КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/901/25
Провадження № 1-кп/552/490/25
28.03.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження № 12024170430001189 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівки Полтавської області, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
встановив:
Кримінальне провадження пiдсудне Київському районному суду м. Полтави.
Пiдстав для його закриття, зупинення або повернення немає.
Обвинувальний акт складено вiдповiдно до вимог кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин дане провадження може бути призначене до судового розгляду.
До суду від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання, у якому він просить повернути заставодавцю внесену заставу у розмірі 242240 грн., сплачені 07.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.12.2024.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею та такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Зазначає, що у відповідності до ст.. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.
Вважає, що строк дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.12.2024 закінчився 28.02.2025, за його продовженням прокурор у порядку КПК України не звертався.
У судовому засіданні захисник своє клопотання підтримав, зазначив, що існують законодавчо визначені підстави для повернення застави.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання та зазначив, що застава не є строковим запобіжним заходом, вимоги захисника є безпідставними, тому просив суд відмовити в задоволенні клопотання.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, приходить до наступного.
Так, розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава є одними із видів запобіжних заходів.
Водночас ч. 1 ст. 182 КПК Ураїни передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМ України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.12.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, яку на виконання ухвали внесено 07.01.2025.
Суд відхиляє доводи захисника щодо закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді застави 28.02.2025.
Аналіз положень ст. 176, 182, 196, 200, 201, 201-1, 203, 331 КПК України дає підстави стверджувати, що застава є безстроковим запобіжним заходом та її дія може припинитись лише внаслідок звернення в дохід держави, скасування або зміни такого запобіжного заходу на інший.
Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Тобто кримінальне процесуальне законодавство не передбачає такої підстави для повернення застави як закінчення строку дії обов'язків, покладених на особу в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд звертає увагу, що застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим не лише тих процесуальних обов'язків, покладених на них на певний строк відповідно до положень ст. 194 КПК України, у зв'язку із застосування запобіжного заходу, але й тих, що визначені ст. 42 цього Кодексу та діють протягом всього кримінального провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається захисник, не є підставою для повернення застави, а тому в задоволенні клопотання захисник обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 182, КПК України, -
ухвалив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у вiдкритому судовому засiданнi в примiщеннi Київського районного суду м. Полтави о 14 год. 30 хв. 23 квітня 2025 року.
У задоволенні клопотання захисник обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про повернення застави відмовити.
Ухвала оскарженню не пiдлягає.
Головуючий ОСОБА_1