Справа № 347/660/24
Провадження № 22-ц/4808/322/25
Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.
Суддя-доповідач Пнівчук
26 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Девляшевського В.А., Томин О.О.
з участю секретаря Кузнєцова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 18 грудня 2024 року, в складі судді Кіцули Ю.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яблунівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що не знав про існування заповіту від 04.11.2008 року складеного на його користь. Про заповіт дізнався в березні 2024 року, коли приїхав з смт. Богородчан (де проживає) в хату діда в селі Середній Березів та серед документів знайшов заповіт.
При зверненні з заявою до приватного нотаріуса, йому було повідомлено про пропуск ним встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини і рекомендовано звернутись до суду з позовом для встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що необізнаність його як спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Просив визнати причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними і визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном на 2 місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Косівського районного суду від 18 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що померлий ОСОБА_4 після складання заповіту на його користь від 04.11.2008 року зробив нове заповітне розпорядження 09.04.2009 року, згідно якого своїми спадкоємцями вказав інших осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не позивача ОСОБА_1 . Суд зазначив, що позивач не може бути спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за заповітом, оскільки у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1254 ЦК України, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
З таким висновком суду апелянт не погоджується, вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, вказавши про те, що він не може бути спадкоємцем померлого за заповітом посвідченим на його користь 04.11.2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Судом не досліджено як саме спадкодавець розпорядився належним йому майном, враховуючи, що за заповітом від 09.04.2009 року, брату ОСОБА_2 залишено житловий будинок АДРЕСА_1 на присілку «Залунга» та земельну ділянку, яка знаходиться біля цього будинку на присілку «Залунга» в с. Середній Березів, а також грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку, батькові ОСОБА_6 , 1951 р.н., залишено грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку 6345/025.
Однак, спадкове майно померлого ОСОБА_4 , складається з житлового будинку АДРЕСА_2 , площею 55.4 кв. м., літньої кухні площею 68.3 кв.м. та інших господарських будівель площею 195 кв. м., земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_3 , площею 0,2500 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в Івано-Франківській області, Косівський район, с. Середній Березів присілок Царинка, кадастровий номер 2623686501:01:002:0149, земельна ділянка, площею 0.3754 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована в Івано-Франківській області, Косівський район, с. Середній Березів, кадастровий номер 2623686501:01:002:0150, земельна ділянка, площею 0.2249 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована в Івано-Франківській області, Косівський район, с. Середній Березів, кадастровий номер 2623686501:01:002:2024.
Крім того, грошові вклади у кожному із заповітів є різними. У заповіті від 09.04.2009 року вказано, що грошові вклали знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку 345/025, а в заповіті від 04.11.2008 року у відділенні Ощадбанку №6445/028, при цьому номери рахунків також є різними.
Тобто, суд розглядаючи вимогу про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не міг вирішувати питання належності майна у заповітах.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов?язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Тобто, суд з власної ініціативи міг вирішити питання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь яких посвічується заповіт від 09.04.2009 року.
Що стосується пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то підставами для поновлення такого серед іншого є необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.
Вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини і суд мав виходити з обгрунтованості заявленого позову та наявності правових підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26.02.2025 року до участі у розгляді справи залучено до участі в справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник Яблунівської селищної ради Косівського району у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслали заяву про розгляд справи без їх участі.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких визнали доводи апеляційної скарги, просили здійснювати розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_7 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що померлий ОСОБА_4 після складання заповіту на користь позивача ОСОБА_1 04.11.2008 року зробив нове заповідальне розпорядження 09.04.2009 року, згідно якого своїми спадкоємцями вказав інших осіб, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому у відповідності до вимог ч.3 ст.1254 ЦК України позивач не може бути спадкоємцем померлого, оскільки кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед тим.
З таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 10.07.2023 року, актовий запис №85, - ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5)
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_4 (а.с.6-7).
Згідно копії довідки виданої виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради за №62 від 14.03.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_3 . У будинку на день смерті ОСОБА_4 , крім померлого, ніхто не був зареєстрований. Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався у виконавчому комітеті Середньоберезівської сільської ради 04.11.2008 року за реєстровим №182 у спадковому реєстрі 46031283, який не змінений і не скасований (а.с.9).
Відповідно до копії заповіту від 04.11.2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Середньоберезівської сільської ради Урбанович Є.М. та зареєстрованого у реєстрі за №182, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 все своє майно, де б воно не було, і з чого б не складалось та належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні ощадбанку №6345/028 по рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 - заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого 07.06.1962 року, спадкодавець ОСОБА_4 записаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11).
Відповідно до роз'яснення від 14 березня 2024 року №151/01-16, наданого приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М., ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про продовження строку для прийняття спадщини за законом після смерті дідуся ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Відповідно до копії повідомлення приватного нотаріуса Косівського РНО Маркуц У.М. від 12.09.2024 року за №410/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею станом на 12.09.2024 року не була заведена, а відповідно немає даних про коло спадкоємців (а.с.51), що також підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 12.09.2024 року (а.с.53).
Згідно копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), за заповідачем ОСОБА_4 посвідчено два заповіти: заповіт від 04.11.2008 року за №182, зареєстрований 12.12.2008 року (статус чинний) та заповіт від 09.04.2009 року за №2 зареєстрований 11.06.2009 року (статус чинний) (а.с.55-56).
Відповідно до копії заповіту від 04.11.2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Середньоберезівської сільської ради Урбанович Є.М. та зареєстрованого у реєстрі за №182, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 все своє майно, де б воно не було, і з чого б не складалось та належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні ощадбанку №6345/028 по рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 - заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).
Відповідно до копії заповіту від 09.04.2009 року посвідченого секретарем виконкому Середньоберезівської сільської ради Урбанович Є.М., - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зробив наступне заповітне розпорядження:
- належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 на присілку Залунга, та земельну ділянку, яка знаходиться біля цього будинку на присілку Залунга в с. Середній Березів, а також належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку №6345/025 по рахунках № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 і відкриті на підставі них інші рахунки з процентами та компенсаційними нарахуваннями - заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку №6345/025 по рахунках № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 і відкриті на підставі них інші рахунки з процентами та компенсаційними нарахуваннями - заповів ОСОБА_3 , 1951 р.н. (а.с.76).
Позивач ОСОБА_1 пред'явив позов про визначення додаткового строку для для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 , посилаючись на те, що про складений на його ім'я заповіт дізнався у березні 2024 року, а відтак пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред'явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що не був обізнаний про наявність заповіту, про дані обставини йому стало відомо лише в березні 2024 року, коли приїхав в хату покійного діда в с. Середній Березів, де серед документів знайшов заповіт на своє ім'я.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи питання про поважність причини пропуску позивачкою строку прийняття спадщини, суд першої інстанції застосував правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, відповідно до яких необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.
Зібраними доказами в справі встановлено факт необізнаності позивача про складений ОСОБА_4 на його користь 04.11.2008 року заповіт. Позивач не є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 , а відтак колегія суддів приходить до висновку, що необізнаність ОСОБА_1 про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів також зауважує, що згідно повідомлення приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М. від 06 липня 2024 року встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 06 липня 2024 року не заведена.
Спадкоємці за заповітом від 09.04.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не зверталися.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26.02.2025 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, які у своїх письмових заявах не заперечили щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Матеріалами справи встановлено, що за заповітом від 04.11.2008 року, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було, і з чого б не складалось та належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні ощадбанку №6345/028 по рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 - заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно заповіту від 09.04.2009 року ОСОБА_4 зробив заповітне розпорядження за яким належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 на присілку Залунга, та земельну ділянку, яка знаходиться біля цього будинку на присілку Залунга в с. Середній Березів, а також належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку №6345/025 по рахунках № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 і відкриті на підставі них інші рахунки з процентами та компенсаційними нарахуваннями - заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; належні йому грошові вклади з процентами та компенсаційними нарахуваннями, які знаходяться в Яблунівському відділенні Ощадбанку №6345/025 по рахунках № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 і відкриті на підставі них інші рахунки з процентами та компенсаційними нарахуваннями - заповів ОСОБА_3 , 1951 р.н.
Аналізуючи зміст складених ОСОБА_4 заповітів, колегія суддів приходить до висновку, що спадкове майно зазначене у заповіті від 09.04.2009 року не є тотожним спадковому майно яке вказано у заповіті від 04.11.2008 року складеному на користь позивача.
Крім того, до апеляційної скарги позивачем долучено докази про те, що спадкове майно померлого ОСОБА_4 , складається з житлового будинку АДРЕСА_2 , площею 55.4 кв. м., літньої кухні площею 68.3 кв.м. та інших господарських будівель площею 195 кв. м., земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_3 , площею 0,2500 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в Івано-Франківській області, Косівський район, с. Середній Березів присілок Царинка, кадастровий номер 2623686501:01:002:0149, земельна ділянка, площею 0.3754 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована в Івано-Франківській області, Косівський район, с. Середній Березів, кадастровий номер 2623686501:01:002:0150, земельна ділянка, площею 0.2249 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована в Івано-Франківській області, Косівський район, с. Середній Березів, кадастровий номер 2623686501:01:002:2024.
Частиною 2 ст. 1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
З огляду на визначений обсяг спадкового майна у заповітах складених ОСОБА_4 на користь позивача та третіх осіб, відсутні підстави для висновку про те, що заповіт складений пізніше скасовує попередній заповіт повністю.
Таким чином висновок суду про те, що померлий ОСОБА_4 після складання заповіту на користь позивача ОСОБА_1 04.11.2008 року зробив нове заповідальне розпорядження 09.04.2009 року, згідно якого своїми спадкоємцями вказав інших осіб, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому позивач не може бути спадкоємцем померлого є необґрунтованим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України зазначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції не дав належної правової оцінки зібраним доказам у справі та постановив рішення з порушенням вимог норм матеріального права, то постановлене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Косівського районного суду від 18 грудня 2024 року скасувати та постановити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого АДРЕСА_4 ) додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 березня 2025 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: В.А. Девляшевський
О.О. Томин
.