Номер справи 243/2187/25
Номер провадження 2/243/824/2025
(Заочне)
«28» березня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 01 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 був укладений Договір №7950353 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 01 червня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 . 24 грудня 2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу №24.12/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №7950353 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала. Станом на 24 грудня 2024 року заборгованість становить 30 750,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 10 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 15 750,00 грн. , заборгованості за штрафом в розмірі 5 000,00 грн.
В зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором №7950353 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 червня 2024 року станом на 24 грудня 2024 року у розмірі 30 750,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 10 000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 15 750,00 грн. , заборгованості за штрафом в розмірі 5 000,00 грн., а також судові витрати на судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
17 березня 2025 року ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області було прийнято до розгляду дану позовну заяву з відкриттям провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано. Будь-які клопотання по справі від сторін, до початку розгляду справи, суду не надходили. Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.
01 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір №7950353 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало ОСОБА_2 кредит у гривні, а споживач зобов'язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту - 10 000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54 000,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 51 765,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13852,27% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6640,68% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 64 000,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 61 765,00 грн.
Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ мобільного застосунку "CreditPlus" (п.1.1 договору).
Відповідач ОСОБА_2 погодилася на укладення Договору №7950353 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2024 року, підписавши його та паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , емітованої АТ «ПУМБ», виконавши таким чином свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» було укладено договір факторингу №24.12/24-Ф, за умовами якого ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_2 за договором №7950353 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24.12/24-Ф від 24.12.2024 року позивач ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 у сумі 30 750,00 грн. з яких: 10 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 15 750,00 грн. заборгованість за відсотками, 5 000,00 грн. заборгованість за штрафами.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» за Договором факторингу №24.12/24-Ф від 24.12.2024 року в сумі 30 750,00 грн.
За правилами ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
За правилами ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності відзиву на позов відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 свого зобов'язання за договором №7950353 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2024 року, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за кредитним договором заборгованості за кредитом в сумі 10 000,00 грн. та відсотків в сумі 15 750,00 грн. є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафами в сумі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу в частині стягнення заборгованості за штрафом в сумі 5 000,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за договором №7950353 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2024 року, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, складає 25 750,00 грн.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Дана позовна заява сформована в системі «Електронний суд», тому розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 2 422,40 грн. (3028 х 0,8), який сплачений позивачем.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача в загальному розмірі 25 750,00 грн.
Отже, процентне співвідношення задоволених вимог становить 83,74 % ((25 750,00 грн. - задоволені вимоги) / ( 30 750,00 грн. - заявлені позовні вимоги )*100%).
З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 2 028 грн. 52 коп. (2 422,40 грн. - сплачений судовий збір * 83,74 %), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як слідує з матеріалів справи, 02 серпня 2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», який в подальшому іменується як замовник та адвокатом Руденком К.В. було укладено договір про надання юридичних послуг №02/08/2024.
Відповідно до умов даного договору, сторони узгодили, що під правовою допомогою розуміють представництво та захист інтересів клієнта у судах, складання процесуальних документів, договором також встановлюється розрахунок вартості послуг виконавця.
Згідно з витягом з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №26 від 29 грудня 2024 року до договору №02/08/2024 від 02.08.2024 виконавець підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за договором №7950353 про надання споживчого кредиту та клопотання про витребування доказів, вартість 10000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №1866 від 30 грудня 2024 року прийнято від ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на користь адвоката на підставі договору про надання правової допомоги №02/08/2024 від 02.08.2024, згідно акту №26 від 29.12.2024 суму в розмірі 100 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Дослідивши додані докази суд дійшов висновку, що відшкодування позивачу витрат на надання правничої допомоги в сумі 10 000 грн. не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування у даній справі, складність застосування норм права, суд вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до відшкодування у розмірі 10 000 грн. є завищеним.
В даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного судового розгляду без виклику сторін, враховуючи кількість боржників за договором факторингу, даний позов для підготовки його до розгляду є однотипним, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки такий розмір є об'єктивним, справедливим та співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,247,258,259,264,265,268,273,280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст.549 - 552,612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Слов'янським МВ ГУДМС України в Донецькій області 30 серпня 2012 року, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (адреса: 03124 м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308), заборгованість за договором № 7950353 про надання споживчого кредиту від 01 червня 2024 року, станом на 24 грудня 2024 року, в розмірі 25 750,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.), яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.), заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 15 750,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.), судовий збір у сумі 2 028,52 грн. ( дві тисячі двадцять вісім грн. 52 коп.), витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).
В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 28 березня 2025 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Т.А. Хаустова