Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором № 497 в сумі 5067765,41 грн, в тому числі: 3186007,22 грн сума боргу; 332573,09 грн інфляційне збільшення за період з вересня 2018 року по листопад 2019 року; 123075,90 грн 3 % річних за період з 30.08.2018 по 12.12.2019; 1426109,20 пеня за період з 30.08.2018 по 12.12.2019 та відкрито провадження у справі № 926/2841/19 за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивувались неналежним виконанням відповідачами умов укладеного сторонами договору № 497 від 26.07.2017 предметом якого було зобов'язання позивача виконати у встановлені договором строки, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, роботи з реконструкції дороги на вул. Б. Хмельницького від буд. № 5 до вул. Л. Толстого та від буд. № 29 до буд. № 30 на вул. Б. Хмельницького у м. Чернівцях.

Ухвалою суду від 18.11.2020 затверджено мирову угоду по справі № 926/2841/19 та закрито провадження.

Пунктом 4 вищевказаної мирової угоди сторони дійшли згоди та встановили, що позивач частково відмовляється від заявлених вимог, у зв'язку із чим узгодили наступну суму, що підлягає сплаті Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради позивачу, в розмірі - 4216010 (чотири мільйони двісті шістнадцять тисяч десять) грн. 39 коп., у тому числі:

- 3186007,22 грн. сума боргу;

- 332573,09 грн. інфляційне збільшення;

- 123075,90 грн. 3 % річних;

- 574354,18 грн. пеня.

Відповідно до пункту 5 мирової угоди сторони домовились, що впродовж 20 календарних днів, з дня затвердження Господарським судом Чернівецької області даної мирової угоди, Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, шляхом подачі доручення на здійснення платежу до органу Державного казначейства України, зобов'язується сплатити (перерахувати) Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері», визначені у пункті 4 даної угоди грошові кошти у сумі 4216010,39 грн.

Пунктом 6 мирової угоди позивач засвідчив, що після виконання Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради зазначених в п. 5 даної мирової угоди платежів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» буде вважати, що договір підряду № 497 від 26.07.2017 є повністю виконаний відповідачами, і позивач не має і не буде мати до відповідачів жодних претензій чи вимог з приводу виконання чи невиконання цього договору.

Крім того, за наслідками укладення даної мирової угоди та затвердження її судом, сторони домовилися про те, що не будуть мати між собою ні зараз, ні в майбутньому претензій та висувати один до одного претензії чи вимоги щодо виконання сторонами умов договору підряду № 497 від 26.07.201, у тому числі майнових претензій і вимог, які були предметом позову у справі № 926/2841/19 (за виключенням зобов'язань Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, зазначених в пунктах 4 та 5 даної мирової угоди) (пункт 7 мирової угоди).

Згідно пункту 8 мирової угоди, у випадку не виконання чи не повного виконання умов, які передбачені пунктами 4 та 5 цієї угоди та/або порушення строків оплати заборгованості, що передбачені пунктом 5 цієї мирової угоди, вся існуюча сума заборгованості підлягає примусовому стягненню з Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, як розпорядника коштів, у відповідності до договору № 497 від 26.07.2017, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» на підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області про затвердження цієї мирової угоди.

Судом встановлено, що згідно пункту 5 затвердженої 20.11.2020 мирової угоди Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради до 08.12.2020 повинен був сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» грошові кошти у сумі 4 216 010,39 грн.

28.12.2020 між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» укладено договір про реструктуризацію заборгованості, у якому сторони погодилися, що сума боргу в розмірі 4 216 010,39 грн Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради сплатить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» наступним чином:

- 800 000,00 грн до 31.12.2020;

-3 416 010,39 грн на протязі наступних п'яти місяців, рівними частинами, починаючи з січня 2021 року та закінчуючи 31 травня 2021 року (пункт 2 договору).

Пунктом 3 договору про реструктуризацію передбачено, що у випадку невиконання чи неповного виконання умов, які передбачені пунктом 2 даного договору та/або порушення строків оплати заборгованості, що передбачені пунктом 2 договору, вся існуюча сума заборгованості підлягає примусовому стягненню з Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» на підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області про затвердження мирової угоди від 18.11.2020 винесеної у справі №926/284/19, яка є виконавчим документом та підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативних документів, які регулюють відносини у сфері примусового стягнення та виконання рішень судів.

Договір складений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, та набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 4 договору).

Доказів визнання недійсним вищевказаного договору суду не надано.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Виписок з Державної казначейської служби України Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» 30.12.2020 - 800 000,00 грн, 03.02.2021 - 1 366 404,00 грн, 12.03.2021 - 683 202,00 грн, 15.04.2021 - 683 202,00 грн та 14.05.2021 - 683 202,00 грн.

Судом встановлено, що Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» 4 216 010,39 грн боргу та повністю погашено заборгованість по мировій угоді у справі №926/2841/19 та договору про реструктуризацію заборгованості від 28.12.2020.

Пунктом 1.3.1 рішенням 4 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 15.04.2021 №177 «Про внесення змін та доповнень до рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.03.2021 №132 «Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради» утворено з 15.06.2021 Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, а пунктом 2.2.1 вищевказаного рішення ліквідовано з 01.07.2021 Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради. Отже, Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради є правонаступником Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.

IV. Позиція суду по суті спору

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктами 1, 4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Статтею 193 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Судом встановлено, що ухвала у справі № 926/2841/19 від 18.11.2020 набрала законної сили, тому встановлені нею факти не підлягають доказуванню в даній справі, зокрема факт зобов'язання Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради впродовж 20 календарних днів, з дня затвердження Господарським судом Чернівецької області даної мирової угоди, сплатити (перерахувати) Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» кошти у сумі 4216010,39 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 5 цієї статті у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

За своєю правовою природою мирова угода є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно. В іншому випадку мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Відповідна правова позиція відображена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №910/12230/16.

У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/2841/19 позовні вимоги якої мотивувалися неналежним виконанням Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради умов укладеного сторонами договору № 497 від 26.07.2017 предметом якого було зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» виконати у встановлені договором строки, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, роботи з реконструкції дороги на вул. Б. Хмельницького від буд. № 5 до вул. Л. Толстого та від буд. № 29 до буд. № 30 на вул. Б. Хмельницького у м. Чернівцях.

Ухвалою від 18.11.2020 затверджено мирову угоду у справі №926/2841/19 в якій сторони домовились, що впродовж 20 календарних днів, з дня затвердження Господарським судом Чернівецької області даної мирової угоди, Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (правонаступником якого є Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради), зобов'язується сплатити (перерахувати) Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» грошові кошти у сумі 4 216 010,39 грн.

Отже, шляхом укладення мирової угоди сторони спору змінили строк виконання грошового зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт та визначили його проміжком часу у 20 календарних днів з дня затвердження мирової угоди.

Судом встановлено, що Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради у строк до 08.12.2020 повинен був перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» грошові кошти у сумі 4 216 010,39 грн.

28.12.2020 між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» укладено договір про реструктуризацію заборгованості, у якому погодилися, що сума боргу в розмірі 4 216 010,39 грн відповідачем-1 повинна бути сплачена позивачу до 31.05.2021.

Суд виснує, що підписавши даний договір сторони спору змінили строк виконання грошового зобов'язання Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради щодо оплати суми боргу по мировій угоді у справі №926/2841/19.

Як вбачається з Виписок з Державної казначейської служби України відповідачем-1 на виконання договору про реструктуризацію заборгованості від 28.12.2020 у період з 30.12.2020 по 14.05.2021 повністю погашена заборгованість перед позивачем.

Оскільки відповідач-1 у встановлений договором про реструктуризацію заборгованості строк у повному обсязі сплатив суму боргу, відсутні підстави для стягнення з нього 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 28.12.2020 по 13.05.2021 у загальній сумі 111 757,49 грн.

Разом з тим, згідно пункту 5 затвердженої 20.11.2020 мирової угоди Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради до 08.12.2020 повинен був сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» грошові кошти у сумі 4216010,39 грн з яких 3186007,22 грн сума боргу, 332573,09 грн інфляційне збільшення, 123075,90 грн 3 % річних та 574354,18 грн пені.

Відповідачем-1 у період з 09.12.2020 по 27.12.2020 прострочив оплату заборгованості, передбачену умовами мирової угоди у справі №926/2841/19.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги слід задовольнити частково та на підставі здійсненого судом розрахунку стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК “Машинері» 28 674,06 грн інфляційних втрат та 4 961,81 грн 3% річних нарахованих за період з 09.12.2020 по 27.12.2020.

Позовні вимоги до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради заявлені безпідставно, оскільки відповідач-2 жодних грошових зобов'язань в межах даних правовідносин не мав, оскільки обов'язок сплатити кошти згідно ухвали про затвердження мирової угоди від 18.11.2020 у справі №926/2841/19 виник лише у Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

V. Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ПН133531С1 від 08.11.2024.

Оскільки винні дії Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради призвели до виникнення позову враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір пропорційно задоволеним витратам у розмірі 700,51 грн слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, код 25082708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК «Машинері» (58000, проспект Незалежності, 106, офіс 217-Б, м. Чернівці, код 39172006) 28 674,22 грн інфляційних втрат, 4 961,81 грн 3% річних та 700,51 грн судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв

Попередній документ
126180614
Наступний документ
126180616
Інформація про рішення:
№ рішення: 126180615
№ справи: 926/3139/24
Дата рішення: 26.03.2025
Дата публікації: 31.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернівецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.03.2025)
Дата надходження: 03.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості в сумі 145393,52 грн
Розклад засідань:
13.01.2025 11:30 Господарський суд Чернівецької області
30.01.2025 10:30 Господарський суд Чернівецької області
14.02.2025 14:00 Господарський суд Чернівецької області
05.03.2025 13:30 Господарський суд Чернівецької області
18.03.2025 12:00 Господарський суд Чернівецької області
26.03.2025 10:30 Господарський суд Чернівецької області