65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4982/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/4982/24
за позовом Херсонської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 26347681) та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44732846)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» (73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька (Комсомольська), буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941).
про припинення дії земельного сервітуту, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення 1 415,99грн.
Представник:
Від прокуратури: Волкова Н.М. посвідчення;
Від позивачів: 1. Табакар В.С. самопредставництво;
2. Гостєв А.В. самопредставництво;
Від відповідача: не з'явився;
Керівник Херсонської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок», в якому просить суд:
- припинити дію земельного сервітуту, згідно договору №012019013 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, укладеного 16.08.2019 між Херсонською міською радою та Обслуговуючим кооперативом Комунальний ринок», зареєстрованого 20.09.2019 за №33362753;
- зобов'язати Обслуговуючий кооператив “Комунальний ринок» повернути Херсонській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, площею 0,0013 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н;
- стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» на користь Херсонської міської ради заборгованість за договором №012019013 від 16.08.2019 у сумі 1415,99 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/4982/24 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2025р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву до Господарського суду Одеської області від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказує прокурор, Рішенням Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1970 вирішено, зокрема, укласти з Обслуговуючим кооперативом (ОК) “Комунальний ринок» договори земельного сервітуту на частини земельних ділянок, за переліком згідно з додатком; плату за встановлення земельного сервітуту визначити у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; зобов'язати ОК “Комунальний ринок» зареєструвати право земельного сервітуту в установленому законом порядку, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Додатком до рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1970 є перелік земельних ділянок комунальної власності, на які поширюється дія земельного сервітуту, на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), серед яких, визначено земельну ділянку: Привокзальна площа, б/н, 6510136900:01:001:2086, 0,0013 га.
16.08.2019 між Херсонською міською радою (власник земельної ділянки) та Обслуговуючим кооперативом “Комунальний ринок» (сервітуарій) був укладений договір про встановлення особистого земельного сервітуту, відповідно до якого на підставі рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1970 встановлюється платний строковий земельний сервітут відносно земельної ділянки комунальної власності, по Привокзальній площі, б/н (кадастровий номер земельної ділянки: 6510136900:01:001:2086, площею 0,0013 га, згідно з кадастровим планом земельної ділянки №5, що є невід'ємною частиною цього договору, в інтересах сервітуарія на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
Згідно з п.п. 2.1-2.3 договору земельна ділянка, по Привокзальній площі, б/н, площею 0,0013га; на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна; нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2019 році складає 11 499,67грн. і підлягає щорічній індексації; у разі оновлення нормативної грошової оцінки земель міста Херсона, нормативна грошова оцінка земельної ділянки може змінюватися.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що договір укладено на 15 років, до 24.04.2034. Після закінчення строку дії договору сервітуарій має право поновити його на новий строк. У такому випадку сервітуарій повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово власника про намір продовжити його дію.
Розмір річної плати за встановлення земельного сервітуту становить 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у 2019 році складає: 344,99грн., та вноситься у грошовій формі. У разі визнання договору недійсним, одержана власником плата за фактичний строк користування земельною ділянкою не повертається. Плата за встановлення земельного сервітуту вноситься сервітуарієм до міського бюджету м. Херсона рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до пунктів 3 та 4 статті 287 Податкового кодексу України. (п.3.1-3.3 договору).
Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що сервітуарій зобов'язаний, зокрема, належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно до кадастрового плану земельної ділянки; самостійно щорічно обчислювати плату за встановлення земельного сервітуту з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги Податкового кодексу України; дотримуватись умов користування сервітутом, встановлених цим договором.
Відповідно до п.5.2 договору договір підлягає припиненню за умов і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, у випадках, зокрема, рішення суду про скасування земельного сервітуту.
Договір внесено до Книг записів обліку договорів земельних сервітутів управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, про що вчинено запис від 16.08.2019 №012019013.
За посиланнями прокурора, відповідно до актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права вбачається, що 20.09.2019 за номером запису 33362753 було здійснено державну реєстрацію права користування (сервітут) за ОК “Комунальний ринок» на земельну ділянку за кадастровим номером 6510136900:01:001:2086, площею 0,0013 га., яка знаходиться за адресою: м. Херсон, Привокзальна площа, б/н.
Так, як зазначає прокурор, у листі від 09.04.2024 №55-2735-вих-24 прокурор просив Херсонську міську військову адміністрацію надати до Херсонської окружної прокуратури інформацію про наявність інженерних комунікації (в тому числі прихованих) на зазначених ділянках, встановлених обмежень щодо здійснення господарської діяльності в містах їх розміщення з наданням підтверджуючих документів, а також надати документи, які підтверджують факт обізнаності ОК “Комунальний ринок» про такі обмеження.
У листі від 23.04.2024 №8-2382-11/26 Херсонська міська військова адміністрація повідомила прокурора, зокрема, що відповідно до детального плану території Привокзальної площі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 06.10.2017 №302, земельні ділянки, зазначені в листі, розташовані в межах охоронних зон наступних інженерних мереж: водопостачання та водовідведення; дощової каналізації; електропостачання; теплопостачання; правовий режим охоронної зони залежить від об'єкта навколо якого встановлена зона, проте завжди передбачає обмеження щодо можливих видів використання земельної ділянки; також залежно від об'єкта охорони нормативно-правовими актами України визначається конкретний зміст режиму охоронної зони; що стосується обмеження здійснення господарської діяльності на території, яка використовується підприємством, то такі обмеження безпосередньо встановлені законами, прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами і є чинними з моменту набрання чинності цих нормативно-правових актів; розміщення малих архітектурних форм на території Привокзальної площі, за інформацією Херсонського районного управління ГУ ДСНС України в Херсонській області, унеможливлює під'їзд та встановлення спеціальної пожежно-рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж аварійних ситуацій, рятування людей тощо. Додатком до вказано листа є наявний в матеріалах справи детальний план території та картографічні матеріали у масштабі 1:500.
В подальшому, як зазначає прокурор, у листі від 03.05.2024 №55-3508вих-24 прокурор просив ГУ ДСНС України в Херсонській області надати до Херсонської окружної прокуратури інформацію про те, які саме об'єкти малих архітектурних форм (кіосків) на території Привокзальної площі унеможливлюють під'їзд та встановлення спеціальної пожежно-рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей тощо; у відповіді зазначити ідентифікуючи ознаки таких малих архітектурних форм (кіосків) та кадастрові номери земельних ділянок, на яких вони розташовані.
Крім того, у листі від 03.05.2024 №55-3509вих-24 прокурор просив АТ “Херсонська теплоелектроцентраль» надати до Херсонської окружної прокуратури інформацію та документи про: наявність магістральних теплових мереж (в тому числі прихованих) на земельних ділянках (зокрема 6510136900:01:001:2086), розташованих на Привокзальній площі в місті Херсоні; які діють обмеження щодо здійснення господарської діяльності в місцях їх розміщення з наданням підтверджуючих документів та графічних матеріалів з метою ідентифікації теплових мереж на місцевості; встановлення фактів розташування об'єктів малих архітектурних форм (кіосків) на території Привокзальної площі в охоронній зоні теплових мереж; чи ускладнює або унеможливлює розміщення малих архітектурних форм (кіосків) на території Привокзальної площі забезпечення споживачів послугами з теплопостачання, якщо так, то які саме.
У листі від 08.05.2024 №02-10/855 АТ “ Херсонська теплоелектроцентраль» повідомило прокурора, зокрема, що на земельних ділянках, розташованих на Привокзальній площі в місті Херсоні, та на межі з ними під ринковим містечком наявні підземні магістральні теплові мережі АТ “Херсонська ТЕЦ»; нормативними документами забороняється розміщення автозаправних станцій, складів паливно-мастильних матеріалів, гаражів, ринків, стоянок тощо в охоронних зонах теплових мереж; зокрема, відповідно до ст. 24 Закону України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів»: “Розмір охоронних зон магістральних теплових мереж визначається паралельними прямими по обидва боки від крайніх елементів трубопроводів та навколо інших об'єктів магістральної тепломережі на відстані від 3,0 до 5,0 метра“; згідно з наявною топографо-геодезичною зйомкою 2015 року частина торгівельних споруд ринкового містечка розміщена в охоронній зоні діючих підземних теплових мереж; розміщення малих архітектурних форм (кіосків) в охоронній зоні підземних теплових мереж обмежує можливість проведення їх ремонту та здатне унеможливити оперативну (термінову) ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону. Додатками до вказаного листа є наявні в матеріалах справи довідка про приналежність теплових мереж ТЕЦ та топографо-геодезична зйомка місцевості в масштабі 1:500.
За посиланнями прокурора, з акту обстеження зони теплових мереж від 03.07.2024, вбачається, що під час обстеження виявлено, в охоронній зоні, яка складає 5 метрів по обидва боки від крайніх елементів непрохідних каналів підземних теплових мереж, розташовані об'єкти малих архітектурних форм (кіоски), які використовуються “Комунальним ринком» та ринком “Залізничний»; розміщення малих архітектурних форм (кіосків) в охоронній зоні підземних теплових мереж обмежує можливість проведення їх ремонту та здатне унеможливити оперативну (термінову) ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону.
У листі від 27.05.2024 №7689-24 ГУ ДСНС України в Херсонській області повідомило прокурора, зокрема, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 6510136900:01:001:2089; 6510136900:01:001:2088; 6510136900:01:001:2087; 6510136900:01:001:2086; 6510136900:01:001:2105 відповідно до договорів про встановлення особистого земельного сервітуту від 16 серпня 2019 року розташовані малі архітектурні форми обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок»; на теперішній час, поруч з МАФ в м. Херсон, по проспекту Незалежності, 70, розташований п'ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок; фактичне розміщення споруд (МАФ) та інженерних конструкцій (забетоновані вертикально у проїзну частину металеві труби), із відхиленням від розробленого детального плану території (52-2016-ДП), унеможливлює під'їзд, встановлення і маневрування спеціальної пожежно-рятувальної техніки для ліквідації ймовірних пожеж, аварійних ситуацій, рятування людей тощо; протипожежна відстань від споруд торгівельного призначення, розміщених на земельній ділянці 6510136900:01:001:2088 до житлового будинку, розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Незалежності, 70, складає менше 10 метрів, що не відповідає вимогам табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій» та вимогам п.1.14 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697; окрім того, існуючі споруди торгівельного призначення унеможливлюють встановлення та маневрування спеціальної аварійно-рятувальної техніки (пожежні автодрабини та автопідйомники) зі сторони вулиці Привокзальна з метою виконання рятувальних заходів з вищевказаного житлового будинку, чим порушуються вимоги п. 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій»; проїзд для спеціальної аварійно-рятувальної техніки, відповідно до п.15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019, повинен складати не менше 3,5 метри, тоді як встановлені металеві конструкції для виносної торгівлі по вулиці Привокзальна між ділянками 6510136900:01:001:2088 та 6510136900:01:001:2089 зменшили ширину проїзду до 2,5 метри.
В листі від 16.09.2024 №55-7528-вих-24 прокурор просив Херсонську міську військову адміністрацію надати інформацію з наступних питань: стан розрахунків за договорами про встановлення особистих земельних сервітутів на земельні ділянки, розташовані на Привокзальній площі в місті Херсоні за період з січня 2022 року по теперішній день; чи встановлювались Херсонською міською військовою адміністрацією пільги щодо плати за встановлення земельних сервітутів протягом 2022-2024 років?; чи проводилась відповідно до п.2.3 договорів від 16.08.2019 щорічна індексація нормативно грошової оцінки земельних ділянок, розташованих на Привокзальній площі в місті Херсоні?; надати розрахунок заборгованості у Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» плати за встановлення земельних сервітутів за земельні ділянки з кадастровими номерами: 6510136900:01:001:2089; 6510136900:01:001:2088; 6510136900:01:001:2087; 6510136900:01:001:2086; 65101 36900:01:001:2105 відповідно до договорів, укладених 16.08.2019, у урахуванням штрафних санкцій.
У листі від 26.09.2024 №8-6255-11/26 Херсонська міська рада за результатами розгляду листа Херсонської окружної прокуратури від 16.09.2024 №55-7528ВИХ24, зареєстрованого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 17.09.2024 за №8-6255-11/26, надала прокурору розрахунок заборгованості Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» зі сплати за встановлення земельних сервітутів за земельні ділянки з кадастровими номерами: 6510136900:01:001:2089, 6510136900:01:001:2088, 6510136900:01:001:2087, 6510136900:01:001:2086, 6510136900:01:001:2105, за період з лютого 2022 року до вересня 2024 року; також повідомила, що Херсонською міською військовою адміністрацією не приймалося рішень (розпоряджень) про встановлення пільг зі сплати за встановлення земельних сервітутів за 2022 - 2024 роки. Додатком до вказаного листа є розрахунок заборгованості Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» зі сплати за встановлення земельного сервітуту за земельну ділянку за кадастровим номером 6510136900:01:001:2086 за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року, відповідно до якого заборгованість становить 1 415,99 грн.
Листом від 14.10.2024 №8-6794-11/26 Херсонська міська військова адміністрація у відповідь на лист прокурора від 09.10.2024 №55-8322-вих-24 повідомила, що Херсонською міською радою, Херсонською міською військовою адміністрацією не вживалися заходи щодо стягнення наявної заборгованості та не ініціювалося розірвання договорів про встановлення особистих земельних сервітутів від 16.08.2019 стосовно, зокрема, земельної ділянки за кадастровим номером 6510136900:01:001:2086; підготовка позовів до суду про розірвання договорів стосовно вказаної ділянки Херсонською міською радою, Херсонською міською військовою адміністрацією не планувалась та не здійснювалась.
У повідомленні від 16.10.2024 №55-8603-вих-24 прокурор повідомив Херсонську міську раду та Херсонську міську військову адміністрацію про те, що на підставі ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» Херсонською окружною прокуратурою буде заявлено позовну заяву до cуду в інтересах Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації до ОК “Комунальний ринок», предметом вимог є стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» заборгованості за договором №012019013 від 16.08.2019 у сумі 1415,99 грн., припинення дії земельного сервітуту згідно договору №012019013 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, та повернення Херсонській міській територіальній громаді в особі Херсонської міської ради земельної ділянки, з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, площею 0,0013 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н.
Отже, як вказує прокурор, порушення власником сервітуту (відповідачем) умов користування сервітутом за договором №012019013 від 16.08.2019 стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до господарського суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Як вказує прокурор, про порушення інтересів держави внаслідок систематичної несплати Обслуговуючим кооперативом “Комунальний ринок» плати за сервітут, Херсонській міській раді відомо ще з 2022 року внаслідок неотримання плати та ненадходження її до місцевого бюджету; окрім того, про наявне порушення повідомлено листом Херсонської окружної прокуратури; проте, з часу початку триваючого порушення з боку відповідача та отримання цього листа заходи щодо захисту інтересів держави Херсонською міською радою як стороною договору та уповноваженим державним органом тривалий час не вживаються; до теперішнього часу Херсонською міською радою Херсонської області як власником майна не здійснено повного комплексу дієвих процесуальних дій в межах своїх повноважень для захисту інтересів територіальної громади міста щодо належного виконання господарських зобов?язань та наповнення міського бюджету; Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області як уповноваженим органом також не ініційовано в судовому порядку питання щодо припинення договору №012019013 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, що підтверджується листом Херсонської міської військової адміністрації №8-6794-11/26 від 14.10.2024. Таким чином, прокурор зауважує, що Херсонською міською радою та Херсонською міською військовою адміністрацією за наявності повноважень та підстав протягом розумного строку не вжито заходів щодо захисту порушених інтересів держави, що свідчить про бездіяльність компетентного органу та невжиття ним самостійно передбачених законодавством заходів на захист інтересів держави.
В подальшому, прокурор звернувся до позивачів з повідомленням від 16.10.2024 №55-8603-вих-24 в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» про намір звернутися до суду із відповідним позовом.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про дотримання прокурором вимог, передбачених ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави в суді та можливість розгляду позовних вимог по суті.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
За ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
У відповідності до ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Відповідно до ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об'єкта енергетичної інфраструктури, іншого об'єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об'єкта при переході права власності на нього. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.
За ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.
Відповідно до ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
Частиною 1 ст. 101 ЗК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно з ст. 102 ЗК України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом з укладеного між Херсонською міською радою (власник земельної ділянки, позивач-1) та Обслуговуючим кооперативом “Комунальний ринок» (сервітуарій, відповідач) договору про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019, який внесено до Книг записів обліку договорів земельних сервітутів, про що вчинено запис від 16.08.2019 №0012019013, вбачається, зокрема, наступне:
- на підставі рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1970 встановлюється платний строковий земельний сервітут відносно земельної ділянки комунальної власності, по Привокзальній площі, б/н (кадастровий номер земельної ділянки: 6510136900:01:001:2086), площею 0,0013 га, згідно з кадастровим планом земельної ділянки №5, що є невід'ємною частиною цього договору, в інтересах сервітуарія на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);
- розмір річної плати за встановлення земельного сервітуту становить 3 (три) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у 2019 році складає: 11 499,67грн., та вноситься у грошовій формі;
- плата за встановлення земельного сервітуту вноситься сервітуарієм (відповідачем) до міського бюджету м. Херсона рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до пунктів 3 та 4 статті 287 Податкового кодексу України;
- сервітуарій (відповідач) зобов'язаний, зокрема, належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно до кадастрового плану земельної ділянки; самостійно щорічно обчислювати плату за встановлення земельного сервітуту з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року.
Як вбачається з матеріалів справи, в листі від 26.09.2024 №8-6255-11/26 Херсонська міська рада повідомила про заборгованість Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» зі сплати за встановлення земельного сервітуту за земельну ділянку за кадастровим номером 6510136900:01:001:2086 за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року, відповідна заборгованість становить 1 415,99 грн.
Поряд з цим, суд зазначає що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної заборгованості у розмірі 1 415,99 грн. за встановлення земельного сервітуту за договором від 16.08.2019 (кадастровий номер 6510136900:01:001:2086).
Отже, проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору про встановлення особистого земельного сервітуту від 16.08.2019 допущено прострочення сплати за встановлення земельного сервітуту, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 1 415,99 грн. за період з лютого 2022 року по вересень 2024 року, яка підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, у зв'язку з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Херсонської міської ради Херсонської області заборгованості за договором №012019013 від 16.08.2019 у сумі 1415,99грн. підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що у листі від 08.05.2024 №02-10/855 АТ “Херсонська теплоелектроцентраль» вказано, що частина торгівельних споруд ринкового містечка розміщена в охоронній зоні діючих підземних теплових мереж; розміщення малих архітектурних форм (кіосків) в охоронній зоні підземних теплових мереж обмежує можливість проведення їх ремонту та здатне унеможливити оперативну (термінову) ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону; в акті обстеження зони теплових мереж від 03.07.2024, зазначено, що під час обстеження виявлено, що в охоронній зоні, яка складає 5 метрів по обидва боки від крайніх елементів непрохідних каналів підземних теплових мереж, розташовані об'єкти малих архітектурних форм (кіоски), які використовуються “Комунальним ринком» та ринком “Залізничний»; розміщення малих архітектурних форм (кіосків) в охоронній зоні підземних теплових мереж обмежує можливість проведення їх ремонту та здатне унеможливити оперативну (термінову) ліквідацію аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону; в листі від 27.05.2024 №7689-24 ГУ ДСНС України в Херсонській області вказано що існуючі споруди торгівельного призначення унеможливлюють встановлення та маневрування спеціальної аварійно-рятувальної техніки (пожежні автодрабини та автопідйомники) зі сторони вулиці Привокзальна з метою виконання рятувальних заходів з вищевказаного житлового будинку, чим порушуються вимоги п.15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій».
У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз?яснено, що при розгляді спору щодо припинення сервітуту на вимогу власника землі суд має враховувати обставини, які мають істотне значення (наприклад, порушення умов використання земельної ділянки); інші випадки припинення сервітуту, визначені в статтях 406 Цивільного кодексу України, статті 102 Земельного кодексу України.
Як було вказано судом, дія земельного сервітуту підлягає припиненню, зокрема, за рішенням суду про скасування земельного сервітуту; сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення; особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Враховуючи наявність заборгованості у відповідача зі сплати за встановлення земельного сервітуту відповідно до спірного договору, яка виникла ще у 2022 році та відповідачем не погашена, що на думку суду є істотним порушенням як умов користування сервітутом, встановлених спірним договором, так і норм ст. 403 ЦК України, враховуючи також інформацію, викладену у листі від 08.05.2024 №02-10/855 АТ “Херсонська теплоелектроцентраль», в акті обстеження зони теплових мереж від 03.07.2024 та у листі від 27.05.2024 №7689-24 ГУ ДСНС України в Херсонській області щодо розміщення малих архітектурних форм (кіосків) в охоронній зоні з обмеженням можливості проведення ремонту та унеможливленням оперативної (термінової) ліквідації аварійного пошкодження теплопроводів, в разі його виникнення під час опалювального сезону, а також обмеження проїзду для спеціальної аварійно-рятувальної техніки, що на думку суду також свідчить про порушення відповідачем належного використання встановленого земельного сервітуту та його умов, враховуючи, що припинення дії земельного сервітуту відповідає належному способу захисту порушеного права, передбаченому як договором, так і ст. 406 ЦК України та ст. 102 ЗК України, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про припинення дії земельного сервітуту, згідно договору №012019013 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, укладеного 16.08.2019 між Херсонською міською радою та Обслуговуючим кооперативом Комунальний ринок», зареєстрованого 20.09.2019 за №33362753.
Враховуючи припинення дії земельного сервітуту згідно договору №33362753 16.08.2019 на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, суд вважає правомірними та обґрунтованими також позовні вимоги про зобов'язання Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» повернути Херсонській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, площею 0,0013 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н, у зв'язку з чим вказані позовні вимоги також задовольняються.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги прокурора не спростовано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Херсонської окружної прокуратури є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Херсонської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, 314) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 26347681) та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44732846) до Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» (73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька (Комсомольська), буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) - задовольнити повністю.
2. Припинити дію земельного сервітуту, згідно договору №012019013 про встановлення особистого земельного сервітуту на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, укладеного 16.08.2019 між Херсонською міською радою 73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 26347681) та Обслуговуючим кооперативом “Комунальний ринок» (73000, м. Херсон, вул. Старообрядницька (Комсомольська), буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) зареєстрованого 20.09.2019 за №33362753
3. Зобов'язати Обслуговуючий кооператив “Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Комсомольська (Старообрядницька), буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) повернути Херсонській міській раді Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, пр-т Незалежності, буд. 37, код ЄДРПОУ 26347681) земельну ділянку з кадастровим номером: 6510136900:01:001:2086, площею 0,0013 га, на території м. Херсон, по Привокзальній площі, б/н.
4.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Комсомольська (Старообрядницька), буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) на користь Херсонської міської ради Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, пр-т Незалежності, буд. 37, код ЄДРПОУ 26347681) заборгованість за договором №012019013 від 16.08.2019р. в сумі 1 415 (одна тисяча чотириста п'ятнадцять)грн. 99коп.
5.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Комунальний ринок» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Комсомольська (Старообрядницька), буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33, код ЄДРПОУ 04851120) судовий збір в розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 березня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна