Рівненський апеляційний суд
26 березня 2025 року м. Рівне
Справа № 571/1712/24
Провадження № 33/4815/36/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - Коробчук А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року, -
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на шість років.
З постанови суду слідує, що 04 серпня 2024 року о 22 год. 33 хв. водій ОСОБА_1 повторно протягом року, не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, керував транспортним засобом Renault «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Рокитне Сарненського району Рівненської області, та повторно протягом року керував вказаним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, і від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
У поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною, необгрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з'ясування всіх обставин події.
Доводить, що транспортним засобом не керував і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Відеозапис працівників поліції не містить інформації про зупинку його транспортного засобу під час руху та про складання адміністративних матеріалів відносно нього, і працівники поліції не пропонували йому проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, від проходження якого він не відмовлявся.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, і поновити строк на апеляційне оскарження постанови, пропущений з поважних причин, оскільки він не був присутній в судовому засіданні 02 жовтня 2024 року, а копію постанови суду отримано 12 жовтня 2024 року.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, пояснення адвоката Осики Ю.П, який не є представником ОСОБА_1 у даному провадженні, а здійснює його захист у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , показання інспектора СРПП відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Карповця Є.М, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п. 2.1 "а" ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП).
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №820137 від 04 серпня 2024 року (а.с. 4), довідки Відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області (а.с. 6), витягом з Інформаційного порталу НПУ «Адмінпрактика» (а.с. 7), постановою Бородянського районного суду Київської області від 15 березня 2024 року у справі №939/12/24, відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом працівників поліції підтверджується факт керування ОСОБА_1 04 серпня 2024 року о 22 год. 33 хв. транспортним засобом Renault «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Рокитне Сарненського району Рівненської області.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 15 березня 2024 року у справі №939/12/24 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п'ять років 06 місяців 24 дні. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказана постанова Бородянського районного суду Київської області від 15 березня 2024 року у справі №939/12/24 залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року, яка набрала законної сили.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що транспортний засіб Renault «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності його мамі - ОСОБА_2 . Заперечує, що він керував вказаним автомобілем 04 серпня 2024 року у другій половині дня, а був лише пасажиром, як заперечує і факт вживання алкоголю в цей день. Стверджує, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та складали адміністративні матеріали стосовно нього за його відсутності, а зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення паспортні дані стосуються іншої особи.
Поряд з цим, не заперечив, що протоколи складено стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає дійсності.
В ході апеляційного розгляду адвокат Осика Ю.П. зазначив, що є захисником Богданця Я.Ю. у кримінальному провадженні і в даному судовому провадженні представництва його інтересів не здійснює. Захисник не був на місці події, а приїхав у відділок поліції після затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України. На його думку, ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, адже чітко розмовляв і не мав ознак почервоніння обличчя.
Допитаний в ході апеляційного розгляду в якості свідка інспектор СРПП відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , будучи приведеним до присяги, показав, що 04 серпня 2024 року о 08 год. заступив на чергування в смт. Рокитне. Ввечері на лінію 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про те, що в кафе «Статус» відбувся кофлікт між заявником ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , який був у стані алкогольного сп'яніння. По прибутті на місце події він особисто бачив, як ОСОБА_1 сідав за кермо автомобіля Renault «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , і від'їжджав від кафе «Статус», а тому був зупинений. Під час розмови з ОСОБА_1 в нього вбачалися ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). ОСОБА_1 чітко усвідомлював, що він є працівником поліції, оскільки був у формі. ОСОБА_1 намагався втікати з місця зупинки і вдарив його кулаком в обличчя, у зв'язку з чим внесено дані до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Інспектор поліції ОСОБА_3 підтвердив, що неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 , з метою уникнення відповідальності, не давав відповіді на поставлені питання, натомість, вів себе зухвало, ображав його, як працівника поліції, ненормативною лексикою, відмовився підписувати складені на нього адміністративні матеріали. Така поведінка ОСОБА_1 була розцінена, як відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 було затримано та доставлено до відділення поліції № 2.
Інспектор також пояснив, що інформація, зазначена в протоколах, щодо ОСОБА_1 була взята з інформаційної бази Національної поліції України, оскільки ОСОБА_1 вже неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності у 2023 та 2024 роках за керування транспортними засобами без посвідчення водія, у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд бере до уваги показання інспектора поліції ОСОБА_3 , оскільки вони повністю узгоджуються з наявними у матеріалах справи доказами.
Будь-яких належних доказів на спростування факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Renault «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 04 серпня 2024 року за відсутності в нього посвідчення на право керування транспортними засобами ні до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду ним надано не було, а, відтак, на переконання апеляційного суду, наявні у матеріалах справи докази «поза розумним сумнівом» підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №850100 від 04 серпня 2024 року (а.с. 22), акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04 серпня 2024 року (а.с. 24), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Рокитнівська БЛІЛ» (а.с. 26), постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 вересня 2023 року у справі №755/13036/23 (а.с. 28-29), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції.
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 вересня 2023 року у справі №755/13036/23 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, яка набрала законної сили 13 лютого 2025 року.
Наявним у справі відеозаписом зафіксовано рух автомобіля Renault «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 04 серпня 2024 року та вихід із передніх дверей з водійської сторони ОСОБА_1 (відеофайли 0253, 0254). Самим апелянтом під час розмови з працівниками поліції не заперечувався факт керування ним транспортним засобом, а, відтак, його доводи про те, що він не керував вказаним автомобілем апеляційний суд не бере до уваги, оскільки факт керування транспортним засобом зафіксовано відеозаписом та підтверджується наданими в судовому засіданні апеляційного суду свідченнями інспектора поліції поліції ОСОБА_3 .
Доводи апелянта про те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння спростовано в ході розгляду його апеляційної скарги інспектором поліції Карповцем Є.М, який підтвердив, що від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю з порожнини рота, він агресивно себе поводив, ображав працівників поліції нецензурною лайкою.
Також відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він не давав ствердної відповіді, постійно перебиваючи пропозиції пройти огляд своїми репліками (відеофайл NOR 1724).
Наведені обставини було підтверджено в судовому засіданні інспектором поліції Карповцем Є.М, який наголосив, що неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 уникав відповіді і не реагував на такі пропозиції.
Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від огляду, з чим погоджується і апеляційний суд.
Апеляційний суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 про те, що адміністративні матеріали були складені за його відсутності, оскільки інспектор поліції Карповець Є.М. надав пояснення, що апелянт відмовився їх підписувати.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.
Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська