Справа № 212/2279/24
2/212/97/25
26 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., представника позивача Кучерявої С.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за типовим договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» та стягнення моральної шкоди,-
28 лютого 2024 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся з первісним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач) в якому просив стягнути з останньої заборгованість за спожиту теплову енергію за Типовим договором № 2005/жб від 01.11.2021 року за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 року по 31.03.2023 рік у розмірі 75 578,76 грн., 3% річних у розмірі 3335,80 грн., суму індексу інфляції у розмірі 12 572,71 гривень, пеню у розмірі 4059,52 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 123,48 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником теплової енергії (централізованого опалення) за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 . Згідно з показаннями приладу комерційного обліку відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період з 01.12.2021 року по 31.03.2023 рік за Типовим договором № 2005/жб відповідачем було спожито теплову енергію у розмірі 14,59 Гкал на загальну суму 75 578,76 грн., а також надано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 123,24 грн. Відповідач не виконувала свої грошові зобов'язання внаслідок чого утворилась заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 75 578,76 грн. та внаслідок порушення нею своїх грошових зобов'язань нараховано пеню у розмірі 4059,52 грн, інфляційні витрати у розмірі 12 572,71 грн., 3% річних у розмірі 3335,80 грн. Оскільки відповідач не здійснює у повному обсязі оплату за отримані послуги позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 27 березня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24 квітня 2024 року.
11 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов. Обґрунтовуючи відзив, зазначає, що заперечує проти заявлено позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, в той час як є докази, які свідчать про незаконність та необґрунтованість вимог позивача, надання неправдивих відомостей та фальшивих доказів. Розрахунок заборгованості наданий позивачем не підписаний ним чи його представником, а також відсутня печатка організації і як наслідок такий документ не може бути належним та допустимим доказом. Зауважує, що Типовий договір № 2005/жб від 01.11.2021 року вона з 16.10.2019 року по сьогодення не укладала, не підписувала та ніколи його не отримувала. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Також, 11 квітня 2024 року відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначила, що АТ «Криворізька теплоцентраль» в рахунок обґрунтування розміру заборгованості по оплаті за теплову енергію, яка станом на квітень 2024 року складає 75 578,76 грн., 3% річних у розмірі 3335,80 грн., суму індексу інфляції у розмірі 12 572,71 гривень, пеню у розмірі 4059,52 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 123,48 грн, посилається на розрахунок такої заборгованості, який є необґрунтованим. Зазначає, що Типовий договір № 2005/жб від 01.11.2021 року вона з 16.10.2019 року по сьогодення не укладала, не підписувала та ніколи його не отримувала.
Звертає увагу суду на те, що АТ «Криворізька теплоцентраль» у серпні 2021 року уже зверталось до Жовтневого суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із аналогічним позовом до відповідача ОСОБА_1 12 січня 2023 року рішенням Жовтневого суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 212/7275/21, провадження № 2/212/301/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль». 22 травня 2023 року Дніпровський апеляційний суд у провадженні № 22-ц/803/3838/23 розглянув апеляційну скаргу АТ «Криворізька теплоцентраль» та відмовив у задоволенні вказаної апеляційної скарги та рішення суду залишив без змін. АТ «Криворізька теплоцентраль» подали касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду та 19.07.2023 року Перша судова палата Касаційного цивільного суду Верховного суду у провадженні № 61-9755ск23 винесла ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. Позивач за зустріним позовом вважає, що АТ «Криворізька теплоцентраль» зловживає процесуальними правами оскільки Типовий договір № 2005/жб від 01.11.2021 року на який посилається АТ «Криворізька теплоцентраль» за період з 16.10.2019 року по 27.04.2024 року за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 , власником якого ОСОБА_1 є з 16.10.2019 року нею як власником майна не укладався. Зазначає, що у вище вказаному нежитловому приміщенні відсутня теплова комунікація, що підтверджено рішенням Жовтневого суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 212/7275/21 від 12.01.2023 року, а також постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.05.2023 року. Відсутність обладнання у вигляді газопроводу та опалення будь-якого виду у приміщенні також підтверджується технічним паспортом на групу нежитлових приміщень від 20.08.2021 року, актом обстеження побутових умов нежитлового приміщення від 20.10.2019 року.
ОСОБА_1 вказує, що діями відповідача за зустрічним позовом їй завдано моральної шкоди, адже АТ «Криворізька теплоцентраль» умисно зі своєю користю подає позовну заяву до суду про стягнення заборгованості. Просить суд відмовити АТ «Криворізька теплоцентраль» у задоволенні позову, а також визнати протиправними дії позивача за первісним позовом про подання незаконного та необґрунтованого позову про стягнення заборгованості, стягнути з АТ «Криворізька теплоцентраль» моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн. та судові витрати покласти на АТ «Криворізька теплоцентраль».
30 квітня 2024 року позивачем за первісним позовом подано відповідь на відзив відповідно до якого зазначає, що позивачу у 2013 році було передано інформацію від власника теплових мереж про те, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є таким, що споживає теплову енергію. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. КПТМ «Криворіжтепломережа» разом з іншими споживачами, передало позивачу вище вказаний об'єкт теплопостачання із тепловим навантаженням - 0,001 Гкал/год. Позивач у даній ситуації є виконавцем послуги з постачання теплової енергії тепловими мережами КПТМ «Криворіжтепломережа», які були передані йому в господарське відання задля постачання теплової енергії споживачам. Інформація про споживачів та про наявність/відсутність мереж централізованого опалення в тому чи іншому приміщенні була надана саме КПТМ «Криворіжтепломережа», тому саме відповідач має надати належний первинний документ, який спростовує факт наявності будь-коли в його приміщенні мереж централізованого опалення і що вимога щодо дотримання ним порядку відключення є протизаконною.
Ухвалою суду від 17 липня 2024 року було об'єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» та стягнення моральної шкоди із первісним позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за типовим договором.
02 серпня 2024 року представником відповідача за зустрічним позовом подано до суду відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву, АТ «Криворізька теплоцентраль» заперечує проти задоволення зустрічного позову у повному обсязі. Вказує, що предметом розгляду справи № 212/7275/21 було стягнення заборгованості за період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року у розмірі 6875,62 грн. Судом було відмовлено у задоволенні вказаного позову у зв'язку з тим, що позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження застосованих у розрахунку заборгованості показників договірного навантаження, коефіцієнтів фактичного щомісячного опалення, а також застосованих щомісячних тарифів на теплову енергію у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити правомірність та правильність здійсненого розрахунку. Відтак, звертаючись до суду АТ «Криворізька теплоцентраль» реалізовує надані йому законодавством права, а отже це не є протиправною поведінкою.
25 листопада 2024 року представником позивача-відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» подано пояснення по справі. Відповідно до витягу зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.01.2008 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.10.2019 року нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у період з 28.11.2017 року по 15.10.2019 року належало ОСОБА_2 , а з 16.10.2019 року ОСОБА_1 . 18.09.2013 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до ДП «Криворізька теплоцентраль» із заявкою на укладання договору на постачання теплової енергії в гарячій водій за вище вказаною адресою. 08.10.2013 року між ФОП ОСОБА_2 та ДП «Криворізька теплоцентраль» було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. 26.06.2019 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до позивача-відповідача із листом-попередженням про відмову від послуг, скасування договору на постачання теплової енергії в гарячій водій за вище вказаною адресою. 10.07.2019 року АТ «Криворізька теплоцентраль» надало відповідь, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. В подальшому, 26.10.2020 року представниками АТ «Криворізька теплоцентраль» було складено акт щодо самовільного втручання в діючі системи теплопостачання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, опалювальні прилади відсутні. Отже, наведені обставини підтверджують факт, що опалення приміщення за вище вказаною адресою, яке знаходиться у багатоквартирному будинку, здійснюється через внутрішньо будинкові системи опалення, які є єдиними та нерозривними з системою приміщення відповідача.
Представник позивача-відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» Кучерява С.О. у судовому засіданні підтримала первісну позовну заяву, просила її задовольнити, з підстав викладених у позові. Зустрічну позовну заяву не визнала, просила відмовити у її задоволенні з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Відповідач-позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» заперечувала у повному обсязі. Зустрічний позов підтримала, просила його задовольнити та надала пояснення, аналогічні викладеним у зустрічному позові.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль», а саме об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. (а.с.9).
Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку за адресою нежитлового приміщення: АДРЕСА_1 є позивач - відповідач АТ «Криворізька теплоцентраль».
Відповідачу-позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення в будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування № 1124, посвідченого 16 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кноль О.А., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 265585323 від 13 липня 2021 року.( а.с. 10).
Згідно розрахунку обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 згідно договору № 2005/жб від 01.11.2021 року на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 за період з грудня 2021 року по березень 2023 рокувідповідачу було поставлено теплову енергію у загальній кількості 14,59 Гкал на суму 75 578,76 грн.(а.с. 76)
Згідно актів у період з 27.10.2021 року по 23.03.2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 , подавався теплоносій, (а.с.17-20).
Як вбачається із копії технічного паспорту на групу нежитлових приміщень № 41 вулиця ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , встановлено, що загальна площа нежитлового приміщення АДРЕСА_2 становить 101,7 кв.м., приміщення вбудоване у цокольний поверх чотириповерхового житлового будинку, має бетонний фундамент, цегляні стіни, залізобетонні перекриття, бетонну підлогу, а також інженерне обладнання, яке складається з електрики, водопроводу та каналізації. При цьому, обладнання у вигляді газопроводу та опалення будь-якого виду у приміщенні відсутнє. (а.с.154-156).
Відповідно до Акту обстеження побутових умов нежитлового приміщення від 20 жовтня 2019 року та Акту обстеження побутових умов нежитлового приміщеня від 01 квітня 2024 року, складеного комісією у складі старшого по будинку ОСОБА_4 , слюсаря керуючої компанії «Домком» Заруби О.І. та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , система опалення теплової енергії у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 - відсутня (а.с. 157-158).
26 жовтня 2020 року представником АТ «Криворізька теплоцентраль» інспектором Рукавець І.А. та інженером ОСОБА_8 складено Акт № 395 про те, що при обстеженні приміщення за адресою АДРЕСА_1 згідно листа № 7238 від 13.10.2020 року встановлено, самовільне втручання в діючі системи теплопостачання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку. Опалювальні прилади відсутні. (а.с. 224).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (далі - Правила), Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно з пунктом 4 Правил - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.
Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання»,основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
Таким чином, судом встановлено, що всупереч наведених вимог закону відповідачем у спірний період не був укладений відповідний договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору у належній формі, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
За положеннями статей319,322ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
За змістом статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно дост.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно дост.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.6ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем-відповідачем не надано доказів від'єднання від мереж централізованого опалення, оскільки Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення затвердженого наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 регулюється питання від'єднання від мереж централізованого опалення, а позивачем не надано доказів взагалі наявності радіаторів тепла, і як наслідок отримання послуг теплопостачання саме відповідачу в нежитловому приміщенні № 41.
У той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом із цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 в справі № 904/6293/17.
Суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 року № 2450/15/61-15 надано роз'яснення, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники чи користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для "інших споживачів".
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилається на те, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 є багатоповерховим та опалення приміщення № 41 здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, яка є єдиною та невід'ємною частиною внутрішньобудинкової системи будинку, а тому відповідач фактично отримував теплову енергію у період з 01.12.2021 року по 31.03.2023 року без укладення договору, але не здійснював оплату за надані послуги у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 75 578,76 грн., яку просили стягнути з відповідача.
Оскільки відповідач споживав теплову енергію для обігріву нежитлового приміщення, то відповідачем розраховано вартість наданих послуг із застосуванням тарифів, передбачених для групи «інші споживачі».
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про початок опалювального сезону 2021/2022 років» від 22.09.2021 року № 490 розпочато опалювальний сезон 2021-2022 років (а.с. 21).
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років» від 23.03.2022 року № 158 закінчено опалювальний сезон 2021/2022 років (а.с. 21).
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про початок опалювального сезону 2022/2023» від 28.09.2022 року № 760 розпочато опалювальний сезон 2022/2023 років (а.с. 22).
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років» від 22.03.2023 року № 338 закінчено опалювальний сезон 2022/2023 років (а.с. 22).
Як зазначає позивач, на виконання вказаних вище вказаних рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради позивач вчасно розпочинав та своєчасно закінчував опалювальні сезони 2021-2023 років та підтвердження чого позивачем надано акти: Акт від року, складений представником АТ «Криворізька теплоцентраль» та представником КК Дом.Ком про те, що 27 жовтня 2021 року було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; Акт від 01.04.2022 року, складений представником АТ «Криворізька теплоцентраль» та представником КК Дом.Ком про те, що 01 квітня 2022 року була припинена подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; Акт від 10.11.2022 року, складений представником АТ «Криворізька теплоцентраль» та представником КК Дом.Ком про те, що 10 листопада 2022 року було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; Акт від 23.03.2023 року, складений представником АТ «Криворізька теплоцентраль» та представником КК Дом.Ком про те, що 23.03.2023 року була припинена подача подача теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . ( а.с. 17-20).
Позивачем було здійснено розрахунок спожитої теплової енергії ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 року в якому вказано, що відповідачу було поставлено в цей період теплову енергію у загальній кількості 314,59 Гкал на суму 75 578,76 грн. (а.с.74).
При цьому, із доданого позивачем розрахунку вбачається, що він здійснювався виходячи із договірного навантаження 0,001 Гкал/год із застосуванням коефіцієнту фактичного опалення «Q», який щомісячно містив різноманітні значення від 0,71 Гкал до 4,13 Гкал. (а.с. 76).
В свою чергу, під час розгляду справи відповідач факт надання йому послуг теплопостачання заперечувала, посилаючись на те, що у належному їй нежитловому приміщенні прим. 41, яке вбудоване у цокольний поверх будинку за адресою: АДРЕСА_1 відсутня система опалення, а отже послуги з постачання теплової енергії позивачем у спірний період їй не надавались.
Надані відповідачем докази не спростовані позивачем, при цьому позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених у позові обставин, зокрема того, що нежитлове приміщення відповідача оснащене системою централізованого опалення, яке є єдиною і невід'ємною частиною житлового будинку, не надано доказів надання відповідачу послуг з опалення у заявлений спірний період, а також доказів, що підтверджують застосовані позивачем в односторонньому порядку показники під час здійснення розрахунку заборгованості.
Надані позивачем Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів в період з 2021 року по 2023 рік, а також Акти включення опалення та припинення подачі теплоносія на будинок у спірний період не є належними доказами надання послуг теплопостачання саме відповідачу в нежитловому приміщенні № 41.
Посилання позивача на обставини передачі йому від КПТМ «Криворіжтепломережа» з 01.10.2013 року об'єкту теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 із тепловим навантаженням - 0,001 Гкал/год не може бути єдиним, належним та допустимим доказом на підтвердження факту надання АТ «Криворізька теплоцентраль» послуг з опалення відповідачу у заявленому спірному періоді.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення первісного позову.
Що стосується зустрічного позову про визнання протиправними дії позивача за первісним позовом про подання незаконного та необґрунтованого позову про стягнення заборгованості, стягнення моральної шкоду з позивача-відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі.
Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до пункту 1 частини першої зазначеної статті основними засадами судочинства, у тому числі є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.
При цьому порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Суд зауважує, що позивачем-відповідачем ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовано заподіяння їй такої шкоди. З огляду на наведене, у зв'язку з тим, що позивач за зустрічним позовом не надав доказів того, що АТ «Криворізька теплоцентраль» порушує її права та законні інтереси суд дійшов висновку, що зустрічний позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Таким чином, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову, а також відмову у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України сплачений Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» за подання первісного позову судовий збір у сумі 3028,02 повністю покладається на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», в свою чергу сплачений ОСОБА_1 за подання зустрічного позову судовий збір у сумі 1211,20 грн повністю покладається на ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 319, 322, 509, 520, 525, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 66,67,162 ЖК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст.ст. 16, 20, 21,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, ст.ст. 4, 12, 81, 133,137,141,247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за типовим договором у повному обсязі.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» та стягнення моральної шкоди у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач-відповідач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.
Відповідач-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 26.03.2025.
Суддя: О. Г. Пустовіт