Справа № 303/2201/25
Провадження № 3/303/770/25
27 березня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Сідун В.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 березня 2025 року о 10 год. 50 хв., в м. Мукачево пол. Берегівська-об'їзна, водій ОСОБА_1 на транспортному засобі марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , надавав послуги «Таксі» з перевезення пасажирів без одержання ліцензії господарської діяльності. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні визнав та просив суворо його не карати. Також повідомив, що наразі перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з чим не буде мати змоги одразу оплатити штраф, тому просив розстрочити йому суму штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до положень п.п. 5, 6 ст.1Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.
Пунктом 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Між тим, адміністративним правопорушенням відповідно до вимог ст.9КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об'єктивною стороною правопорушення.
Відповідно до ст.2ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Під господарською діяльністю в ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до положень п.14.1.36 Податкового Кодексу України, ст. 14 Господарського Кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Статтею 6 ч. 12 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.
Статтею 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов'язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт "автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов'язковою умовою належного перевезення пасажирів є ліцензійний документ на право перевезення та державна реєстрація відповідно до вимог діючого законодавства, що ОСОБА_1 не було представлено під час зупинення поліцейськими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 246813 від 22.03.2025, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 22.03.2025.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку штрафу, слід зазначити наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до ст.304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000,00 грн одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч.2 ст.301 КУпАП, приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає до задоволення та вважає за можливе розстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати рівними частинами строком на десять місяців.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. 283-285, ст. 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Оплату адміністративного штрафу в розмірі 17 000 гривень провести на рахунок отримувача - UA798999980313050106000007383, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/Мукачівська тг/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету:21081100, назва платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення суми сплати штрафу - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату суми штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, строком на 10 (десять) місяців зі сплатою штрафу щомісячно, протягом десяти місяців рівними частинами по 1700,00 (тисяча сімсот) гривень, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Постанова в частині розстрочення суми штрафу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, пункт 5.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду Владислав СІДУН