"28" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/327/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
справу № 916/327/25
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Днопоглиблювальний флот» Державного підприємства “Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 41933856);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» (65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, код ЄДРПОУ 41829696)
про стягнення 488 170,80 грн.,
30.01.2025 ДП “Адміністрація морських портів України» в особі філії «Днопоглиблювальний флот» ДП “Адміністрація морських портів України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 342/25) до ТОВ “АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22», в якій просить суд стягнути з відповідача 488 170,80 грн., у тому числі: 244 085,40 грн. - збитків, 244 085,40 грн. - штрафу, а також суму судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог статті 201 Податкового кодексу України та умов договору поставки №75-В-АМПУ-20 від 26.11.2020 в частині належного виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/327/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 була надіслана позивачу до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих. № 916/327/25/6687/25 від 07.02.2025.
Відповідачу - ТОВ “АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 року була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на юридичну адресу: 65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідь з якого отримано на запит суду № 1085049 від 03.02.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою «Судова повістка» ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.02.2025 із поштовим конвертом.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Додатково, з метою повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви ТОВ “АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» до розгляду та відкриття провадження у справі № 916/327/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, судом 05.02.2025 було розміщено оголошення на офіційному сайті Судової влади України ухвали суду від 04.02.2025 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/ Review/124896898.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до п., п. 3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.11.2020 між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України», як Покупцем, та ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (в подальшому змінено назву на ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22"), як Постачальником, було укладено Договір поставки №75-В-АМПУ-20, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товар: за кодом ДК 021:201509130000-9 «Нафта і дистиляти» (Дизельне паливо у талонах або картках (бланках-дозволах), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених договором.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.4 договору, покупець розподіляє кількість Товару, зазначену у Специфікації, між відокремленими підрозділами (філіями) Покупця (далі Філії), перелік яких визначений у Додатку № 2 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору, в межах загальної кількості відповідного найменування Товару, шляхом зазначення у Замовленні (Додаток № 3 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору) кількості Товару, необхідної до постачання.
Згідно п. 1.5 договору, поставка Товару за цим Договором вважається здійсненою з моменту фактичного отримання Покупцем Товару на автозаправних станціях Постачальника або третіх осіб, на підставі пред'явлених Покупцем відповідних талонів або карток (бланків-дозволів), отриманих за цим Договором, що підтверджують право Покупця на отримання відповідної партії Товару.
Ціна договору становить 3 699 927,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 739 985,40 грн, разом ціна Договору становить 4 439 912,40 грн з ПДВ. Ціна за одиницю Товару зазначена у Специфікації (Додаток №1) (пункт 3.1).
Згідно п. 3.2 договору, ціна за одиницю Товару включає вартість Товару з урахуванням усіх податків і зборів, транспортних витрат Постачальника на поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) до місць їх поставки (передачі), визначених цим Договором у Додатку № 2, вартість зберігання та видачі Товару, усіх інших витрат Постачальника, необхідних для належної поставки Товару.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за партію Товару здійснюється Покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі.
Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки проводяться Покупцем через Філію, яка фактично отримала Товар, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Філією оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату партії Товару, за умови наявності підписаної Сторонами видаткової накладної на поставку (передачу) талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання відповідної партії Товару.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець письмово протягом 5 (п'яти) робочих днів після укладення цього Договору повідомляє Постачальника про осіб Покупця, відповідальних за виконання умов договору та осіб, уповноважених надавати замовлення на партію Товару, із зазначенням номерів телефонного зв'язку, адреси електронної пошти, з якої будуть надсилатися Замовлення, поштової адреси для листування.
В пункті 5.4.1 договору визначено, що поставка талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання Товару здійснюється окремими партіями протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Постачальником Замовлення (Додаток No 3 до цього Договору) на відповідну партію Товару. Замовлення на партію Товару надається уповноваженою особою Покупця, визначеною відповідно до п. 5.2. цього Договору. Замовлення на партію Товару може надаватися електронною поштою та/або з подальшим надісланням оригіналу Замовлення поштою і повинно містити найменування та кількість Товару, що поставляється, місце поставки (передачі) талонів або карток (бланків- дозволів), реквізити Філії Покупця, яка отримує талони або картки (бланки-дозволі) та інше. Датою отримання Замовлення Постачальником, вважається дата відправлення Покупцем Замовлення електронною поштою.
Згідно п. 5.4.2 договору, на постачальника покладається обов'язок зберігання партії Товару та навантаження (заправка) Товару у транспортний засіб або ємності Покупця. Поставка (передача) партії Товару Покупцю здійснюється на АЗС Постачальника або третіх осіб, визначених Постачальником, шляхом навантаження (заправки) Товару у транспортні засоби або ємності Покупця, на підставі наданих Покупцем талонів або карток (бланків-дозволів) на отримання Товару, які Постачальник поставив (передав) Покупцю відповідно до умов цього Договору.
Пункт 5.4.3 договору передбачає, що право власності на Товар (партію Товару) переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами видаткової накладної на талони або картки (бланки-дозволи) на отримання Товару.
Згідно п. 6.3.5 договору, постачальник зобов'язаний надати Покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.
Відповідно до п. 7.1 Договору, в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що в разі реєстрації Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної, у зв'язку з чим Покупець втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, Постачальник за першою вимогою Покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує Покупцю штраф у розмірі такого податкового кредиту.
Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункт 7.5 договору).
Пунктом 11.1 договору передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України, і діє до 28.02.2021 включно, а в частині здійснення розрахунків Покупцем за поставлений Товар та отримання Товару протягом строку дії талонів - до повного виконання зобов'язань.
Пунктом 12.14 договору, визначено що всі права та обов'язки Покупця, виконуються філіями Покупця, перелік яких наданий у Додатку № 2 до цього Договору.
Відповідно до вказаного Додатку № 2, серед переліку філій Покупця, містить філію «Днопоглиблювальний флот» ДП АМПУ.
Окрім Додатку № 2 між ДП “АМПУ» та ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" було погоджено та підписано Додаток № 1 до Договору (Специфікація) та Додаток № 3 до Договору (Форма замовлення).
15.12.2020 ДП “АМПУ» складено та направлено ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" замовлення №4572/10-02-01/Вих на поставку до філії «Днопоглиблювальний флот» партії товару, а саме дизельне паливо в обсязі 71 370 літрів.
Згідно акту приймання - передачі талонів від 21.01.2021 та видаткової накладної № 7 від 21 січня 2021 р., постачальником була здійснена поставка обумовленого сторонами товару, а саме дизельне паливо в обсязі 71 370 літрів.
На підставі даного замовлення ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" було виставлено рахунок №7 від 21.01.2021 на оплату 71 370 літрів дизельного палива на суму 1 464 512,40 грн (в т.ч. ПДВ - 244,085, 40 грн).
Разом з тим, на підставі акту виконання взаємних зобов'язань від 28.01.2021 до договору №75-В-АМПУ-20, сторони домовились зменшити суму розрахунку за поставлений товар за видатковою накладною № 7 від 21.01.2021 та акту приймання - передачі талонів від 21.01.2021 на суму штрафних санкцій - 42 470,86, у зв'язку з чим, покупець зобов'язувався перерахувати кошти на рахунок постачальника у сумі 1 422 041, 54 грн з ПДВ.
Як вбачається з платіжного доручення № 115 від 03.02.2021 філією «Днопоглиблювальний флот» ДП “АМПУ» здійснено платіж в розмірі 1 422 041, 54 грн на оплату поставленого товару на підставі виставленого рахунку на оплату № 7 від 21.01.2021.
10.04.2023 р. ДП “АМПУ» складено та направлено до ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22" лист № 1042/15-01-01/Вих, в якому, посилаючись на укладений Договір, позивач повідомляє про передбачений умовами Договору обов'язок відповідача надати належним чином оформлену податкову накладну, втім станом на дату складання листа відповідної податкової накладної позивачу не представлено, тобто не виконано взяте на себе зобов'язання, у зв'язку із чим вимагає сплати штрафу у відповідному розмірі. Відповіді на даний запит матеріали справи не містять.
20.04.2024 р. Державна Податкова служба України листом № 9749/61990012/02/05/06 на запит ДП АМПУ, повідомила, що реєстрацію податкових накладних складених, зокрема ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ", на отримувача (покупця) ДП Адміністрація морських портів України, зупинено, про що сформовано та надіслано відповідні квитанції.
Разом із вказаним листом ДПС України надано податкову накладну № 7 від 21.01.2021 на суму 1 464 512,40 грн (в т.ч. ПДВ 20 % - 244 085, 40 грн) яка складена ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ". Також було надано позивачу витяг з Єдиного реєстру податкових накладних за № 1120645, згідно якого станом на 02.01.2025 податкова накладна № 7 від 21.01.2021, яка видана продавцем з індивідуальним податковим номером - 418296926550, не має реєстраційного номеру документа в ЄРПН.
Також, із роздруківок відомостей Електронного кабінету платника, що надані до суду позивачем, вбачається, що станом на 03.01.2025 податкова накладна № 7 від 21.01.2021, складена ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (ІПН продавця - 418296926550) перебуває в статусі - реєстрація зупинена.
Згідно листа ДПС України за 4816/ІПК/99-00-21-03-02 від 21.12.2023, за результатом розгляду звернення ДП “АМПУ» від 06.09.2023 № 2842/10-04-01/Вих, ДПС України було надано індивідуальну податкову консультацію, та ,зокрема, повідомлено, що строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними (у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 розділу V та пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, зупинявся з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023. Такий перебіг строку, починаючи з 01.08.2023, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.
Таким чином, платник податку має право включити до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг, зазначені у відповідній податковій накладній, складеній до введення воєнного стану на території України (у тому числі реєстрація ЄРПН якої зупинена контролюючим органом), після її реєстрації в ЄРПН постачальником:
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної у податковій звітності того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу розділу 2 ХХ ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН у податковій звітності того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація, зокрема поданої ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" податкової накладної № 7 від 21.01.2021 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2021 за № 9024644790), Платник податку покупець - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП АМПУ, Платник податку продавець - ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ», загальна сума операції з ПДВ 1 464 512,40 грн, - зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
Позивач зазначає, що предметом заявленого позову є стягнення 244 085,40 грн збитків, які позивач зазнав внаслідок не виконання відповідачем обов'язку з реєстрації податкової накладної, в зв'язку з чим позивач зазнав втрат на суму 244 085,40 грн у вигляді неотриманого податкового кредиту. Отже, через те, що відповідач не оскаржив рішення ДФС про зупинення реєстрації податкової накладної та/або не надав витребуваних податковим органом документів позивач не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Як вказує позивач, відповідно до пункту 7.3 договору позивачем було нараховано відповідачу штраф в розмірі 244 085,40 грн та надіслано вимогу від 10.04.2023 №1042/15-01-01/Вих, яка повернута на адресу позивача 03.05.2023, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 488 170, 80 грн, з яких: 244 085,40 грн (сума ПДВ згідно ПН №7 від 21.01.2021) - збитки згідно вимог чинного законодавства; 244 085,40 грн - штраф згідно умов пункту 7.3 договору (в розмірі неотриманого податкового кредиту за відповідною сумою податку).
Все вищенаведене і стало підставою для звернення позивача до відповідача із даним позовом до Господарського суду Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Судом встановлено, що між сторонами між сторонами виникли господарські правовідносини на підставі укладеного між ними Договору поставки № 75-В-АМПУ-20 від 26.11.2020.
15.12.2020 ДП “АМПУ» було складено та направлено ТОВ "КРЕЙН ЕНЕРДЖІ" (яким змінено назву на ТОВ "АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22") замовлення №4572/10-02-01/Вих на поставку до філії «Днопоглиблювальний флот» партії товару, а саме дизельного палива в обсязі 71 370 літрів, загальною вартістю 1 464 512,40 грн., з яких 244 085, 40 ПДВ.
Згідно акту приймання - передачі талонів від 21.01.2021 та видаткової накладної № 7 від 21 січня 2021 р., постачальником була здійснена поставка обумовленого сторонами товару на загальну суму 1 464 512,40 грн., з яких 244 085, 40 ПДВ.
При цьому, як вбачається з платіжного доручення № 115 від 03.02.2021 та акту виконання взаємних зобов'язань від 28.01.2021, ФДФ ДП “АМПУ» замовлена партія товару була сплачена в повному обсязі (за вирахуванням нарахованих штрафних санкцій за прострочення поставки товару на підставі акту виконання взаємних зобов'язань від 28.01.2021).
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (Порядок) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Рішення може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу. Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу.
Отже, на підставі проведених сторонами господарських операцій згідно з укладеним між сторонами договором та згідно з вимогами податкового законодавства у відповідача виник обов'язок зареєструвати податкову накладну у порядку та строки, що визначені ПК України.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, реєстрації податкової накладної № 7 від 21.01.2021 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2021 за № 9024644790) платник податку покупець - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП АМПУ, Платник податку продавець - ТОВ «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ», загальна сума операції з ПДВ 1464,80 грн, - зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України із вказанням про можливість подання уточнюючих пояснень та документів.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідачем були усунуті виявлені порушення та стосовно того, що подана відповідачем податкова накладна була зареєстрована в Реєстрі.
Також, відповідачем не було надано доказів виконання приписів Державної Податкової служби України та/або оскарження дій податкової в судовому порядку, за результатами якої було б задоволено скаргу відповідача.
Отже, оскільки відповідачем не виконано вимог статті 201 ПК України, позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 244 085, 40 грн.
У постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним способом захисту для суб'єкта господарювання, який втратив право на зменшення податкового зобов'язання внаслідок порушення контрагентом - постачальником товару вимог щодо належної реєстрації податкових накладних, може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку за договором щодо складення та реєстрації податкових накладних.
В іншій постанові від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду відзначила, зокрема, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас, саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками.
Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 02.03.2021р. у справі № 922/1742/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Суд зауважує, що формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо відповідач зареєстрував би податкову накладну із господарської операції за договором.
Однак, як встановлено матеріалами справи, відповідач не виконав вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 244 085, 40 грн.
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни».
З огляду на викладене, в даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку скласти та зареєструвати податкову накладну та надати її позивачу, і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 244 085, 40 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення штрафу у розмірі 244 085, 40 грн., нарахованого на підставі п. 7.3 договору, суд зазначає наступне.
Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 (пункт 7.10), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 25).
Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв'язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 Цивільного кодексу України, пункту 201.10 Податкового кодексу України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв'язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Водночас, позивач та відповідач, укладаючи договір № 75-В-АМПУ-20 від 26.11.2020, визначили відповідальність постачальника (відповідача) (п. 7.3. договору), яка настає у разі порушення останнім своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної.
Встановлюючи у договорі відповідальність відповідача у вигляді штрафу, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачу негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної і неможливості отримання позивачем у зв'язку із цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена пунктом 7.3. договору відповідальність відповідача не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання відповідачем вимог податкового законодавства.
Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах № 913/272/18, № 908/3565/16, № 917/799/17.
При цьому, невиконання постачальником зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором поставки, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для покладення на постачальника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції, так як вказана санкція може наставати по факту порушення стороною умов саме господарського зобов'язання.
Вирішуючи спір у частині стягнення штрафу, який визначений умовами договору, суд враховує положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якою, у разі порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, у даній ситуації з метою виконання завдання господарського судочинства, яке регламентовано статтею 2 ГПК України та враховуючи правові висновки, які викладено у пункті 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, у пункті 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 судам належало застосувати до спірних правовідносин в частині стягнення штрафу приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки дана норма закону є імперативною і презюмує правові наслідки у вигляді застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які передбачені цим Кодексом.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 927/1252/23 (п. 4.50), позивач не вправі встановлювати той чи інший вид відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування, так само як і погіршувати правове становище відповідача в частині скорочення строку для реєстрації податкової накладної, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
При цьому, за характером, змістом та підставами виникнення суми, яка визначена позивачем, як штраф, вона виникає із зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не з господарських зобов'язань (п. 4.51 постанови Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 927/1252/23).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, яка обґрунтована посиланням на умови договору щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної, не узгоджується з вимогами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та суперечить вищенаведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Отже, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що згідно з вимогами статті 218 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16, від 10.05.2018 у справі № 917/799/17, від 07.02.2019 у справі № 913/272/18.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 244 085, 40 грн. не підлягає задоволенню.
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 р.).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 244 085, 40 грн.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» (65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, код ЄДРПОУ 41829696) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії «Днопоглиблювальний флот» Державного підприємства “Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14; код ЄДРПОУ 41933856) збитки в сумі 244 085 (двісті сорок чотири тисячі вісімдесят п'ять) грн. 40 коп. та 3661 (три тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 28 коп. витрати по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко