Справа № 308/13972/24
1-кс/308/1750/25
28 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчої Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, у рамках кримінального провадження, відомості про яке 22.02.2024 року внесені до ЄРДР за № 42024072210000112, про накладення арешту на майно,-
З внесеного слідчою клопотання, погодженого з прокурором та доданих матеріалів вбачається, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024072210000112, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України.
У рамках даного кримінального провадження, слідча звернулася до суду з клопотанням у якому просить, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, накласти арешт на належне на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме на :
- земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0195 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1851008021101;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:51:001:0783 розташовану на території гаражного кооперативу «Політ» у м. Ужгород Закарпатської обл., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1732478121101;
- земельну ділянку з кадастровим номером 2124882700:10:016:0127 розташовану на території Ірлявської сільської ради Ужгородського р-ну Закарпатської обл., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1298814721248;
- земельну ділянку з кадастровим номером 4824281500:05:000:0331 розташовану на території Комсомольської сільської ради Миколаївського р-ну Миколаївської обл., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1247646048242;
-1/7 частку квартири квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 37733596;
- автомобіль Volkswagen Touran, VIN НОМЕР_1 ;
- 1/7 частку квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 37733596, що належить дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши внесене слідчою клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні згідно з ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Так, у поданому клопотанні слідча просить накласти арешт на майно з метою забезпечення відшкодування майнової шкоди, при цьому не посилається на наявність обґрунтованого цивільного позову, що суперечить вимогам ч.6 ст. 170 КПК України.
Крім цього, у поданому клопотанні вказується розмір збитків, завданих вказаним кримінальним правопорушенням, однак не надається оцінка майна, належного підозрюваній особі, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт.
За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 22.02.2024 року внесені до ЄРДР за № 42024072210000112, про накладення арешту на майно - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1