Справа № 344/2922/25
Провадження № 22-ц/4808/641/25
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
28 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача: Василишин Л. В.,
суддів: Максюти І. О., Томин О. О.,
ознайомившись із апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - Іваніва Олега Вікторовича на рішення Івано-Франківського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 13 березня 2025 року,
Рішенням Івано-Франківського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 13 березня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно за законом.
27 березня 2025 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - Іванів О. В. через підсистему «Електронний Суд» подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. На підтвердження своїх повноважень Іванів О. В. до апеляційної скарги додав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 21 лютого 2022 року, у якому зазначено, що керівником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області є Панас З. М., а також довіреність у порядку передоручення від 12 травня 2022 року.
Подана апеляційна скарга не може бути прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК).
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).
За змістом апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів Іванів О. В. не є керівником ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. У такому разі його повноваження діяти від імені ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що Іванів О. В. має право діяти у порядку самопредставництва ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на підставі саме вказаних актів.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23 та від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за правилами самопредставництва, Іванів О. В. не надав. Входження до кола власне трудових обов'язків Іваніва О. В. здійснення самопредставництва ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не підтверджено.
Надані Іванівим О. В. витяг з ЄДР та довіреність не засвідчують наявність у нього трудових відносин із ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та входження до кола саме його трудових обов'язків здійснення самопредставництва цієї юридичної особи.
Відповідно до пункту першого частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки апеляційну скаргу підписала особа, яка не мала права її підписувати, цю скаргу необхідно повернути.
Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - Іваніва Олега Вікторовича на рішення Івано-Франківського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 13 березня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: І. О. Максюта
О. О. Томин