79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.03.2025 Справа № 914/2997/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"
до відповідача Приватного підприємства "Синерджі Консалтинг"
про стягнення 432315,12 грн
за участю представників:
від позивача Трофимчук О.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" до відповідача Приватного підприємства "Синерджі Консалтинг" про стягнення 432315,12 грн, з яких 387973,94 грн - основний борг, 25264,40 грн - пеня, 13372,57 грн - інфляційні втрати та 5704,21 грн - 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.
З 01.12.2021 року почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (індивідуальні договори про надання послуг знаходяться у вільному доступі на сайті підприємства lmkp.lte.lviv.ua).
Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктами 2-4 договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на https://lmkp.lte.lviv.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на https://lmkp.lte.lviv.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018 №130. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до пункту 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;
- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця http://lmkp.lte.lviv.ua.
Відповідно до пунктів 32 та 33 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Пунктами 34 та 35 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. За бажанням споживача оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з пунктами 44 та 45 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону. У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Як зазначив позивач, відповідач фактично отримує послугу з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення та несе витрати, оскільки відповідно до статті 16 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» та наказу Державного комітету України з питань житлово-комунальних послуг №76 від 17.05.2005р. такі надаються безперебійно.
Нежитлові приміщення відповідача знаходяться в житлового будинку за адресою: м.Львів вул. Наукова, 16 та під'єднані до послуг з постачання теплової енергії (центральне опалення).
Як вказано у позовній заяві з 01.12.2021 ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснює розрахунки кількості спожитої теплової енергії на опалення для споживачів, які отримують послуги з постачання теплової енергії на опалення за порядком, визначеним статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вимогами «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих і будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГУ №315 від 22.11.2018 зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021р. №358 та рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №972 від 01.11.2021р. «Про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води».
Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача утворилась за надані послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, зареєстровано право власності, нежитлових приміщень загальною площею 914,7 кв.м. Нежитлові приміщення за адресою м.Львів, вул. Наукова, 16 площею 914,7 кв.м є власністю відповідача та відповідно останній користується послугами позивача.
Як стверджує позивач, відповідач не сплачував за послугу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. Відповідно до розрахунків заборгованість за послугу відповідача за період з 01.05.2023 по 31.08.2024 складає 387973,94 грн.
Керуючись пунктом 45 договору та частиною 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 25264,40 грн пені, 13372,57 грн інфляційних втрат та 5704,21 грн 3% річних.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 387973,94 грн основного боргу, 25264,40 грн пені, 13372,57 грн інфляційних втрат та 5704,21 грн 3% річних.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Згідно із статтею 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2189 «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.
Як встановлено судом, з 01.12.2021 року почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (індивідуальні договори про надання послуг знаходяться у вільному доступі на сайті підприємства lmkp.lte.lviv.ua).
Надання послуг підтверджується актом про включення системи теплоспоживання від 14.11.2022, службовою запискою від 14.11.2022, службовою запискою від 16.10.2023, інформацією про ВОТЕ.
Порядок розподілу витрат визначено статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22.11.2018р. №315.
Відповідно до п.3 розділу І Методики №315 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.12.2021 року №358 передбачено, що обсяги теплової енергії розподіляються між усіма споживачами будівлі, а саме: «Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудованих - прибудованих або прибудованих, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкт нерухомого майна...».
Нежитлові приміщення відповідача знаходяться в житлового будинку за адресою: м.Львів вул. Наукова, 16 та під'єднані до послуг з постачання теплової енергії (центральне опалення).
Слід зазначити що чинними нормативно-правовими актами, не передбачено звільнення споживачів від обов'язку оплати теплової енергії (центральне опалення), витраченої на опалення місць загального користування та втрат трубопроводами системи опалення, у разі відсутності у них окремих опалювальних приладів чи фактичного споживання.
Отже, кожен споживач-власник або орендар приміщення, повинен приймати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ФВБС).
Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача за період з 01.05.2023 по 31.08.2024 складає 387973,94 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, згідно з пунктами 44 та 45 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону. У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
При цьому відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 25264,40 грн пені, 13372,57 грн інфляційних втрат та 5704,21 грн 3% річних є обґрунтовані.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов про стягнення 387973,94 грн основного боргу, 25264,40 грн пені, 13372,57 грн інфляційних втрат та 5704,21 грн 3% річних підлягає задоволенню.
Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 6484,73 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №26140 від 25.11.2024.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 6484,73 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 98, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Синерджі Консалтинг" (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 45, ідентифікаційний код 36027357) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1, ідентифікаційний код 05506460) 387973,94 грн основного боргу, 25264,40 грн пені, 13372,57 грн інфляційних втрат, 5704,21 грн 3% річних та 6484,73 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 27.03.2025.
Суддя Петрашко М.М.