Справа № 161/22897/24 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/436/25 Доповідач: Киця С. I.
27 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Трикош Н. І.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року
Позивач ОСОБА_1 у грудні 2024 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року в цій справі позов задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 27 липня 2018 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Волинської області, актовий запис № 943, розірвано.
До Волинського апеляційного суду 06 березня 2025 року надійшла апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 , подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року в цій справі. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 вказувала, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що подружжя більше часу проживає разом, а суперечки якщо і відбуваються, то є короткостроковими; вони знаходять порозуміння між собою. Відповідач зрідка проживає у своєї матері. Заява про визнання нею позовних вимог була написана під психологічним тиском позивача та коли вона перебувала у пригніченому психоемоційному стані, пов'язаному із процесом розлучення. Просила скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року в цій справі.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 06 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження в цій справі за апеляційною скаргою відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні Волинського апеляційного суду 27 березня 2025 року подав заяву про відмову від позову.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 вищезазначену відмову від позову підтримав, просив задовольнити його заяву. Відповідач ОСОБА_2 просила заяву позивача задовольнити.
Вивчивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що заява позивача про відмову від позову підлягає прийняттю з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
За пунктом 4 частини першою та частиною другою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною другою статі 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відмова позивача ОСОБА_1 від позову відповідає вимогам статті 206 ЦПК України.
Апеляційним судом роз'яснено позивачу наслідки відмови від позову, передбачені статтею 256 ЦПК України. Позивачу наслідки відмови від позову відомі та зрозумілі.
Обставин, які б свідчили про неможливість прийняття відмови позивача ОСОБА_1 від позову, судом не встановлено.
Колегія суддів прийшла до висновку, що необхідно прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову, визнати нечинним рішення суду першої інстанції в цій справі і провадження у справі закрити.
Керуючись ст. ст. 206, 255, 373, 374, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Визнати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2025 року в цій справі нечинним та закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до суду касаційної скарги.
Головуючий - суддя
Судді