Справа №:2-125
Провадження №: 8/755/2/25
"28" березня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Харківського районного суду м. Києва від 19.12.1997 року по цивільній справі № 2-125 за позовом ОСОБА_2 до Харківської райдержадміністрації м. Києва, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку ,-
Заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою перегляд рішення Харківського районного суду м. Києва від 19.12.1997 року по цивільній справі № 2-125 за позовом ОСОБА_2 до Харківської райдержадміністрації м. Києва, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку та просить суд рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В своїй заяві заявник посилається та п.3 ч.2 ст. 423 ЦПК та п.2 ч.2 ст. 424 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 року заяву передано в провадження судді Арапіної Н.Є.
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду м.Києва № 166 від 19.03.2025 року справу передано на повторний автоматизований розподіл у зв'язку з неможливістю суддею Арапіною Н.Є. продовжувати розгляд справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 року заяву передано в провадження судді Яровенко Н.О.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Так, відповідно до положень п.3 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Вимогами ч.2 ст.424 ЦПК України передбачено, що з урахуванням приписів ч.1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч.3 ст.424 ЦПК України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Із матеріалів справи № 2-125 вбачається, що рішення Харківського районного суду м.Києва у справі № 2-125 від 19.12.1997 року набрало законної сили 02.06.1998 року.
З заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся 24.07.2024 року, тобто за межами десятирічного строку, встановленого ч.2 ст.424 ЦПК України.
Отже, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була пред'явлена до суду з пропуском установленого процесуальним законом десятирічного строку з дня набрання рішенням законної сили, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для відкриття провадження за зазначеною заявою.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року « Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що встановлений трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 424 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Дана позиція суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі N 2-747/11, провадження N 61-17738св23.
З практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круїз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом тому, що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулюванню з боку держави.
За вказаних обставин, вважаю за доцільне відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19.12.1997 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 423-427 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Харківського районного суду м. Києва від 19.12.1997 року по цивільній справі № 2-125 за позовом ОСОБА_2 до Харківської райдержадміністрації м. Києва, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Копію ухвали направити заявнику.
Суддя Н.О.Яровенко