12.03.2025 Справа №607/1369/25 Провадження №2/607/1695/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідачки заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 40 177,61 грн.
Позов мотивовано тим, що ДП «Газпостач» ПАТ «Тернопільміськгаз», як постачальник, поставило ОСОБА_1 , як споживачу та власнику приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня назва АДРЕСА_2 обсяги природного газу, а остання їх фактично прийняла. Відповідачка, будучи власником приміщення, який отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи положення п. 9 розділу ІІІ Правил та зміст Довідки про стан розрахунків за період з 20.01.2022 по 01.01.2025, здійснила фактичне споживання природного газу, чим акцептувала (підтвердила) свою згоду на приєднання до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам. Свої зобов'язання Підприємство відповідно до умов договору виконує в повному обсязі, надає послуги з постачання природного газу Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язання за договором у частині оплати послуг з газопостачання не виконує. Відповідач також не подав до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на об'єкт та проводив споживання природного газу. Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини зі споживання природного газу, за якими позивачем було поставлено об'єми природного газу, відповідач прийняв (спожив) дані обсяги газу, однак не здійснив оплати за спожитий природний газ. Згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 15.01.2025 за вказаним помешканням рахується заборгованість за спожитий природний газ у сумі 40 177,61 грн. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про відкладення та відзив на позов не подавав.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
Як вбачається з свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 30.03.1989, виданого на підставі рішення виконкому Тернопільської районної Ради народних депутатів № 81 від 28.03.1989, житловий будинок АДРЕСА_2 належить колгоспному двору, що складається з 5-х членів, головою якого є ОСОБА_1 .
Згідно із відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1059461 від 23.01.2025 ОСОБА_1 з 15.05.1980 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 підписала заяву приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
З Довідки про стан розрахунків з ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» за період з 20.01.2022 по 01.01.2025, виданої ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» вбачається, що розмір заборгованості за спожитий природній газ ОСОБА_1 (особовий рахунок - НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2025 становить 40 177,61 грн.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 13 вказаного Закону, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до вимог п. 3 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2496 від 30 вересня 2015 року, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Положеннями частини першої статті та другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
При цьому, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
В силу вимог пункту 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951 цс 15, від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц.
Згідно з вимогами частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом установлено, що позивач здійснював забезпечення помешкання відповідача природним газом, у тому числі надавав послуги з забезпечення помешкання відповідача природним газом.
Відповідач, яка є власником приміщення, а також зареєстрована та проживає в ньому, використовувала природний газ, однак не вносила плату за спожиті послуги в повному розмірі, у зв'язку з чим станом на 01.01.2025 виникла заборгованість у розмірі 40177,61 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз».
При цьому, як видно із доказів, які надані позивачем, у січні 2022 року відповідачем була здійснена оплата за надані позивачем послуги, що свідчить про акцептування договору, наявність фактичних договірних відносин.
Отже, судом встановлено, що відповідачка фактично користувалася послугами газопостачання, а тому повинна оплатити їх відповідно до типового договору, який затверджений постановою НКРЕ КП від 30 вересня 2015 року №2500, який є однаковим для всіх побутових споживачів природного газу. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (Подібні висновки викладені у постановах ВС від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц).
За таких обставин, суд доходить переконання, що має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 40 177,61 грн.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася та не надала суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на спростування обставин викладених у позові, зокрема щодо відсутності заборгованості або іншого її розміру.
Тому, суд доходить до остаточного висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 3028 гривень понесених позивачем і документально підтверджених судових витрат із сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 279, 280, 281-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 40177 (сорок тисяч сто сімдесят сім) гривень 61 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» 3028 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз», код ЄДРПОУ - 39456152, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Коллонтая Г., буд. 2, приміщення А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк