Справа № 307/1058/25
Провадження № 3/307/404/25
27 березня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М. М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна справу, яка надійшла із ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки військової служби на посаді начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19 березня 2025 року о 09 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , всупереч вимогам Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного Статуту ЗСУ, наказу Міністерства оборони України за № 604 від 29 листопада 2018 року не вів (заповнював) «Журнал обліку порушень військової дисципліни, вчинених військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Журнал обліку подій та кримінальних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 обліку протоколів, справ, рішень щодо адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 обліку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, місце служби ІНФОРМАЦІЯ_6 », внаслідок чого відповідний облік не ведеться, звірка із органами ВСП не проводиться за 2024-2025 роки, чим недбало ставився до військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 при розгляді справи вину визнав, в скоєному щиро розкаявся та обіцяв подібного не допускати.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, як діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП стверджується даними, що містяться:
- у протоколі про адмінправопорушення ЛВУ за № 16 від 21 березня 2025 року;
- в письмовому поясненні ОСОБА_1 ;
- у приписі ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 814/1/1/1868 від 18 березня 2025 року;
- у витязі із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) за № 303 від 09 жовтня 2024 року;
- у службовій характеристиці ОСОБА_1 ;
- у листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 20 березня 2025 року;
- у положенні про ІНФОРМАЦІЯ_7 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;
- у типових функціональних обов'язках посадових осіб структур психологічної підтримки персоналу ТЦК та СП;
- у наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (з адміністративно-господарської діяльності) за № 209 від 26 червня 2024 року.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Даних, що ОСОБА_1 раніше притягався до відповідальності за адміністративні правопорушення матеріали справи не містять.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні, майнова шкода ним не заподіяна.
Тому, з урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого ним правопорушення, обмежившись усним зауваженням відповідно до положень ст. 22 КУпАП.
Також, незважаючи на наявність формального складу адміністративного правопорушення, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено велику шкоду та завдано значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності в зв'язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Застосування такого заходу як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Керуючись ст. ст. 22, ч. 2 ст. 172-15, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 судом оголошено усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження..
Суддя Тячівського районного суду
Закарпатської області: Сойма М.М.