ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.03.2025Справа № 910/12549/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За скаргою Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»
на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» (02140, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСА ГМИРІ, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37856467)
до проДержавної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 103, Ідентифікаційний код юридичної особи 04803492) стягнення заборгованості у розмірі 769 781 грн. 75 коп.
Представники:
від Стягувача: Макієнко С.О. (представник на підставі ордеру);
від Боржника: не з'явились;
від державного виконавця: не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 769 781 грн. 75 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 року по справі №910/12549/24, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» заборгованість у розмірі 733 014 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 10 479 грн. 45 коп., інфляційні у розмірі 26 287 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 11 546 грн. 73 коп.
14.01.2025 року на виконання рішення суду Господарським судом міста Києва було видано наказ.
28.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» надійшла скарга на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни по справі №910/12549/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 року розгляд скарги Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни по справі №910/12549/24 призначено на 12.03.2025 року.
12.03.2025 року через систему «Електронний суд» від головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни надійшли заперечення на скаргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 року відкладено судове засідання, яке не відбулось 12.03.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 26.03.2025.
В судовому засіданні 26.03.2025 року представник Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» підтримав подану скаргу, просив суд її задовольнити. В судове засідання представники стягувача та Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету осіб.
Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином, неявка в судове засідання представників учасників справи не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає закриттю провадження у справі за скаргою Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» в частині скасування постанови головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни від 19.02.2025 ВП № 77254402 про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн., а в іншій частині скарга Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни по справі №910/12549/24 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону)
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»)
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 року по справі №910/12549/24, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» заборгованість у розмірі 733 014 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 10 479 грн. 45 коп., інфляційні у розмірі 26 287 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 11 546 грн. 73 коп.
14.01.2025 року на виконання рішення суду Господарським судом міста Києва було видано наказ.
19.02.2025 року головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77254402 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12549/24 від 14.01.2025 року
19.02.2025 року головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою Олександрівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
19.02.2025 року головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольгою Олександрівною винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
При зверненні до суду з вказаною скаргою Відповідач зазначав, що Інститут являється бюджетною установою та включений до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів з присвоєнням йому коду 007077 згідно з даними, наведеними у Реєстраційній картці розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів). Дата занесення до Реєстру - 18 вересня 2023 року. Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок № 845). Тому державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржником є державний орган. А відтак, виконавчі документи про стягнення боргу з Скаржника мають виконуватись виключно органами Казначейства.
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі за текстом - Порядок №845).
У розумінні зазначеного Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
В пункті 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку №845).
При цьому пунктом 7 Порядку № 845 закріплено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Пунктом 9 Порядку № 845 визначено випадки коли орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
1) державний орган;
2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);
3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням положень статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22).
Суд зазначає, що боржником за наказом Господарського суду міста Києва №910/12549/24 від 14.01.2025 року є Державна установа «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», яка згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державною організацією.
Згідно з довідкою Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва від 18.09.2023 року, Державна установа «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» включена до розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
З огляду на викладене вище, враховуючи положення статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/12549/24 підлягає виконанню органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а відтак головний державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольга Олександрівна в силу положень пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язана була повернути стягувачу (Позивачу) виконавчий документ, оскільки останній не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, державний виконавець позбавлений можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/817/22 від 19.04.2024.
За таких підстав, дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відкриття виконавчого провадження №77254402 в межах вказаного виконавчого провадження суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про задоволення скарги Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни по справі №910/12549/24 в частині скасування постанови головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни про відкриття виконавчого провадження №77254402 від 19.02.2025 року з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12549/24 від 14.01.2025.
Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Суд звертає увагу про необхідність відповідного органу державної виконавчої служби повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Що стосується вимог Скаржника в частині скасування постанови головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни від 19.02.2025 ВП № 77254402 про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн., Суд зазначає.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону N 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі N 921/16/14-г/15 (провадження N 12-93гс18) та у справі N 127/9870/16-ц (провадження N 14-166цс18).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що оскарження постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, скарга Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» в частині скасування постанови головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни від 19.02.2025 ВП № 77254402 про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн. не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Таким чином, провадження у справі за скаргою Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» в частині скасування постанови головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни від 19.02.2025 ВП № 77254402 про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн. підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 231, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі за скаргою Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» в частині скасування постанов головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни від 19.02.2025 ВП № 77254402 про стягнення виконавчого збору та стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн. - закрити.
2. Скаргу Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни по справі №910/12549/24 - задовольнити.
3. Скасувати постанову головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни про відкриття виконавчого провадження №77254402 від 19.02.2025 року з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/12549/24 від 14.01.2025.
4. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, повідомити Суд і Заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата підписання та складання повного тексту ухвали:28 березня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин