Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/2624/25
Провадження № 2-н/357/578/25
28 березня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування,
24.02.2025 заявник звернувся до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв'язку (зареєстрована судом 27.02.2025), обґрунтовуючи її тим, що боржник ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх зобов'язань щодо оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Тому, заявник просив суд видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість за послуги постачання теплової енергії, яка виникла у період з 01.10.2021 по 01.02.2025 у в розмірі 39699,89 грн, суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 3636,38 грн, три відсотки річних в розмірі 689,71 грн, нараховані за період з 01.10.2021 по 01.02.2022 та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 11292,31 грн, три відсотки річних в розмірі 3220,33 грн нараховані за період з 01.01.2024 по 01.02.2025 та витрати на оплату судового збору в розмірі 302,80 грн.
25.03.2025 судом отримано відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника, яка передана судді 26.03.2025.
Суд, оглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, до заяви про видачу судового наказу заявником додано розрахунковий лист абонента особовий рахунок № НОМЕР_1 , з якої вбачається, що заборгованість в розмірі 36699,89 грн виникла за період з 01.10.2021 по 01.02.2025.
Отже, з вказаного розрахунку вбачається, що частина вимог заявлена з пропуском позовної давності.
Пунктом сьомим частини першої статті 168 ЦПК України передбачено, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті.
Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності).
Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності цивільного судочинства (ст. 11, 19 ЦПК України).
Крім того, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Отже, суд приходить до висновку про відмову Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, зокрема, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 163 - 166 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала складена 28.03.2025.
Суддя О. В. Бондаренко