Справа № 202/985/25
Провадження № 2/202/2075/2025
Іменем України
27 березня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Дребот І.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову представник ТОВ «Бізнес Позика» зазначає, що 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 25.01.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту. 25.01.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1300, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Сторонами відповідно до умов Договору кредиту погоджено, що Кредит надається строком на 24 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою. Сторони в п. 3 Договору кредиту, погоджено «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення Позичальником платежів. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, тому у боржника станом на 14.01.2025 року утворилась заборгованість за договором № 487680-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2024 року в розмірі 65145,44 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 47895,44 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 2250,00 грн.
Вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. ТОВ «Бізнес Позика» просило стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою судді від 03.02.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.
Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 25.01.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту. 25.01.2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1300, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 25.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 487680-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Сторонами відповідно до умов Договору кредиту погоджено, що Кредит надається строком на 24 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою. Сторони в п. 3 Договору кредиту, погоджено «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення Позичальником платежів. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, тому у боржника станом на 14.01.2025 року утворилась заборгованість за договором № 487680-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2024 року в розмірі 65145,44 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 47895,44 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 2250,00 грн.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 перед заповненням заявки та до укладання договору самостійно ознайомився з інформацією про умови кредитування, розміщеній на сайті позивача, після чого заповнив заявку, тим самим зареєструвавшись в ІТС та створивши Особистий кабінет (після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна Особистого кабінету, тобто за номером мобільного телефону, зазначеного ОСОБА_1 і одноразового ідентифікатора), доступ до якого присутній лише у споживача, а не кредитодавця.
При реєстрації та вході в Особистий кабінет позичальника при укладенні договору відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_1 та електронну пошту, що підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи. Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним Договором № 487680-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2024 року станом на 14.01.2025 року у розмірі 65145,44 грн..
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. 00 коп.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом третім частини другої статті 141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов банку задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі, тобто в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф.411, ЄДРПОУ - 41084239) заборгованість за кредитним Договором № 487680-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2024 року станом на 14.01.2025 року у розмірі 65145,44 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 47895,44 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 2250,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Я. Дребот