27 березня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 703/5539/24
Провадження № 22-ц/821/460/25
Категорія: 305000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Гладиш О.Ю.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Смілянська міська рада,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Ігнатенко Т.В. в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2024 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Смілянська міська рада про встановлення факту родинних відносин,-
Короткий зміст позовних вимог
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування заяви зазначила, що її рідна тітка по батькові - ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла Черкаського району Черкаської області.
Вказує, що своєчасно подала заяву на прийняття спадщини за законом у відповідності до ст.1265 ЦК України до Смілянського державного нотаріуса, номер спадкової справи 265/2024.
Спадщина відкрилася на квартиру АДРЕСА_1 .
Інших спадкоємців, крім неї немає.
ОСОБА_2 проживала самотньо, заявниця її доглядала та здійснила поховання тітки.
У 2013 року, зазначає ОСОБА_1 , в приватного нотаріуса Беззубенко Н.Г. оформила на неї заповіт на все своє майно, але у 2019 році оформила заповіт на її рідну сестру по матері ОСОБА_3 (останній заповіт на день смерті тітки).
Сестра ОСОБА_3 заяву на прийняття спадщини після ОСОБА_2 не подавала та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сміла.
Вказує, що її батько - ОСОБА_4 , 1927 року народження, був рідним братом ОСОБА_2 (батько помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Свідоцтво про народження батька збереглося, а свідоцтво про народження ОСОБА_2 та свідоцтво про одруження тітки не збереглися, що підтверджується відповіддю Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Звернувшись до державного нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадкове майна після смерті ОСОБА_2 , нотаріус надала письмове роз'яснення, що необхідно в судовому порядку встановити факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинний зв'язок.
Стверджує, що вищевказані обставини підтверджуються: свідоцтвами про смерть, свідоцтвами про народження, двома заповітами, довідкою КП БТІ м. Сміла, копіями фото із сімейного альбому, відповіддю ДРАЦС.
На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була її рідною тіткою по батькові.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Смілянська міська рада, про встановлення факту родинних відносин - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив із того, що заявником ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її рідною тіткою, внаслідок чого підстави для задоволення заяви відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 17 січня 2025 року через засоби поштового зв'язку, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним, необгрунтованим, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року та постановити нове рішення про задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що до початку розгляду справи були подані клопотання про витребування витягу із спадкової справи із Смілянської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 , клопотання про допит свідків та клопотання про приєднання доказів, проте, судом було задоволено лише одне клопотання про допит свідків, інші клопотання залишені без розгляду.
Також судом не було враховано покази свідків та долучені до матеріалів справи докази, що підтверджують родинні відносини між заявницею та померлою тіткою ОСОБА_2 .
Звертає увагу суду, що Смілянська міська рада проти заяви не заперечувала та відзив до суду не надала.
Вказує, що свідоцтва про народження ОСОБА_2 та обидва свідоцтва про одруження тітки не збереглися, що підтверджується відповіддю Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Іншої інформації отримати не можливо щодо одруження та зміни прізвища, тому звернення до Державного архіву Черкаської області з метою отримання будь-якої інформації щодо зміни прізвища ОСОБА_5 не мають сенсу.
Крім того, інших спадкоємців немає.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 25 лютого 2025 року, представник Смілянської міської ради - Сюкало Ю.П., вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В обгрунтування відзиву вказує, що судом першої інстанції під час розгляду справи було вирішено питання щодо клопотання, які були відхилені протокольними ухвалами від 17.12.2024.
Крім того, зазначає, що твердження заявниці, викладені у апеляційній скарзі, не підтверджуються жодними доказами.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30 квітня 2024 року за №76809196.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30 квітня 2024 року за №76809196, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , Смілянською державною нотаріальною конторою 30 квітня 2024 року заведено спадкову справу №265/2024.
У вказаному Витязі відсутні будь-які відомості про осіб, які звернулися до Смілянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та із заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті останньої.
Відповідно до копії посвідки про народження серії НОМЕР_1 , складеної відділом актів громадянського стану с. Текліно Смілянського району Київської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - с. Текліно Київська область, є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого бюро ЗАГС м. Сміла Черкаської області 16 березня 1966 року, батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження - м. Сміла Черкаської області, є ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Смілянським міським відділом ЗАГС Черкаської області 19 червня 1993 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Сміла Черкаської області, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 19 червня 1993 року зроблено запис за №497.
Відповідно до листа №891/32.14-04.05 від 25 вересня 2024 року Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ , ОСОБА_1 повідомлено про те, що її заяву від 18 вересня 2024 року щодо витребування документа про шлюб тітки, зареєстрований на території російської федерації, та її народження, розглянуто. З огляду на зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, виконати заяву ОСОБА_1 в частині витребування документа про шлюб тітки, неможливо. Для отримання архівної довідки про народження тітки рекомендовано звернутися до Державного архіву Черкаської області, оскільки архів відділу має на зберіганні актові записи цивільного стану, починаючи з 1948 року і по теперішній час.
Свідок ОСОБА_9 надала показання про те, що з ОСОБА_1 вона знайома з самого дитинства та перебуває з нею у дружніх відносинах. Вона часто перебувала вдома у ОСОБА_1 , де на свята була присутня ОСОБА_2 , яка казала, що є рідною сестрою батька заявника ОСОБА_1 , а остання є її племінницею. Зазначила, що ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 та здійснила її поховання.
Свідок ОСОБА_10 надала показання про те, що заявниця ОСОБА_1 є її колегою по роботі, внаслідок чого вони тривалий час перебувають у дружніх відносинах. Стверджує, що вона неодноразово бачила тітку заявника, а саме ОСОБА_2 , коли остання приходила до неї на роботу, а також чула їх спілкування за допомогою мобільного телефону. Їй відомо, що ОСОБА_2 це сестра батька ОСОБА_1 .. Вказала, що спостерігала наявність між заявником та її тіткою тісних родинних відносин, заявник доглядала за тіткою. Їй відомо, що ОСОБА_2 померла у 2023 році та заявник її поховала.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
19 березня 2025 року від представника Смілянської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. У поданій заяві просив суд прийняти законне та обгрунтоване рішення відповідно до поданих документів та вимог чинного законодавства.
24 березня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Проте, оскільки будь-яких доказів на підтвердження даної обставини, ОСОБА_1 не надано, то така причина неявки не може бути визнана судом поважною.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вимог закону, обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення повною мірою відповідає.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частині першій статті 315 ЦПК України міститься перелік фактів, що мають юридичне значення, справи щодо яких розглядаються судом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється в судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки (постанова Верховного Суду від 06 грудня 2023 року в справі № 144/1842/21 (провадження № 61-8262св23)).
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, в такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в справі № 283/1742/21 (провадження №61-11547св22)).
Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Заявником у справі можуть, зокрема бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для них у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 посилалась на те, що встановлення факту родинних відносин має юридичне значення для реалізації її спадкового права.
На підтвердження факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була рідною тіткою заявниці по батькові, ОСОБА_1 було долучено Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копію посвідки про народження ОСОБА_4 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копії фотосвітлин та лист Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області про відмову щодо видачі документів. Крім того, на підтвердження вказаного факту заявниця просила викликати в судове засідання та допитати свідків.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши свідків і надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин у зв'язку із недоведеністю.
Суд правильно виходив із того, що зібраними у справі доказами не підтверджено спорідненість ОСОБА_2 з ОСОБА_1 .
При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявником ОСОБА_1 доведено, що її батьком є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідними братом та сестрою, матеріали справи не містять.
Крім того, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі - спадкодавець має прізвище ОСОБА_11 ; по батькові - ОСОБА_12 , що відрізняються від прізвища та по батькові батька заявниці. Разом з тим, з матеріалів справи не можливо встановити ні місце народження ОСОБА_2 , ні місце реєстрації нею шлюбу, ні самого факту реєстрації нею шлюбу, чи то зміни прізвища з інших підстав, а відтак і підстави вважати, що остання народилася на території Черкаської області, зареєструвала шлюб у російській федерації, відсутні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що свідоцтво про народження ОСОБА_2 та обидва свідоцтва про одруження тітки не збереглися, що підтверджується відповіддю Смілянського відділу державної реєстрації цивільного стану про те, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_13 ) народилась в 1930 році в УРСР с. Текліно та вивезена була дитиною до РСФСР де отримувала паспорт, двічі одружувалась та змінювала прізвище в РСФСР, а тому жодної інформації, на сьогоднішній день отримати неможливо щодо одруження та зміни прізвища, а тому звернення до державного архіву Черкаської області з метою отримання будь-якої інформації щодо зміни прізвища ОСОБА_5 не мають сенсу.
До апеляційної скарги були долучені ряд документів, зокрема: постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.11.2024, копію заповіту від 08.02.2013, копію заповіту від 23.03.2019, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію рішення Смілянського міського суду Черкаської області від 02 грудня 2003 року у справі № 2-1916/03, копії світлин та копію повідомлення з Державного архіву Черкаської області від 07.03.2025 №Р-8/05-08.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши долучені докази, колегія суддів встановила, що при зверненні до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 на підтвердження обгрунтування заяви ОСОБА_1 надала до суду копію свідоцтва про народження, та судом було встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_2 є ОСОБА_14 і вона є рідною сестрою ОСОБА_15 .
Згідно повідомлення з Державного архіву Черкаської області від 07.03.2025 №Р-8/05-08. адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що запис акту про народження гр. ОСОБА_13 ( ОСОБА_16 ) по с. Теклине Смілянського району Черкаської області за 1930 рік не виявлено. Перевірка проведена за 1928-1935 роки.
Інші долучені докази підтверджують той факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , народилася саме ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Теклине, Смілянського району і дошлюбне прізвище ОСОБА_2 не є ОСОБА_17 .
Інші передбачені законодавством документи, з яких можна було б достовірно встановити спорідненість ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , відсутні.
Із наведеного вбачається, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідною тіткою ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши надані суду письмові докази, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявницею ОСОБА_1 не було надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження того факту, що вона є рідною племінницею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Колегія суддів також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою по матері заявниці ОСОБА_1 , зважаючи на те, що згідно Заповіту від 19.03.2019, складеного ОСОБА_2 , остання заповіла все належне їй майно ОСОБА_3 .
При цьому, матеріали справи не містять доказів, чи є у ОСОБА_3 спадкоємці і чи зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (відмови від прийняття спадщини).
Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що до початку розгляду справи були подані клопотання про витребування витягу із спадкової справи із Смілянської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 , клопотання про допит свідків та клопотання про приєднання доказів, проте, судом було задоволено лише одне клопотання про допит свідків, а інші клопотання залишені без розгляду, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки у заяві про встановлення факту родинних відносин відсутні клопотання про витребування доказів та допит свідків.
Проте, 05.12.2024 ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_18 та клопотання про витребування із Смілянської державної нотаріальної контори Витягу з спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Згідно протоколу судового засідання та рішення суду першої інстанції від 17.12.2024 вбачається, що клопотання про виклик та допит свідків задоволено, свідки були вислухані в судовому засіданні та з урахуванням їх показів було прийнято рішення.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про витребування із Смілянської державної нотаріальної контори Витягу із спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що дане клопотання не було подано разом з заявою про встановлення родинних відносин і такі висновки суду першої інстанції є вірними та не спростовуються скаржником.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявниці із висновками суду і спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 258,374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Смілянська міська рада про встановлення факту родинних відносин - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова