Справа № 309/650/25
Провадження № 1-кс/309/180/25
про скасування арешту майна
20 березня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту тимчасово вилученого майна,-
Представник власника майна, посилаючись на те, що:
-25 лютого 2025 року слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області розглянув клопотання заступника начальника СВ Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області - слідчого ОСОБА_5 ,, погоджене прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та наклав арешт на транспортний засіб марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 ;
-власник автомобіля ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не являється підозрюваною чи обвинуваченою, арешт на належний їй автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 ,, який перебував у користуванні ОСОБА_7 , накладено виключено з метою збереження речових доказів;
-наразі автомобіль, на який накладено арешт, перебуває на арештмайданчику тимчасового тримання транспортних засобів Хустського РВП ГУНП, що не забезпечує в овній мірі збереження його в належному стані, оскільки такий постійно зазнає руйнівного впливу природних факторів,
звернувся до суду з клопотанням та просить: скасувати арешт, який накладено на підставі ухвали Хустського районного суду від 25 лютого 2025 року, а саме: на автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні №12025071050000114, внесеного до ЄРДР 21 лютого 2025 року, та повернути автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 .
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 та власник майна ОСОБА_4 не з'явилися. Адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій клопотання про скасування арешту тимчасово вилученого майна підтримав, просив його задовольнити та просив розглянути дане клопотання без його участі та участі ОСОБА_4 ..
Заступник начальника СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.107 п.4 КПК України: фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих /розшукових/ дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання та матеріали, надані до нього, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12025071050000114, внесене до ЄРДР від 21 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2025 року накладено арешт на: автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений 21 лютого 2025 року під час огляду місця події, та який поміщено на арештмайданчик Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається із вказаної вище ухвали, в судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого про арешт майна власник арештованого майна ОСОБА_4 , присутня не була, а тому може звертатись до суду з клопотанням про скасування арешту.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України: підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Слідчий суддя констатує, що представник власника майна та власник майна ніяким чином не довели, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Але, разом з цим, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст.2 КПК України: завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст.7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України: кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з приписами ч.1,3 ст.26 КПК України: сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України: арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже, за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням. Згідно ч.2, 3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Зазначений вище автомобіль дійсно є речовим доказом по даному кримінальному провадженню та підлягає належному збереженню. В той же час, з моменту вилучення транспортного засобу пройшов певний проміжок часу.
Слідчий суддя зазначає, що стороною кримінального провадження з боку обвинувачення на даній стадії досудового розслідування у кримінального провадженні №12025071050000114 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, як арешт на майно в частині неповернення автомобіля законному власнику, накладення заборони користування цим автомобілем.
Згідно п.20 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19 листопада 2012 року за №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, а тому тимчасове повне обмеження конституційних прав та свобод законного власника майна в даному випадку прямо суперечить нормам Конституції України та чинному законодавству України, а потреби досудового розслідування на даний час вже не виправдовують такий ступінь втручання у його права і свободи. Так, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина. За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що, з метою належного збереження речового доказу, існує можливість та необхідність зняття заборони користуватись майном із одночасною передачею його на відповідальне зберігання його законному власнику. На переконання слідчого судді, передача автомобіля на відповідальне зберігання із збереженням заборони на розпорядження ним в будь-який спосіб, не призведе до втрати речового доказу та буде сприяти його збереженню в належному стані. Одночасно таке пом'якшення арешту буде забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав заявника, оскільки подальше тримання цього автомобіля, а відтак - обмеження прав законного власника майна, буде нічим іншим, як свавільним чи незаконним посяганням на охоронювані законом права власника майна. За таких обставин клопотання представника власника майна про скасування арешту майна підлягає до часткового задоволення, а тому слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 25 лютого 2025 року, в частині заборони користуватися зазначеним автомобілем, залишивши в силі заборону розпоряджатись зазначеним транспортним засобом та передачу в користування іншим особам. Зважаючи на таке рішення, слід зобов'язати Хустський РУП ГУНП у Закарпатській області негайно передати вказаний вище автомобіль на відповідальне зберігання законному власнику майна до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.
Керуючись ст.2, 7, 16, 22, 26, 98, 131-132, 170 - 174, 309, 369, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту тимчасово вилученого майна, - задовольнити частково.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 25 лютого 2025 року у справі №309/650/25 на автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , по кримінальному провадженні №12025071050000114 від 21 лютого 2025 року, який знаходиться на зберіганні на арештмайданчику Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, - скасувати частково в частині заборони користування цим автомобілем, залишивши в силі арешт цього автомобіля з позбавленням можливості розпоряджатися, відчужувати, приховувати, псувати, знищувати та передавати іншим особам.
Зобов'язати заступника начальника СВ Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області - слідчого ОСОБА_5 негайно передати вказаний автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику майна - ОСОБА_4 до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.
Зобов'язати заступника начальника СВ Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області - слідчого ОСОБА_5 попередити власника майна ОСОБА_4 про наслідки порушення зобов'язання про відповідальне зберігання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2025 року, о 15-00.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1