61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
28.03.2025 Справа №905/11/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка Донецької області, код ЄДРПОУ 38034476,
до відповідача, Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк Донецької області, код ЄДРПОУ 33839013, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк Донецької області, код ЄДРПОУ 40420585,
про стягнення 29602,70 грн,
без виклику сторін,-
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області через підсистему «Електронний суд» (сформовано в системі 03.01.2025) з позовною заявою №50-16ВИХ-25 від 03.01.2025 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка Донецької області, до відповідача Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк Донецької області, про стягнення в дохід держави збитків у розмірі 29602,70 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 8880,81 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 5920,54 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Торецької міської територіальної громади в сумі 14801,35 грн, що становить 50% загальної суми збитків, на рахунок: UA238999980333199331000005680, отримувач - Донецьке ГУК/Торецька МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 44272449, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, на підставі ст. ст. 41, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, Методики розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на виявлення порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і не усунення іх, у зв'язку з чим виникли підстави для стягнення з відповідача збитків за скид забруднюючих речовин у водний об'єкт (річка Кривий Торець) за контрольний період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у загальному розмірі 29602,70 грн.
На підтвердження вказаних обставин прокурор надав електронні копії: лист №8910/2.3/4-21 від 12.08.2021 Державної екологічної інспекції України; лист №25/1-21/17626-21 від 17.08.2021 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України; доручення №39200/1/1-21 від 07.09.2021 Прем'єр міністра України; доручення №159 від 14.09.2021 Державної екологічної інспекції; наказ №966 від 19.11.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області; направлення №788/21 від 19.11.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області; протокол №78 від 06.12.2021 вимірювань показників складу та властивостей вод; акт №171-05 від 08.12.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області; припис №171-05 від 09.12.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області; дозвіл №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017 на спеціальне водокористування; лист №1-28/2301 від 24.12.2020 Державного агентства водних ресурсів України; звіт про використання води за 2020 рік (Державний облік водокористування, звітність); претензія №12-11/22 від 01.02.2022 Державної екологічної інспекції у Донецькій області про відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водних об'єкт із зворотними водами у сумі 29602,70 грн з розрахунком розміру відшкодування збитків, описом від 02.02.2022 вкладення до листа та накладною АТ «Укрпошта» №8431306719688 від 02.02.2022; відповідь №10/206 від 29.03.2022 на претензію від 01.02.2022 №12-11/22 на суму 29602,70 грн; наказ №48 від 12.02.2021 Державної екологічної інспекції «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (нова редакція»; Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (нова редакція, ідентифікаційний код 38034476), затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №48 від 12.02.2021; наказ №20 від 20.02.2023 Державної екологічної інспекції України «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (нова редакція, ідентифікаційний код 38034476); Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (нова редакція, ідентифікаційний код 38034476), затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №20 від 20.02.2023; лист №50-2691ВИХ-24 від 08.10.2024 Бахмутської окружної прокуратури; лист №12-1885/24 від 29.10.2024 Державної екологічної інспекції у Донецькій області; повідомлення №50-3403вих-24 від 26.12.2024 Бахмутської окружної прокуратури про представництво інтересів держави в суді з скріншотом про її надсилання на електронну пошту; лист №12-2283/24 від 31.12.2024 Державної екологічної інспекції у Донецькій області.
Нормативно свої вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на ст.ст. 253, 256, 257, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 14, 16, 19, 50, 66, 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.3, 5, 20-2, 33, 35, 38, 40, 41, 42, 47, 51, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст.ст. 1, 2, 6, 10, 44, 47, 48, 49, 70, 95, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст.29, 69, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст.ст.4, 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.33 Закону України «Про управління відходами», Стратегію національної безпеки України, затвердженої Указами Президента України №287/2015 від 26.06.2015 та №392/2020 від 14.09.2020, рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про виклики і загрози національній безпеці в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації» від 23.03.2021 та «Про стан водних ресурсів в України» від 13.08.2021, Стокгольмську декларацію 1972 року, рішення Європейського Суду з прав людини від 27.11.2007 у справі «Хаммер проти Бельгії», від 19.02.1998 у справі «Гуерра та інші проти Італії», від 10.02.2011 у справі «Дубецька та інші проти України», від 21.07.2011 у справі «Гримковська проти України», від 04.09.2014 у справі «Дземюк проти України», від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Обєднаного Королівства», Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій облаті, затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №20 від 20.02.2023, Правила охорони поверхових вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25.03.1999, Методику розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністертсва охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/76783, главу 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013, наказ Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 «Про бюджетну класифікацію».
10.02.2025 від заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Сматченко А.Д. через підсистему «Електронний суд» отримано заяву №50332ВИХ-25 від 07.02.2025 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (сформовано в системі 07.02.2025). З метою ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, просив надати доступ до електронної справи №905/11/25 та внести РНОКПП до додаткових відомостей учасника справи.
Відзив від відповідача не надходив.
ІІ. Процесуальній дії суду:
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/11/25 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву №50-16ВИХ-25 від 03.01.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» 03.01.2025 та з урахуванням уточненої позовної заяви №50-145вих-25 від 20.01.2025) заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка Донецької області, до розгляду та відкрито провадження у справі №905/11/25; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: відповідно до ст. ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 26.02.2025 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 11.02.2025, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу та третій особі копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; роз'яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 29.01.2025 у залученні Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі №905/11/25 відмовлено.
11.02.2025 задоволено заяву №50332ВИХ-25 від 07.02.2025 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (сформовано в системі 07.02.2025) заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Сматченко А.Д.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає таке.
Державне підприємства «Торецьквугілля» має зареєстрований кабінет ЄСІКС.
Ухвали суду від 27.01.2025, 29.01.2025 направлені відповідачу до кабінету ЄСІКС та отримані 27.01.2025, 30.01.2025. Відповідні довідки містяться в матеріалах справи.
Від Державного підприємства «Торецьквугілля» жодних звернень не надходило.
Стосовно відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля».
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відокремленого підрозділу є: 85200, Донецька обл., місто Торецьк, ВУЛИЦЯ ІСТОРІЧНА, будинок 5.
На веб-сайті «Укрпошта» наявна інформація про те, що відділення поштового зв'язку тимчасово не функціонує.
Зміну місцезнаходження/місця реєстрації відповідача не встановлено.
Судом використано такі способи повідомлення відокремленого підрозділу, як телефонограма, розміщення повідомлення на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України».
З матеріалів справи вбачається наступна електронна адреса відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» - toreckayai@ukr.net.
Ухвали суду від 27.01.2025, 29.01.2025 направлені відокремленому підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» на означену електронну адресу та отримані 27.01.2025, 29.01.2025. Відповідні довідки містяться в матеріалах справи
На веб-сайті Господарського суду Донецької області 29.01.2025 та 30.01.2025 опубліковано оголошення для відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», у якому викладено зміст ухвал суду по справі №905/11/25.
Поряд з цим, 30.01.2025 уповноваженим працівником суду повідомлено керівника відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» про зміст постановлених ухвал сулу від 27.01.2025 та 29.01.2025 шляхом надання телефонограми.
Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС не зареєстровано.
За змістом ст.ст.2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Ухвали Господарського суду Донецької області у даній справі розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.
З урахуванням наведеного, відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Донецької області по справі №905/11/25.
З боку відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» жодних звернень не надходило.
Ґрунтуючись на положеннях Господарського процесуального кодексу України, виходячи із суті спору, враховуючи відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, керуючись ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Державна екологічна інспекція у Донецькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом №20 від 20.02.2023.
Державна екологічна інспекція у Донецькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Донецької області.
Відповідно до пункту 2 розділу II положення, інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар'єрні, дренажні води); проведення робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів; здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставкивідстійники та інші).
Для виконання покладених завдань, інспекція має право розраховувати розміри збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред'являти претензії, вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступати позивачем, відповідачем у судах (пункти 10, 11 розділу II Положення).
Державна екологічна інспекція України листом №8910/2.3/4-21 від 12.08.2021 «Про надання Прем'єр-міністром України доручення на проведення позапланових заходів» звернулась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з проханням надати відповідне доручення стосовно здійснення позапланових заходів з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємств-забруднювачів водних об'єктів з метою попередження негативного впливу на життя, здоров'я населення та довкілля.
Додатком до означеного листа є лист №2106/3/5/11-11 від 14.04.2021 Державного агентства водних ресурсів України.
Згідно листа №25/1-21/17626-21 від 17.08.2021 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про надання доручення Держекоінспекції на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» на ім'я Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, висловлено прохання доручити Державній екологічній інспекції України провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища підприємствами-забруднювачами водних об'єктів.
У відповідь на лист №25/1-21/17626-21 від 17.08.2021 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Прем'єр-міністром України видано доручення №39200/1/1-21 від 07.09.2021 на ім'я Мальованого А.М. з проханням здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних об'єктів.
На виконання доручення №39200/1/1-21 від 07.09.2021 Прем'єр-міністра України, Головою Державної екологічної інспекції дорученням №159 від 14.09.2021 визначено керівникам територіальних та міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України забезпечити, зокрема, організацію та здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних ресурсів з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо проведення позапланового заходу лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим їх зазначенням у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю), термін виконання: до 31.12.2021.
Згідно наказу №966 від 19.11.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області «Про проведення позапланової перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», створено робочу групу для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» та встановлено робочій групи у період з 25.11.2021 по 08.12.2021 здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», місце здійснення господарської діяльності: вул.Історична, буд.5, м.Торецьк, Донецька область, 85200, ЄДРПОУ 33839013 код ВП 40420585.
Відповідно до направлення №783/21 від 19.11.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, направлено відповідальних осіб для проведення у термін з 25.11.2021 по 08.12.2021 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Складено протокол №78 від 06.12.2021 вимірювань показників складу та властивостей вод, відповідно до якого, згідно до акту відбору проб вод №78 від 29.11.2021 відділом інструментально-лабортаного контролю №2, якому надані уповноваження на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища, згідно наказу Держекоінспекції України №200 від 15.06.2020 проведено вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод Відокремеленого підрозділку «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» (випуск №1), результати вимірювання наступні:
завислі речовини - відповідно до ГДК - 20,0 мг/дм3, фактична концентрація - 33,00 мг/дм3;
БСК5 - відповідно до ГДК - 3,5 мгО2/дм3, фактична концентрація - 2,82 мгО2/дм3;
Хлориди - відповідно до ГДК - 300 мг/дм3, фактична концентрація - 337 мг/дм3;
Сульфати - відповідно до ГДК - 500 мг/дм3, фактична концентрація - 601 мг/дм3;
Залізо (загальне) - відповідно до ГДК - 0,3 мг/дм3, фактична концентрація - 0,5 мг/дм3;
Нітрати - відповідно до ГДК - 5,0 мг/дм3, фактична концентрація - менше 0,5 мг/дм3;
Нітрити - відповідно до ГДК - 0,3 мг/дм3, фактична концентрація 0,035 мг/дм3;
Азот амонійний - відповідно до ГДК - 0,4 мг/дм3, фактична концентрація - 0,421 мг/дм;
ХСК - відповідно до ГДК - 15,0 мгО2/дм3, фактична концентрація - 12 мгО2/дм3;
Ортофосфати - відповідно до ГДК - 1,0 мгО2/дм3, фактична концентрація - менше 0,05 мгО2/дм3;
Сухий залишок - відповідно до ГДК - 1500 мг/дм3, фактична концентрація - 1698 мг/дм3;
Нафтопродукти - відповідно до ГДК - 0,1 мг/дм3, фактична концентрація - 0,022 мг/дм3;
Феноли - відповідно до ГДК - 0,001 мг/дм3, фактична концентрація - менше 0,001 мг/дм3.
Складено акт №171-05 від 08.12.2021 Державної екологічної інспекції у Донецькій області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля».
Проаналізовано дані щодо усереднених показників забруднюючих речовин у зворотних водах підприємства за контрольний період 2020 рік згідно з формою 2-тп (водгосп), відповідно до яких, зафіксовано перевищення нормативу по завислим речовинам, сульфатам, ХСК, сухому залишку, фенолам та нафтопродуктам, а також дані щодо усереднених показників забруднюючих речових у зворотних водах підприємства за контрольний період 3 квартали 2021 року згідно протоколів аналізів шахтних вод 3 квартали 2021 року, відповідно до яких, зафіксовано перевищення нормативу по завислим речовинам, сульфатам, ХСК, сухому залишку, фенолам та нафтопродуктам.
Визначено, що за 9 місяців 2021 року скинуто у р.Кривий Торець шахтних вод 1510,5 т.м3. В ході перевірки отримано результати аналізу проб води за 1,2,3 квартали 2021, у яких встановлено перевищення ГДК по завислим речовинам, нітритам, сульфатам, сухому залишку, БСК5, ХСК, нафтопродуктам. Згідно зі статистичною звітністю за формою 2ТП-водгосп (річна) за 2020 зазначено перевищення значень ГДС по завислим речовинам на 1,8 т, сульфатам на 219,1 т, ХСК на 6,5 т, нафтопродуктам на 0,065 т, сухому залишку на 1397,3 т.
29.11.2021 на виконання наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області №966 від 19.11.2021 виконано відбір поверхневих та стічних вод ВП «Шахта «Центральна» (акт відбору проб №78 від 29.11.2021) та встановлено перевищення гранично допустимого скиду по наступним показникам: завислі речовини в 1,65 р, хлориди в 1,12 р, сульфати в 1,2 р, залізо загальне в 1,66 р, азот амонійний в 1,05 р, сухий залишок в 1,13 р.
Відтак, встановлено порушення п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України та п.6 ст.44 Водного кодексу України.
Акт підписано представниками Відокремелного підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» без зауважень.
З матеріалів справи вбачається наявність дозволу №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017 Державного агентства водних ресурсів України на спеціальне водокористування, який видано водокористувачу - Державному підприємству «Торецьквугілля», відокремленому підрозділу «Шахта «Центральна» та відокремленому підрозділу «Шахта «Торецька», строк дії дозволу з 21.12.2017 до 21.12.2020.
Листом №1-28/2301 від 24.12.2020 Державного агентства водних ресурсів «Про продовження строку дії дозволу на спеціальне водокористуваня» зазначено, що дозвіл на спеціальне водокористування №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017 строком дії до 21.12.2020, вважається діючим на період проведення антитерористичної операції.
Поряд з цим, матеріали справи містять звіт про використання води за 2020 рік (форма №2ТП водгосп (річна)).
За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Донецькій області видано припис №171-05 від 09.12.2021 на ім'я директора Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», яким було зобов'язано Відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», забезпечити скид шахтних вод здійснювати без перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скиду та гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у р.Кривий Торець відповідно до вимог Дозволу на спеціальне водокористування №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017 до 09.12.2021; привести в належний стан гідротехнічні споруди, колектори шахтних і стічних вод до 01.03.2022.
Припис до виконання прийняв директор відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» Герт Д.В. , міститься підпис та печатка.
Державною екологічною інспекцією у Донецькій області складено претензію №12-11/22 від 01.02.2022 про відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт із зворотними водами у сумі 29602,70 грн, відповідно до якої, позивачем зазначено, що Державне підприєимтво «Торецьквугілля» зобов'язане відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища перерахувавши кошти протягом одного місяця з моменту отримання претензії.
Додано розрахунок розміру відшкодування збитків. Згідно представленого розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі збитки складають 29602,70 грн.
На підтвердження направлення надано опис вкладення від 02.02.2022 та накладну АТ «Укрпошта» №8431306719688.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Відокремленим підрозділом «Шахта «Централна» Державного підприємства «Торецьквугілля» за контрольний період з 01.01.2020 по 31.12.2020 виконано у відповідності до формули 12 Методики на підставі статистичної звітності про використання води форма №2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік за наступною формулою:
З = Ккат х Кр х k3 х [(Мі1 х Yі1) + (Мі2 х Yі2) + ... (Міm х Yіm)] (12), де:
Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2,
Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3,
k3 = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;
m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;
Мі - маса наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т, який визначається за формулою:
Мі = Міф - Міл, де:
Мiф - фактичний скид i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт за розрахунковий період, т;
Мiл - ліміт скиду i-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування, т;
Yі - питомий економічний збиток від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою:
(Y)і = (Y) х Аі (13),
де (Y) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою:
(Y) = (Y)n х I/100 (14), де:
(Y)n - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;
I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, % - 105,0%,
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою:
Аi = 1/ГДКi (15), де:
ГДКi - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.
Таким чином, згідно представленого розрахунку, який складено старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області:
З = 1,6х1,26х1,5х1,2х((1,8х88,36) + (219,1х22,09) + (6,5х44,18) +0,065х44178)) = 29602,70 грн.
Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» складено відповідь №10/206 від 29.03.2022 на претензію від 01.02.2022 №12-11/22 на суму 29602,70 грн.
Відповідачем зазначено про визнання вимог означеної претензії у повному обсязі. Проте, зазначено, що у зв'язку з введенням воєнного стану з 24.02.2022 та проведенням бойових дій на всій території України підприємство не може працювати на повну потужність, зазнає значних збитків та нестачу обігових коштів. Висловлено прохання не звертатися деякий час до господарського суду, після закінчення бойових дій на території України претензія буде обов'язково задоволена у повному обсязі.
Отримано позивачем 29.03.2022 та зареєстровано за №550-В/22, відповідно до відмітки на означеному листі.
Виконання вимог претензії не здійснювалось.
Листом №50-2691ВИХ-24 від 08.10.2024 заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області та повідомив, що Бахмутською окружною прокуратурою на виконання доручення Донецької обласної прокуратури за результатами вивчення питання стану реагування Державною екологічною інспекцію у Донецькій області та вжиття заходів, спрямованих на стягнення збитків, завданих державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища виявлено несплату Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» нарахованих Державною екологічною інспекцією у Донецькій області збитків, заподіяних внаслідок перевищення встановленого нормативу граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин в р.Кривий Торець.
Висловлено прохання, з метою своєчасного реагування на порушення інтересів держави, розглянути питання щодо вжиття належних заходів організаційно-правового та (або) позовного характеру, направлених на захист прав та законних інтересів держави.
Листом №12-1885/24 від 29.10.2024 у відповідь на звернення №50-2691ВИХ-24 від 08.10.2024, начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області звернувся до заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури та повідомив про відсутність інформації про відшкодування збитків, заподіяних Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» внаслідок перевищеного встановленого нормативу гранично допустимого скидку в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забруднюючих речовин в р.Кривий Торець в сумі 29602,70 грн. Заходи по стягненню в судовому порядку не вживались у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування витрат по сплаті судового збору. Зазначено, що вважають за можливе представництво інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області Бахмутською окружною прокуратурою по стягненню 29602,70 грн збитків в судовому порядку.
Повідомленням №50-3403вих-24 від 26.12.2024 про представництво інтересів державі в суді (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру») Бахмутська окружна прокуратура повідомила начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області, що Бахмутська окружна прокуратура Донецької області має намір в найкоротший термін звернутись до Господарського суду Донецької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства Державним підприємством «Торецьквугілля», внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС забруднюючих речовин в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в р.Кривий Торець в сумі 29602,70 грн.
Повідомлення надіслано на електронну адресу Державної екологічної інспекції у Донецькій області don@dei.gov.ua 26.12.2024, на підтвердження чого надано скріншот з електронної скриньки.
Листом №12-2283/24 від 31.12.2024 Державна екологічна інспекції у Донецькій області у відповідь на повідомлення №50-3403вих-24 від 26.12.2024 зазначило, що не заперечує проти звернення Бахмутської окружної прокуратури до Господарського суду Донецької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства Державним підприємством «Торецьквугілля», внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС забруднюючих речовин в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в р.Кривий Торець в сумі 29602,70 грн.
Відтак, оскільки, відповідачем претензія Державної екологічної інспекції в Донецькій області залишилась без задоволення, збитки не відшкодовано, позивачем заходів щодо судового захисту порушеного права самостійно не здійснено, таке стало підставою для звернення прокурора до суду з розглядуваним позовом про відшкодування збитків на користь держави.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Згідно з приписами ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до преамбули Водного Кодексу України, усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ (стаття 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Згідно ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
За змістом статей 38, 44, 49, 70, 95 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів. Водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт «б»); здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (пункт «е») (частина перша статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Пунктом «в» статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V.
Статями 1, 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
У частинах шостій та сьомій статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб'єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.
Так, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017, який видано Державному підприємству «Торецьквугілля» та відокремленим підрозділам «Шахта «Центральна», «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля», гранично затверджена допустима концентрація, зокрема, завислі речовини - 20,0 мг/дм3, хлориди - 300,0 мг/дм3, сульфати - 500,0 мг/дм3, залізо загальне - 0,3 мг/дм3 , азот амонійний - 0,4 мг/дм3, сухий залишок - 1500,0 мг/дм3.
Результати вимірювання наведені у відповідному протоколі №78 від 06.12.2021 вимірювань показників складу та властивостей вод, відбір проб вимірювань показників складу та властивостей вод.
Як встановлено з матеріалів справи, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції в Донецькій області був складений акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо Відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» №171-05 від 08.12.2021, в якому також відображено результати вимірювань, зазначено про перевищення гранично допустимого скиду по окремим показникам.
Так, щодо усереднених показників забруднюючих речовин у зворотних водах підприємства за контрольний період 2020 рік, зафіксовано перевищення нормативів наступних показників:
завислі речовини - встановлений ГДС - 40,0 т/рік, фактично скинуто - 41,8 т/рік, перевищення - 1,8 т/рік,
сульфати - встановлений ГДС - 999,9 т/рік, фактично скинуто 1219,0 т/рік, перевищення - 219,1 т/рік,
ХСК - встановлений ГДС - 30 т/рік, фактично скинуто - 36,5 т/рік, перевищення - 6,5 т/рік,
сухий залишок (мінералізація) - встановлений ГДС 2999,69 т/рік, фактично скинуто - 4397,2 т/рік, перевищення - 1397,3 т/рік,
нафтопродукти - встановлений ГДС - 0,2 т/рік, фактично скинуто - 0,265 т/рік, перевищення - 0,065 т/рік.
Одночасно, згідно представлених даних, зафіксовано порушення нормативів окремих показників впродовж 1, 2, 3 кварталу 2021 року, зокрема, завислих речовин, сульфатів, ХСК, сухого залишку (мінералізація), нафтопродуктів, фенолів.
Також, відображено наступні результати вимірювання відповідно до відбору поверхневих та стічних вод згідно з актом відбору проб №78 від 29.11.2021:
завислі речовини - відповідно до ГДК - 20,0 мг/дм3, фактична концентрація - 33,00 мг/дм3;
БСК5 - відповідно до ГДК - 3,5 мгО2/дм3, фактична концентрація - 2,82 мгО2/дм3;
Хлориди - відповідно до ГДК - 300 мг/дм3, фактична концентрація - 337 мг/дм3;
Сульфати - відповідно до ГДК - 500 мг/дм3, фактична концентрація - 601 мг/дм3;
Залізо (загальне) - відповідно до ГДК - 0,3 мг/дм3, фактична концентрація - 0,5 мг/дм3;
Нітрати - відповідно до ГДК - 5,0 мг/дм3, фактична концентрація - менше 0,5 мг/дм3;
Нітрити - відповідно до ГДК - 0,3 мг/дм3, фактична концентрація 0,035 мг/дм3;
Азот амонійний - відповідно до ГДК - 0,4 мг/дм3, фактична концентрація - 0,421 мг/дм;
ХСК - відповідно до ГДК - 15,0 мгО2/дм3, фактична концентрація - 12 мгО2/дм3;
Ортофосфати - відповідно до ГДК - 1,0 мгО2/дм3, фактична концентрація - менше 0,05 мгО2/дм3;
Сухий залишок - відповідно до ГДК - 1500 мг/дм3, фактична концентрація - 1698 мг/дм3;
Нафтопродукти - відповідно до ГДК - 0,1 мг/дм3, фактична концентрація - 0,022 мг/дм3;
Феноли - відповідно до ГДК - 0,001 мг/дм3, фактична концентрація - менше 0,001 мг/дм3.
Встановлено перевищення гранично допустимого скиду по наступним показникам: завислі речовини на 13 мг/дм3, хлориди на 37 мг/дм3, сульфати на 101 мг/дм3, залізо загальне на 0,2 мг/дм3, азот амонійний на 0,021 мг/дм3, сухий залишок на 198 мг/дм3.
Означений акт складено в присутності керівника підприємства відповідача, підписано останнім та іншими уповноваженими працівниками без пояснень, зауважень чи заперечень.
Відомостей щодо скасування акту начальником інспекції, оскарження їх в порядку адміністративного судочинства, визнання недійсними або незаконними до матеріалів справи не додано.
Вказаний акт перевірки на час вирішення спору є чинними, зазначені в акті №171-05 від 08.12.2021 відомості відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів не спростовано.
Клопотань щодо призначення судової експертизи відповідачем не заявлялось.
Таким чином, акт №171-05 від 08.12.2021 є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Поряд з цим, у відповіді №10/206 від 29.03.2022 на претензію від 01.02.2022 №12-11/22 на суму 29602,70 грн, відповідачем визнано збитки, заподіяні державі, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт із зворотними водами у розмірі 29602,70 грн у повному обсязі.
Відтак факт здійснення відповідачем скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами в водний об'єкт, р.Кривий Торець (басейн річки Казенний Торець), з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми, передбачені дозволом на спеціальне водокористування, доведено належними та допустимими доказами та підтверджено матеріалами справи.
Згідно з встановленими вище обставинами, приписом №171-05 від 09.12.2021 було зобов'язано Відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», забезпечити скид шахтних вод здійснювати без перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скиду та гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у р.Кривий Торець відповідно до вимог Дозволу на спеціальне водокористування №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017 до 09.12.2021; привести в належний стан гідротехнічні споруди, колектори шахтних і стічних вод до 01.03.2022.
Таким чином, наведеними доказами підтверджується факти протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах та його вини.
Згідно зі статтею 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до пункту «є» частини другої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно з частинами першою і другої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами перевірок, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, містять інформацію, пов'язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.
Акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/4278/14 та від 20.02.2018 у справі №803/1130/17.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п.7 цього Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державна екологічна інспекція у Донецькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та здійснює на території Донецької області повноваження Державної екологічної інспекції України, зокрема щодо охорони та раціонального використання вод і відтворення водних ресурсів.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Розмір збитків, заподіяних державі Державним підприємством «Торецьквугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783.
Згідно з п.1.3 методики, вона встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.
Пунктом 1.4 методики передбачено, що вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Методикою передбачено, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань.
Порядок здійснення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами регулюється Розділом VІІ Методики.
Згідно з п. 7.1 Методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою:
З = Ккат х Кр х k3 х [(Мі1 х Yі1) + (Мі2 х Yі2) + ... (Міm х Yіm)] (12), де:
Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2, (1,6),
Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3, (1,26)
k3 = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;
m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;
Мі - маса наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т, який визначається за формулою:
Мі = Міф - Міл, де:
Мiф - фактичний скид i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт за розрахунковий період, т;
Мiл - ліміт скиду i-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування, т;
Yі - питомий економічний збиток від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою:
(Y)і = (Y) х Аі (13),
де (Y) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою:
(Y) = (Y)n х I/100 (14), = 2103,73 грн х 105,0/100 = 2208,92 грн/т;
(Y)n - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т, (2103,73 грн/г);
I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, % - 105,0%,
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою:
Аi = 1/ГДКi (15), де:
ГДКi - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.
Аі з.р. =1/25=0,04;
Аі сульфати = 1/100=0,01;
Аі хск = 1/50=0,02;
Аі нафтопрод=1/0,05-20,0.
Питомний економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини:
У з.р = 2208,90х0,04=88,36 грн/т;
У сульфати = 2208,90 х 0,01 = 22,09 грн/т;
У хск = 2208,90 х 0,02 = 44,18 грт/т;
У нафтопрод = 2208 ,90 х 20 = 44178 грн/т.
Маса наднормативного скиду забруднюючих речовин у водних об'єкт зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду:
М з.р = 41,8 - 40,0 = 1,8 т;
М сульфати = 1219,0 - 999,9 = 219,1 т;
М хск = 36,5 - 30,0 = 6,5 т;
М нафтопрод. = 0,265-0,2=0,065 т.
Збитки визначено наступним чином: З = 1,6х1,26х1,5х1,2х((1,8х88,36) + (219,1х22,09) + (6,5х44,18) +0,065х44178)) = 29602,70 грн.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об'єкту внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС позивачем здійснено за формулою 12 пункту 7.1 Методики за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на підставі статистичної звітності 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік Державного підприємства «Торецьквугілля» (Відокремлений підрозділ «Шахта «Центральна», дозволу на спеціальне водокористування №48/ДН/49д-17 від 21.12.2017, даних перевірки, на загальну суму 29602,70 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків, розрахунок є арифметично вірним.
Як вже було зазначено вище, відповідачем у відповіді №10/206 від 29.03.2022 на претензію від 01.02.2022 №12-11/22 на суму 29602,70 грн визнано суму нарахованих збитків у повному обсязі, заперечень проти розрахунку не висловлено.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в межах справи №905/11/25.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, на яку покладаються функції, серед яких представництво інтересів держави в суді у випадках і в порядку, передбаченому законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/19.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст.35 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з цим Положенням Держекоінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в т.ч. про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо: виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затв. наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №20, Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Донецької області, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Інспекція має право проводити перевірки (у т.ч. документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Таким чином, Державна екологічна інспекція у Донецькій області є територіальним органом Держекоінспекції України, який створений для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та якого уповноважено державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Донецької області.
З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом №50-2691ВИХ-24 від 08.10.2024 заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області та повідомлено, що Бахмутською окружною прокуратурою на виконання доручення Донецької обласної прокуратури за результатми вивчення питання стану реагування Державною екологічною інспекцію у Донецькій облаті та вжиття заходів, спрямованих на стягнення збитків, завданих державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища виявлено несплату Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» нарахованих Державною екологічною інспекцією у Донецькій області збитків, заподіяних внаслідок перевищення встановленого нормативу граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин в р.Кривий Торець.
Висловлено прохання, з метою своєчасного реагування на порушення інтересів держави, розглянути питання щодо вжиття належних заходів організаційно-правового та (або) позовного характеру, направлених на захит прав та законних інтересів держави.
Листом №12-1885/24 від 29.10.2024 у відповідь на звернення №50-2691ВИХ-24 від 08.10.2024, начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області звернувся до заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури та повідомив про відсутність інформації про відшкодування збитків, заподіяних Відокремленим підрозділом «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» внаслідок перевищеного встановленого нормативу гранично допустимого скидку в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забруднюючих речовин в р.Кривий Торець в сумі 29602,70 грн. Заходи по стягненню в судовому порядку не вживались у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування витрат по сплаті судового збору. Зазначено, що вважають за можливе представництво інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області Бахмутською окружною прокуратурою по стягненню 29602,70 грн збитків в судовому порядку.
Повідомленням №50-3403вих-24 від 26.12.2024 про представництво інтересів державі в суді (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру») Бахмутська окружна прокуратура повідомила начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області, що Бахмутська окружна прокуратура Донецької області має намір в найкоротший термін звернутись до Господарського суду Донецької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства Державним підприємством «Торецьквугілля», внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС забруднюючих речовин в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в р.Кривий Торець в сумі 29602,70 грн.
Повідомлення надіслано на електронну адресу Державної екологічної інспекції у Донецькій області don@dei.gov.ua 26.12.2024, на підтвердження чого надано скріншот з електронної скриньки.
Листом №12-2283/24 від 31.12.2024 Державна екологічна інспекції у Донецькій області у відповідь на повідомлення №50-3403вих-24 від 26.12.2024 зазначило, що не заперечує проти звернення Бахмутської окружної прокуратури до Господарського суду Донецької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Донецькій області із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства Державним підприємством «Торецьквугілля», внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС забруднюючих речовин в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в р.Кривий Торець в сумі 29602,70 грн.
З наведеного вбачається, що Державна екологічна інспекції в Донецькій області була обізнана про необхідність захисту інтересів держави та як орган контролю мала відповідні повноваження для їх захисту шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування збитків, проте відповідних заходів не вжила.
Отже, зважаючи на не вжиття Державною екологічною інспекцією в Донецькій області дій щодо захисту інтересів держави, господарський суд вважає, що участь прокурора у цьому судовому провадженні є обґрунтованою.
V. Висновки суду:
З урахуванням вищевикладеного, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини, що підтверджується актом перевірки та приписом. При цьому, наявна сама шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв'язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача.
Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які, в свою чергу, підлягають задоволенню за рахунок відповідача.
Відповідно до ст.42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За приписами п. «г» ч. 4, ч. б ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
В силу норм п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
За змістом п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У главі XI Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 №128 (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 05.12.2019 №342), передбачено, що кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України на ім'я відповідного органу Державної казначейської служби України за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли протягом дня (з урахуванням повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів) на рахунки 3331, у регламентований час розподіляються Державною казначейською службою України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховується до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховується до спеціального фонду обласного бюджету, 50 відсотків зараховується до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, бюджету об'єднаних територіальних громад, перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами».
Указом Президента України від 05.03.2015 №123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію та Донецькій обласній державній адміністрації надано статус Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.
Указом Президента України №61/2021 від 19.02.2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Донецькій області», утворено Торецьку міську військово-цивільну адміністрацію Бахмутського району Донецької області.
Указом Президента України №188/2022 від 30.03.2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області», утворено Торецьку міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області. У зв'язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів, зазначених у частині першій цієї статті, повноваження відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.
Отже, на сьогоднішній день, повноваженнями щодо розпорядження обласним фондом охорони навколишнього середовища наділена Донецька обласна державна адміністрація, а спеціальним фондом Торецької міської територіальної громади - Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області.
Відтак, збитки, завдані державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, що стягнуті з відповідача цим рішенням, підлягають зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Торецької міської територіальної громади (повноваження якої на т.ч. здійснює Торецька міська військова адміністрації Бахмутського району Донецької області (за місцем вчинення правопорушення) з наступним автоматичним розподілом між бюджетами відповідних рівнів: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 8880,81 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 5920,54 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Торецької міської територіальної громади в сумі 14801,35 грн, що становить 50% загальної суми збитків.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.4, 7, абз.1 ч.3 ст.12, ст.ст.13, 42, 73-80, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Костянтинівка Донецької області, до відповідача, Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк Донецької області, в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», м.Торецьк Донецької області, про стягнення в дохід держави збитків у розмірі 29602,70 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 8880,81 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 5920,54 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Торецької міської територіальної громади в сумі 14801,35 грн, що становить 50% загальної суми збитків, - задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Дружби, будинок 19, код ЄДРПОУ 33839013) в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» (85200, Донецька область, місто Торецьк, вулиця Історична, будинок 5; код ЄДРПОУ 40420585) до спеціального фонду Державного бюджету України - 8880,81 грн.; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473) - 5920,54 грн.; фонду охорони навколишнього природного середовища Торецької міської територіальної громади (ЄДРПОУ 44272449) - 14801,35 грн.
3.Стягнути Державного підприємства «Торецьквугілля» (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Дружби, будинок 19, код ЄДРПОУ 33839013) в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля» (85200, Донецька область, місто Торецьк, вулиця Історична, будинок 5; код ЄДРПОУ 40420585) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок, 6, код ЄДРПОУ 25707002, р/р №UA91821720343180002000016251, Державна казначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, отримувач - Донецька обласна прокуратура) 2422,40 грн судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
6.Дата складення повного рішення 28.03.2025
Суддя О.В. Кротінова