Справа № 461/2213/25
Провадження № 1-кс/461/1804/25
21.03.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчої СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №42024142410000240 від 05.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідча СУ ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024142410000240 від 05.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про обрання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000240 від 05.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими в ході досудового розслідування особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.01.2025, усвідомлюючи можливості незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин кордону України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі України, здійснював пошук вказаних осіб, з корисливих мотивів, та вчинив злочин за наступних обставин.
Так, 21.01.2025 близько 15:20год. ОСОБА_4 в ході телефонної розмови по месенджеру «WhatsApp» із ОСОБА_7 , повідомив останньому про те, що він разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами зможе допомогти в організації переправлення його через державний кордон України до Республіки Румунії через пункт пропуску в Закарпатській області, або поза пунктами прикордонного пропуску, за що бажає отримати грошову винагороду в сумі 6000 доларів США. При цьому, грошові кошти ОСОБА_7 повинен був надати одразу ОСОБА_4 при зустрічі у день організації перетину кордону на території Закарпатської області.
Надалі, 22.01.2025 ОСОБА_4 , реалізуючи свій спільний з невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинний умисел, в ході телефонних розмов о 13:28год., 13:56год. та 13:58год. по месенджеру «WhatsApp» із ОСОБА_7 повідомив останньому про те, що він організував транспортний засіб та довірену особу, яка приїде у с.Старичі Яворівського району Львівської області, звідки забере ОСОБА_7 та безперешкодно доставить до Закарпатської області, зокрема до поста «Нижні Ворота», де в подальшому його забере ОСОБА_4 та незаконно переправить його через державний кордон України. Надалі ОСОБА_4 забезпечив надсилання ОСОБА_7 смс-повідомлення через мобільний додаток месенджера «WhatsApp», в якому містилася інформація про його довірену особу, а саме номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
В подальшому, 10.02.2025 о 10:44год. під час телефонної розмови по месенджеру «WhatsApp», яка відбулась між ОСОБА_7 та невстановленою до судовим розслідуванням особою - довіреною особою ОСОБА_4 , невстановлена досудовим розслідуванням особа повідомила, що зможе приїхати 11.02.2025 або 12.02.2025 у с. Старичі Яворівського району Львівської області, звідки забере ОСОБА_7 та безперешкодно доставить до Закарпатської області, де в подальшому його забере ОСОБА_4 та незаконно переправить його через державний кордон України. Разом з тим, вказана особа повідомила ОСОБА_7 , щоб він самовільно покинув військову частину НОМЕР_2 , переодягнувся у цивільний одяг та пересидів десь у селі в якісь хаті поки він за ним їхатиме із Закарпатської області.
Надалі, 12.02.2025 о 19:12год. ОСОБА_4 під час телефонної розмови по месенджеру «WhatsApp» із ОСОБА_7 повідомив останньому, що 13.02.2025 зранку за ним приїде довірена особа на транспортному засобі та забере його.
Так, 13.02.2025 о 10.32год. ОСОБА_7 , перебуваючи по вулиці Заводській у м.Яворів Львівської області, очікував транспортний засіб, який організував ОСОБА_4 , по приїзду якого невстановлена досудовим розслідуванням особа надала усну вказівку ОСОБА_7 сісти у автомобіль «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_3 , де повідомила останньому, надала поради, вказівки та усні гарантії щодо можливості незаконно перевезти його в обхід пункту пропуску державного кордону України на територію Республіку Румунія, зокрема, повідомила ОСОБА_7 , що вони їдуть до поста «Нижні Ворота», та те, що йому потрібно зняти з себе військову форму по дорозі та переодягнутись у цивільний одяг, після чого цього ж дня протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а вищевказаний транспортний засіб та грошові кошти вилучено.
20 березня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство дійшло до наступних висновків: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, до тяжкого злочину; вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальних правопорушень, його значну суспільну небезпеку, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному; знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що прямо або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_4 , а також інших осіб до вчинених кримінальних правопорушень; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Враховуючи викладені обставини, слідча вважає, що можливо зробити висновок, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, у тому числі - домашній арешт та особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, а тому орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави.
З огляду на викладене, з метою гарантії та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, із врахуванням положень ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України та ч. 3 ст. 183 КПК України, йому необхідно обрати розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560, 00 грн., що зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України.
Саме такий розмір застави та покладення указаних обов'язків забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування та судового провадження, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити подане клопотання, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання проти задоволення клопотання слідчого не заперечили.
Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-повідомленням УСБ України у Львівській області щодо ознак вчинення кримінального правопорушення;
-матеріалами виконаного оперативними співробітниками УСБ України у Львівській області доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України;
-протоколами допитів ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів та імітаційних засобів від 12.02.2025;
-протоколом обшуку від 13.02.2025;
-протоколом огляду місця події від 13.02.2025;
-протоколами проведення НСРД;
-речовими доказами;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_4 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що має високий рівень суспільної небезпеки, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, суд вважає, що у випадку обрання м'якого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному; знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що прямо або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_4 , а також інших осіб до вчинених кримінальних правопорушень; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 60 560, 00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.
Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов'язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів - до 19.05.2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 60560, 00 гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA598201720355219002000000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.
Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.
Встановити підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення застави, наступні обов'язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42024142410000240 від 05.12.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 .
Повний текст ухвали проголошено 25.03.2025 року о 16:10 год.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1