308/3843/25
28.03.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне порушення за протоколом старшого оперуповноваженого прикордонного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону, відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.185-10 КУпАП, -
Згідно протоколу ЗхРУ №327723 - 02.03.2025 року, о 15 год. 10 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на відстані 5000 метрів до державного кордону, вчинила злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби під час виконання ним своїх службових обов'язків, а саме: на неодноразову повторювану законну вимогу прикордонного наряду надати (пред'явити) документи, що посвідчують особу, відмовилася, в складі групи осіб.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення вимог ст.34 Закону України «Про Державну прикордонну службу» від 03.04.2003 року та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено обставини, які свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Диспозиція ч.1 ст.185-10 КУпАП передбачає, що правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Частина 2 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року визначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Як вбачається з даного протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, в такому не зазначено в чому полягало законне розпорядження чи вимога представника Державної прикордонної служби, і дій злісної непокори, які вчинила ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне ідеться про те, що ОСОБА_1 відмовилася надати для перевірки документи, що посвідчують її особу, однак не вбачається зазначення представниками Державної прикордонної служби вимог чи розпоряджень, а також не вказано хто саме здійснив таку вимогу (не зазначено прізвище, ім'я по батькові посадової особи, доказів перебування на посаді та виконання даною особою у той час службових обов'язків).
У даному протоколі органом, який його оформляв вказано, що злісна непокора в діях ОСОБА_1 полягала в тому, що вона не надала документи на вимогу прикордонного наряду, однак не з'ясовано можливість пред'явити документи та їх наявність у неї.
Крім цього встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 .
Вчинені ОСОБА_1 дії не свідчать про вчинення злісної непокори, такі дії не були виражені в зухвалій формі, яка б свідчили про явну зневагу до прикордонного наряду та їм не передувала відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень.
В даному випадку суддя констатує про відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, внаслідок відсутності в її діях складу такого адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З наведених підстав, суддя приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення, на підставі п. ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись положеннями ст.ст. 185-10, 247 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк