Справа № 308/13781/24
1-кс/308/1819/25
28 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 12024070000000338, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 12024070000000338, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання представник третьої особи посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.12.2024 у даній справі накладено арешт на раніше вилучений органом досудового розслідування автомобіль марки «HYUNDAI» моделі «SANTA FE» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про його державну реєстрацію, який належить на праві власності ОСОБА_4
Зазначає, що накладаючи арешт на автомобіль та техпаспорт, слідчий суддя зазначив, що арешт накладається з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження, та з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заявник вважає, що на даний момент потреба в арешті зазначеного майна відпала. З моменту накладення арешту на майно пройшло більше трьох місяців. Слідчий мав достатньо часу, щоб провести всі необхідні слідчі дії з арештованим майном. На даний час слідство у даному кримінальному провадженні добігає свого завершення. Власник майна ОСОБА_4 жодного процесуального статусу у даному провадженні не має. Подальше перебування автомобіля під арештом суттєво обмежить права власника щодо розпорядження зазначеним майном.
На підставі наведеного, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.12.2024 з автомобіля марки «HYUNDAI» моделі «SANTA FE» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про його державну реєстрацію, який належить на праві власності ОСОБА_4 .
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд такого без його участі, просить задовольнити клопотання.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд клопотання провести без його участі. Проти скасування арешту на транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «SANTA FE» д.н.з. НОМЕР_1 не заперечує.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024070000000338, відомості про яке 02.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 332 КК України..
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/13781/24 (провадження 1-кс/308/7535/24) від 20.12.2024 накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 17.12.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «HYUNDAI», моделі «SANTA FE», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SANTA FE», д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «HYUNDAI», моделі «SANTA FE», д.н.з. НОМЕР_1 шляхом заборони розпоряджатись та відчужувати вказане майно.
Заявник в клопотання зазнає, що з моменту накладення арешту на майно пройшло більше трьох місяців. Слідчий мав достатньо часу, щоб провести всі необхідні слідчі дії з арештованим майном. Власник майна ОСОБА_4 жодного процесуального статусу у даному провадженні не має. Прокурор не заперечує проти клопотання.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з'ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі "Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Слідчий суддя враховує, що з часу накладення слідчим суддею арешту на майно до часу звернення з даним клопотанням про скасування арешту майна пройшло понад три місяці, за вказаний період повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12024070000000338 власнику арештованого майна ОСОБА_4 не повідомлено, протилежного слідчим суддею не встановлено та прокурором не зазначено.
Беручи до уваги, що доказів проведення будь-яких процесуальних дій з арештованим майном слідчому судді не надано, слідчий суддя вважає, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна, та про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння та розпорядження майном, а також обумовлювали б подальший арешт майна, а відтак, наявні достатні підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.12.2024 року.
Слідчим суддею встановлено, що на даний час необхідність в арешті майна, а саме: автомобіля марки «HYUNDAI» моделі «SANTA FE» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про його державну реєстрацію, який належить на праві власності ОСОБА_4 відпала.
Виходячи із вищезазначеного, враховуючи зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає клопотання про скасування арешту майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: зокрема, у разі скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 12024070000000338, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2024 року (справа № 308/13781/24 провадження 1-кс/308/7535/24) на автомобіль марки «HYUNDAI», моделі «SANTA FE», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «HYUNDAI», моделі «SANTA FE», д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1