Справа №303/10230/24
Провадження №1-кп/303/773/ 24
Номер рядка статистичного звіту18
Вирок
Іменем України
28 березня 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №1202478120000211 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працючого, раніше не судимого, громадянина України
обвинуваченого за частиною 1 статті 122 КК України,-
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 04 грудня 2024 року близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи біля будинку № 1 по вулиці Незалежності (Гагаріна) в селі Страбичово, Мукачівського району, в ході сварки з потерпілим ОСОБА_5 , яка розпочалася внаслідок раптово виниклого словесного конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс потерпілому ОСОБА_5 , не менше одного удару взутою правою ногою в область паху, при цьому потерпілий захищаючись підставив руку.
У результаті чого, ОСОБА_3 спричинив потерпілому тілесні ушкодження, а саме згідно з даними медичної документації №24061/2024 ОСОБА_5 , знаходився на стаціонарному лікуванні в відділені невідкладних станів КНП «Лікарня Святого Мартина» міста Мукачево з 04 грудня 2024 року по 05 грудня 2024 року встановлений діагноз травма інших органів таза, орхіт, епідидиміт. Забій інших частин зап'ястка і кисті. Перелом головки п'ясної фаланги 3-го пальця та діафіза п'ясної фаланги 5-го пальця лівої кисті, що підтверджено даними рентгенографії № 115460 від 11 грудня 2024 року і згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно п.2.2.2." Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день.
Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, чим можуть бути взуті ноги сторонньої людини, та можуть вкладатись в дату події.
Такі дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 1 статті 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Жалкує про вчинене, однак вважає, що його дії були направлені виключно на уникнення конфлікту.
Обвинувачений повідомив, що 04 грудня 2024 року зранку разом зі своїм братом прийшов на територію магазину по вулиці Незалежності у селі Страбичово Мукачівського району. Між ним та потерпілим вже тривалий час існує конфлікт, і у той день їм повідомили, що у магазин прийшли працівники поліції. З метою вияснити що трапилося, вони з братом підійшли ближче до магазина, брат почав сваритися, на що вийшов потерпілий разом з працівником поліції, почалася суперечка, яка тривала декілька хвилин. Йому здалося, що брат хотів спричинити потерпілому тілесне ушкодження, тому він вирішив відштовхнути потерпілого, і як виявилося невдало. Свідомо спричиняти потерпілому тілесні ушкодження він не мав наміру.
Таким чином, обвинувачений не заперечив сам факт спричинення тілесного ушкодження потерпілому, однак не погодився з тим, що його дії були умисними.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 04 березня 2024 року знаходився у магазині. Зранку до нього прийшли працівники поліції, які цікавилися певною особою, яка самовільно залишила військову частину. Один з працівників поліції знаходився на подвір'ї, інший зайшов у приміщення магазину. Розмовляючи з працівником поліції у приміщенні магазину, він почув гамір на подвір'ї, після чого вони разом вийшли з магазину.
Обвинувачений та його брат сварилися, потерпілий намагався з'ясувати причини сварки, натомість ОСОБА_3 несподівано наніс йому удар в область паху. Намагаючись ухилитися від удару він підставив руку, внаслідок чого стався перелом головки п'ясної фаланги 3-го пальця та діафіза п'ясної фаланги 5-го пальця лівої кисті. Крім того, у висновку експерта не описано тілесне ушкодження в області паху, так як він не наголошував про це під час огляду. Наразі він проходить лікування у лікаря уролога, та потребує складної операції заміни головки п'ясної фаланги 3-го пальця.
Ствердив потерпілий, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого, істотно змінився спосіб його життя, порушився звичний для нього ритм та уклад побуту, тому просив задоволити цивільний позов у повному обсязі.
Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили показання потерпілого та ствердили наступне.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні ствердив, що був безпосереднім очевидцем події. Так, 04 грудня 2024 року знаходився на подвір'ї магазину по вулиці Незалежності у селі Стратичово Мукачівського району. На територію магазину прийшли працівники поліції, після чого, підійшли обвинувачений зі своїм братом і почали сваритися. На крики вийшов потерпілий і почав виясняти, що трапилося. У ході суперечки, яка тривала декілька хвилин, обвинувачений наніс потерпілому один удар в область паху. Потерпілий відразу зайшов у приміщення магазину, після чого було здійснено повідомлення про вчинене правопорушення.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні ствердила, що 04 грудня 2024 року знаходилася у приміщенні магазину у селі Страбичово Мукачівського району. Потерпілий у магазині разом з працівником поліції, про щось розмовляли. Несподівано до магазину підійшов ОСОБА_9 , брат обвинуваченого почав образливо висловлюватися стосовно потерпілого. Слідом за ним йшов обвинувачений, який наніс потерпілому один удар в область поясу, ухиляючись від удару потерпілий підставив руку. Працівники поліції на такі дії обвинуваченого та його брата, ніяким чином не відреагували, після чого викликали слідчо-оперативну групу.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що він є працівником поліції. 04 грудня 2024 року надійшло повідомлення стосовно особи, яка самовільно залишила військову частину. Здійснюючи розшук вони приїхали в село Страбичово Мукачівського району зайшли в магазин, щоб опитати відвідувачів. Зайшовши у магазин, почав спілкування з потерпілим. Несподівано до магазину підійшли обвинувачений та його брат, почали сваритися з потерпілим. Свідок ствердив, що між потерпілим та обвинуваченим вже тривалий час неприязні стосунки, так як вони не можуть визначитися щодо права власності певного нерухомого майна. У ході сварки обвинувачений ногою наніс потерпілому один удар в область паху, але потерпілий ухиляючись підставив руку, тому удар було нанесено в область руки. Вони відразу зреагували, викликали слідчо-оперативну групу, яка зареєструвала провадження і почала розслідування.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є працівником поліції, до них надійшло повідомлення стосовно особи, яка самовільно залишила військову частину. 04 грудня 2024 року, здійснюючи розшук, вони приїхали в село Страбичово Мукачівського району зайшли в магазин, щоб опитати відвідувачів. Свідок ОСОБА_12 зайшов у магазин, почав спілкування з потерпілим, а він залишався на вулиці. Обвинувачений та його брат вирішили, що потерпілий викликав поліцію стосовно них, тому обурились, почали сваритися. Між ними та потерпілим виникла суперечка, у ході якої обвинувачений наніс потерпілому один удар в область паху. Ухиляючись потерпілий підставив руку, тому удар було нанесено в область руки.
Крім часткового визнання своєї вини, вина обвинуваченого, у скоєнні ним кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Наданим суду протоколом прийняття заяви по кримінальне правопорушення підтверджується що потерпілий звернувся з повідомленням про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення 04 грудня 2023 року.
Факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 підтверджується переглянутим у судовому засіданні відео з камери спостереження. Встановлено, що 04 грудня 2024 року близько 09 години 00 хвилин, на територію магазину по вулиці Незалежності (Гагаріна) в селі Страбичово, Мукачівського району, зайшли обвинувачений та його брат. У ході сварки з обвинувачений наніс потерпілому не менше одного удару взутою правою ногою в область паху, при цьому потерпілий, захищаючись, підставив руку.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта №301/2024 від 17 грудня 2024 року потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні в відділені невідкладних станів КНП «Лікарня Святого Мартина» міста Мукачево з 04 грудня 2024 року по 05 грудня 2024 року встановлений діагноз травма інших органів таза, орхіт, епідидиміт. Забій інших частин зап'ястка і кисті. Перелом головки п'ясної фаланги 3-го пальця та діафіза п'ясної фаланги 5-го пальця лівої кисті, що підтверджено даними рентгенографії № 115460 від 11 грудня 2024 року.
Згідно з висновком судово-медичного експерта спричинені потерпілому тілесні ушкодження, відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно п.2.2.2." Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день.
Заслухавши доводи обвинуваченого, потерпілого, показання свідків, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.
Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. У судовому засіданні обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, при яких спричинено потерпілому тілесне ушкодження середньої ступені тяжкості, проте ствердив що не мав умислу на вчинення таких дій.
Підтверджується факт спричинення тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості потерпілому ОСОБА_5 висновком судово-медичного експерта №301/2024 від 17 грудня 2024 року, відповідно до якого спричинені потерпілому тілесні ушкодження, відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, згідно п.2.2.2." Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 21 день.
Слід зазначити, що обвинувачений у судовому засіданні не заперечив сам факт спричинення потерпілому взутою ногою тілесного ушкодження, проте його версія щодо неумисного спричинення такого тілесного ушкодження спростовується дослідженим у судовому засіданні відео з камер спостереження, яке узгоджується з показаннями свідків, даними у судовому засіданні.
Зокрема, свідок ОСОБА_7 , який був безпосереднім очевидцем даної події, підтвердив, що саме обвинувачений ногою наніс потерпілому один удар в область паху, при цьому потерпілий намагаючись уникнути тілесного ушкодження підставив руку. Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_8 .
Доведено вину обвинуваченого показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які у судовому засіданні підтвердили, що саме обвинувачений зі своїм братом прибули на територію магазину та ініціювали сварку в ході якої обвинувачений наніс потерпілому один удар взутою правою ногою, спричинивши йому тілесне ушкодження, після чого було викликано слідчо-оперативну групу.
Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - частиною 1 статті 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, що останній раніше не судимий, на обліку в центрі зайнятості та у психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 1 статті 122 КК України у виді обмеження волі із застосуванням статей 75,76 КК України. Цивільний позов задоволити частково.
Потерпілий та його представник у судовому засіданні просили призначити покарання у межах передбаченої санкції статті. Цивільний позов просили задоволити у повному обсязі.
Обвинувачений, частково визнаючи вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, не заперечуючи проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суд його суворо не карати. Цивільний позов задоволити частково.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується статтями 65-67 КК України.
Також судом беруться до уваги, роз'яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно статей 66,67 КК України, не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення з урахуванням статті 12 КК України.
У відповідності до п. 4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який сприяв розкриттю злочину, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі.
При викладеному, з урахування всіх обставин справи та мотиву вчинення кримінального правопорушення, за який обвинуваченому слід обрати покарання пов'язане з обмеженням волі, але враховуючи, наведене вище, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробування в порядку статей 75,76 КК України.
Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілим ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з нього на його користь 400000 гривень морального відшкодування.
Моральна шкода потерпілого полягає в тому, що за наслідками кримінального правопорушення йому спричинено душевні страждання, вимушено до змін у його життєвих стосунках, також, медичні маніпуляції призвели до емоційних та моральних страждань.
Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Суд погоджується із доводами потерпілого про те, що внаслідок скоєного правопорушення він переніс фізичний біль та страждання. Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що внаслідок даного правлпорушення істотно змінився його спосіб життя, порушився звичний для нього ритм та уклад побуту, потерпілим та його представником не надано.
Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Безумовно, за наслідками кримінального правопорушення потерпілому заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого на користь потерпілого 50000 гривень 00 копійок, у вигляді морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України.
ОСОБА_3 призначити за частиною 1 статті 122 КК України покарання у виді 03 (трьох) років обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 01(один) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , про відшкодування заподіяної моральної шкоди - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , (мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 , (мешканця АДРЕСА_1 ) - 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
Речовий доказ: DVD - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копрію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуюча ОСОБА_13