Справа № 344/17787/24
Провадження № 33/4808/89/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.
Суддя-доповідач Васильєв
28 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,-
встановив:
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На вказане рішення суду 13.12.2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій він просив скасувати постанову суду та закрити провадження у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення.
На даний час ОСОБА_1 подано заяву про залишення його апеляційної скарги без розгляду в якій останній, керуючись ст.268 КУпАП просить залишити апеляційну скаргу без розгляду.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився та не повідомив про причини неявки, що унеможливлю з'ясування його правової позиції щодо подальшої долі його апеляційної скарги та розуміння правових наслідків щодо можливості закриття апеляційного провадження.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ст.268 КУпАП передбачені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, вищевказана норма закону не містить даних щодо можливості прийняття апеляційним судом рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Так, відповідно до ч.2 ст.7 і ст.294 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд повинен створити сторонам такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, в зв'язку з чим сторони самі вирішують який спосіб захисту їх інтересів є найбільш ефективним та використовують надані їм законом права на свій власний розсуд.
За таких обставин, апеляційний суд неодноразово вказував на те, що особа, яка подала апеляційну скаргу є вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених законом та повинна мати право відмовитися від апеляційної скарги до закінчення апеляційного розгляду. При цьому, суд повинен переконатись в тому, що апелянт діє добровільно та свідомо і розуміє правові наслідки поданої ним заяви про відмову від апеляційної скарги у вигляді закриття апеляційного провадження та набуття законної сили рішення суду, яке було оскаржено ним в апеляційному порядку.
Подання апелянтом заяви про відмову від апеляційної скарги є правовою підставою для закриття апеляційного провадження. Разом з тим, подання заяви про залишення апеляційної скарги без розгляду не має правових підстав для закриття апеляційного провадження.
За таких обставин необхідно відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Вищевказане рішення не позбавляє можливості ОСОБА_1 подати відповідну заяву про відмову від апеляційної скарги за умови, що він розуміє правові наслідки подання такої заяви у вигляді закриття апеляційного провадження та набуття законної сили постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про залишення його апеляційної скарги на постанову Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 03 грудня 2024 року без розгляду.
З метою забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції відкласти розгляд провадження на 25 квітня 2025 року на 10 год. 30 хв.
Направити копію постанови суду ОСОБА_1 для відома.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв