Справа № 357/3840/25
3/357/2150/25
27.03.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.08.2015 Дарницьким РВ ГУ ДМС України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18.03.2025 близько 15:40 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 психологічного, економічного та фізичного характеру, що виражалось у відбиранні телефону, цькуванні, побитті. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328815 від 18.03.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення, причини своєї неявки суд не повідомив.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328815 від 18.03.2025;
терміновим заборонним приписом стосовно ОСОБА_1 від 18.03.2025;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 18.03.2025, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника середній;
письмовою заявою ОСОБА_2 від 18.03.2025, відповідно до якої вона просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що останній вчиняє домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.03.2025, відповідно до яких 18.03.2025 вона намагалася вийти з дому щоб провідати доньку, а також втікаючи від психологічного насильства від її чоловіка ОСОБА_1 , що виражалося у боулінгу, приниженні гідності, а також фізичному утриманні силою, звинуваченнях у ряді власних злочинів, яких вона не скоювала і про які до певного часу взагалі не знала. Також не давав можливості самостійно викликати поліцію, відбираючи телефон та речі, погрожував позбавленням батьківських прав, в неадекватному стані бився головою об стіну, сказавши, що в цьому будуть вважати винною її. При спробі покликати на допомогу почав її бити. До сьогоднішніх подій регулярно приводив компанії, які заважали сусідам відпочивати, доводив її до істеричного стану маніпуляціями, ламав меблі, примушував вживати наркотичні речовини з ним замість звернення до спеціалістів, не давав можливості нормального лікування в невропатолога та психіатра, маніпулюючи їхніми дітьми, до яких також вчинялося насильство.;
відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини, що викладені в протоколі.
Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адмінправопорушення, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (цькування), фізичного характеру (побиття), економічного характеру (відбирання телефону), внаслідок чого було завдано шкоди фізичному та психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного ОСОБА_1 , відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих його відповідальність обставин, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та попередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328815 від 18.03.2025 ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, як встановлено із переглянутого в судовому засіданні відеозапису із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже працюють соціальні служби.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність необхідності направлення ОСОБА_1 , на проходження програми для кривдників.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА