24.03.2025 Справа № 756/13327/23
Провадження № 2/756/195/25
Справа № 756/13327/25
24 березня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , який діє у свої інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, шляхом вселення,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , який діє у свої інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, шляхом вселення.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення первісної позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд (зокрема, рішення Європейського суду з прав людини в справах "Пономарьов проти України" та "Мушта проти України"), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У призначені підготовчі судові засідання, що відбулись 07.08.2024, 11.11.2024 та у судові засідання, що відбулись 27.02.2025 та 24.03.2025 року ОСОБА_1 та його представник Дем'яненко В.П. не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання судових повісток до їх електронного кабінету.
При цьому, 11.11.2024 та 26.02.2025 ОСОБА_1 надіслано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із лікуванням за кордоном. В той же час, доказів зазначеного ОСОБА_1 не надає, у зв'язку із чим суд визнає причину неявки позивача за первісним позовом у судове засідання, призначене на 27.02.2025 неповажною. Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Дем'яненко Василь Петрович у судові засідання також не з'являвся, заяв про відкладення чи розгляд справи без його участі не подавав.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що позивач та його представник у судове засідання повторно не прибули, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причина неявки позивача за первісним позовом у попереднє судове засідання визнана судом неповажною, інших заяв про відкладення судових засідань чи розгляд справи у їх відсутність не подавали, суд дійшов висновку про залишення первісної позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 257, 260, 261 та 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заявник має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя