Справа № 991/2418/25
Провадження № 1?кс/991/2410/25
24 березня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7.,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_8., заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,
19.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , подана у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту - НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення.
На підставі протоколу автоматичного визначенні слідчого судді від 19.03.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_7.
Обґрунтування скарги
Як слідує зі скарги, 16.03.2025 ОСОБА_5 звернувся до НАБ України з повідомленням про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 , ч. 3 ст. 3692 КК України, що, на її думку, вчинені, зокрема суддями Новоодеського районного судом Миколаївської області, посадовими особами Новоодеської міської ради, Сухоєланецької сільської (селищної) ради Миколаївського району Миколаївської області, Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, приватними і державними нотаріусами, зокрема ОСОБА_4 , та пов'язані з вирішенням низки цивільних справ.
Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, відображені в указаному повідомленні відомості не були внесені в ЄРДР та ОСОБА_5 , як заявнику, не надано відповідного витягу з реєстру.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_5 прохала слідчого суддю постановити ухвалу відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов'язати уповноважену особу НАБ України виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні заявник ОСОБА_5 свою скаргу підтримала з мотивів, що у ній наведені.
Представник НАБ України, будучи належно повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув з невідомих причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність представника НАБ України, який не прибув у судове засідання.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу ОСОБА_5 слід задовольнити з огляду на таке.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).
У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз у взаємозв'язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.
Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Велика Палата Верховного суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як уже згадувалося раніше, 19.03.2025 ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання її заяви від 16.03.2025 (вх. № Б?2877 від 17.03.2025).
В указаній заяві ОСОБА_1 зазначила про те, що судді Новоодеського районного суду Миколаївської області, посадові особи Новоодеської міської ради, Сухоєланецької сільської (селищної) ради Миколаївського району Миколаївської області, Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, приватні і державні нотаріуси вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 , ч. 3 ст. 3692 КК України.
Серед іншого, заявник зазначила, що в провадженні суддів Новоодеського районного суду Миколаївської області перебували численні цивільні справи про визнання права власності на нерухоме майно за удаваними борговими розписками, які містять ознаки підроблення, у тому числі на землі сільськогосподарського призначення.
Усі без виключення позови були задоволені та розглянуті в найкоротші строки без участі сторін. Ініційовані спори були завідомо удаваними між сторонами або ж відповідач - власник нерухомого майна помер. У деяких випадках від імені власників - відповідачів невстановленими особами подавалися сфальсифіковані заяви про визнання позову.
З матеріалів справ та судових рішень вбачається корупційна схема, спрямована на відчуження нерухомого майна поза належною правовою процедурою, уникнення сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, надання згоди посадовими та службовими особами органів місцевого самоврядування - Новоодеською міською радою, Сухоєланецькою сільською радою, Костянтинівською сільською радою, іншими сільськими / селищними радами на вибуття нерухомого майна, яке повинно було перейти територіальним громадам та державі. Однак у судовому порядку право власності набували зацікавлені приватні особи, зокрема ОСОБА_6 (засновник Фермерського господарства «Радуга»).
На підтвердження відомостей, що викладені у заяві, ОСОБА_1 долучила копії 53 цивільних справ.
Слідчий суддя скерував на адресу НАБ України повідомлення, до якого долучив копію скарги ОСОБА_1 , втім відповіді отримано не було.
Відповідно, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити мотиви НАБ України, якими обґрунтоване не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_5 .
Водночас, на думку слідчого судді, викладені у заяві обставини свідчать про наявність достатніх переконливих підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Зокрема, звертають на себе увагу наведені обставини стосовно кількості та однотипності спорів про визнання недійсними договорів купівлі?продажу та визнання права власності на нерухоме майно.
На переконання слідчого судді, наведені заявником обставини можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення та заслуговують на перевірку засобами кримінального процесу.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити та зобов'язати уповноважену особу НАБ України внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.03.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення від 16.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7